Ґабріелюс Ландсберґіс – друг України і міністр нашого часу

Портрет міністра: dark indie електро-музика, багатодітна сім’я, потужна зовнішня політика.

На розі проспекту Гедимінаса та вулиці Й. Томо-Вайшгандаса, у десяти кроках від Міністерства закордонних справ Литви, від самого ранку активно шиплять кавові машини, пахне арабікою, роздається Wifi по лептопах, динамічно заповнюються та звільняються кавові столики.

Серед людей у черзі за кавою стоїть високий, русявий чоловік у темно-синьому костюмі. Чекаючи на свою чергу, він зосереджено передивляється довгий документ у телефоні. Цей 41-річний чоловік, пошановувач dark-indie електро-музики, батько чотирьох та один із найвпливовіших міністрів закордонних справ у Європі – Ґабріелюс Ландсберґіс. Щодня він працює над питаннями, які виходять далеко за межі зовнішньополітичних двосторонніх партнерств Литви. Одним із пріоритетних напрямків його роботи є захист та збереження демократії та суверенітету у країнах Східної Європи, які після розпаду Радянського Союзу регулярно стають жертвами конвенційних та гібридних атак з боку Росії. Особливі зусилля останні півтора року міністр докладає до адвокування інтересів України на міжнародній арені та до розробки найбільш ефективної довгострокової стратегії ЄС та країн Заходу щодо Росії.

“Ми маємо віддано працювати задля досягнення кінцевої мети. Адже те, за що ми всі змагаємось, за що змагається Україна, це не просто кілька сотень кілометрів території, це боротьба за те чи ми матимемо агресивну Росією, яка продовжуватиме воювати зі своїми сусідами, підтримуючи партнерство з Китаєм та створюючи все більшу загрозу для глобальної безпеки, або ми зможемо зупинити Росію тут і зараз”, – так у березні 2023 року міністр пояснив своє бачення у інтерв”ю з Центром стратегічних та міжнародних студій (Center for Strategic and International Studies) напередодні Саміту НАТО, який пройде у Вільнюсі у 11-12 липня 2023 року.

За останній рік українці відчули що таке віддана дружба та підтримка Литви – країни, яка надала 35,3% свого оборонного бюджету Україні, прийняла майже 80 тисяч біженців з України (при населенні Литви 2.8 мільйонів громадян!), є передовим адвокатом військових та гуманітарних потреб України на міжнародній арені, а також активним лобістом вступу України до ЄС та НАТО. Саме міністр Ґабріелюс Ландсберґіс генерує ініціативи міжнародних процесів та активно просуває ініціативи українського уряду. Габріелюс уособлює динамічну політику, яка поєднує базу існуючої системи міжнародних відносин та безпеки, сміливе та відповідальне лідерство, а також свіжий погляд та нові рішення викликів сьогодення, які породила політика Кремля у Східній Європі та поза її межами.

Литва – перша у списку контактів України

Війна стала поштовхом для особливо яскравого прояву позиції Литви та її міністра закордонних справ, але активна робота Ландсберґіса на підтримку та допомогу Україні розпочалась ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. Напередодні нападу, за ініціативи уряду Литви, Україна отримала сучасні оборонні системи ПЗРК Stinger, захисні жилети для військових та інше обладнання, що мало надзвичайно важливе значення не тільки для зміцнення військового потенціалу України, а і як приклад для інших країн-союзників НАТО.

Після повномасштабного нападу Російської Федерації, МЗС Литви став одним з ключових координаційних центрів надання військової підтримки Україні. На початку запити на військову та гуманітарну допомогу з України надходили не централізовано. Натомість численні військові частини напряму звертались до Литви. Як тільки надходив новий запит на конкретні військові потреби України, литовський МЗС не тільки шукав можливості якнайшвидше надати допомогу зі своїх ресурсів, але й напряму звертався до союзників з проханням про допомогу.

На початку, коли Україні не вистачало своїх систем протиповітряної оборони для захисту неба, а країни НАТО не були готові надати свої системи, публічно не є відомим той факт, що міністр Ландсберґіс особисто проводив успішні перемовини з країнами, які на той час мали старі радянські системи зенітно-ракетних комплексів типу C-300 і просив надати їх Україні. Його значний внесок якраз у тому, що деякі його іноземні колеги почули прохання та надали такі системи Україні.

Варто пам’ятати про те, як на самому початку повномасштабного вторгнення надання військової допомоги Україні не проходило так злагоджено як тепер. І в тому, що все більш досконале озброєння надавалось Україні, українці завдячують серед іншого зовнішній політиці Литви. Звертаючись до керівників зовнішньополітичних відомств країн-членів ЄС на початку 2023 року міністр Ландсберґіс наголосив: “Ми маємо зобов’язатися надавати усю зброю якої потребує Україна – щоб вони мали спроможності повернути території. І ми маємо вирішити, що неможливі перемовини з тим, кого чекає спеціальний трибунал, який ми сподіваємося створити для розслідування воєнних злочинів… Ми, можливо, зможемо вести перемовини з тими, хто програв війну, про повоєнне врегулювання”. Так, міністр Ландсберґіс  підтримує та просуває ідею створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та вважає недостатнім розслідувати лише військові злочини росіян у Міжнародному кримінальному суді у Гаазі.

Проактивною є також позиція та діяльність Литви у питаннях санкціонування Росії та її співагресора Білорусі. Ґабріелюс Ландсберґіс завжди займав чітку та міцну позицію у цьому питанні, виступаючи активним лобістом запровадження усіх пакетів санкцій ЄС (включаючи низку додаткових національних санкцій проти Росії). Іноді успіх досягався ціною публічного просоромлення країн Західної Європи. Зовнішньополітичні рішення у Європейському Союзі приймаються одноголосно, тож, іноді, Литва блокувала новий пакет санкцій проти Росії, якщо було очевидно, що санкції не є достатньо жорсткими та справедливими. Тоді країни Західної Європи, не бажаючи вийти без одноголосного рішення, приймали пропозицію більш жорстких санкцій, запропонованих Литвою.

Ґабріелюс Ландсберґіс був першим, хто запропонував накласти санкції на Іран за постачання Росії дронів “Shahed”. Він переконаний, що надане Іраном військове обладнання посилило здатність Росії здійснити агресію проти України, а відтак – необхідна ще більш жорстка позиція Європейського Союзу щодо Ірану. Литва підтримуватиме подальші санкції ЄС проти цієї країни, а також пропозицію Ізраїлю визнати терористичною організацією іранські військові сили, Корпус вартових ісламської революції.

Саміт НАТО у Вільнюсі – крок на суттєве зближення України та НАТО

Міністр Ландсберґіс впевнено заявляє, що у контексті підготовки Вільнюського саміту Альянсу Литва домагатиметься амбітних цілей з метою зближення України з НАТО. Як приймаюча країна Саміту, Литва просуває необхідність офіційно запросити Україну приєднатися до НАТО на саміті Альянсу у липні. Звісно, переконати у цьому країни Заходу не легко. Але завдяки дипломатичному тиску Литви, союзники шукають такі формулювання та план, який надасть гарантії того, що така перспектива не є далекою. Часто Ґабріелюс Ландсберґіс ризикує не сподобатись своїм дуже впливовим західним колегам, але він не полишає зусиль і продовжує знаходити шляхи для наближення України до ЄС та НАТО та допомоги, а Росію – до поразки.

Вже очевидно, що 20ті роки XXI сторіччя стануть ключовими у світовій історії. Неспровокована ніщівна війна країни із застарілим імперським мисленням кинула виклик всій архітектурі безпеки Європи, яку вже неможливо уявити без України, яка щодня доводить свою здатність захищати себе та захищати європейський континент. Ґабріелюс є саме таким голосом та лідером у міжнародних відносинах, якого потребують 20ті роки XXI сторіччя.

Авторка: Наталя Дапкєнє, директорка НГО “Центр для українців” (Вільнюс, Литва)

Zgłoś naruszenie/Błąd