У Львові родинам загиблих бійців королівської бригади вручили ордени «Хрест Героя»

У вівторок, 23 травня, в День Героїв у гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла вшанували військовослужбовців 24-ї окремої механізованої бригади ім. короля Данила, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Сім’ям 70 загиблих захисників вручили ордени «Хрест Героя».

Посмертний орден «Хрест Героя» – це нагорода, яку започаткували в 24-й окремій механізованій бригаді ім. короля Данила. Сьогодні таке нагородження провели вже втретє.

«Всі наші добровольці, як пішли захищати нашу неньку, є героями для України, для своїх родин. Сьогодні в цей день ми хочемо вшанувати пам’ять наших полеглих побратимів, які загинули у боротьбі проти російської навали. Ми сьогодні вручаємо 70 таких хрестів для родин наших загиблих військових. Ми будемо продовжувати, поки не вшануємо пам’ять всіх героїв, які поклали своє життя за Україну», – розповів заступник командира 24-ї окремої механізованої бригади ім. короля Данила з морально-психологічного забезпечення, підполковник Андрій Базюк.

Військовослужбовець розповів, що такий орден вони запозичили з часів Української Народної Республіки.

«Бере свій початок ще з давніх часів, коли за Української Народної Республіки так само боронилися від російської агресії. Тоді була започаткована така відзнака – “Хрест Героя”. Ми взяли історичну нагороду, трохи модернізували її і започаткували тепер в 24-й бригаді», – додав Андрій Базюк.

Щоб отримати ордени, в гарнізонному храмі зібралися рідні полеглих захисників, зокрема, батьки, дружини, діти, брати та сестри.

«Я прийшла, щоб отримати нагороду для мого тата. З перших днів повномасштабного вторгнення він не хотів, щоб окупанти прийшли сюди. Тож пішов добровольцем, воював в гарячих точках. Це була Попасна, Комишуваха, Бахмут. Він тричі отримував поранення, останнє було складне. Але він все одно повертався до своїх побратимів. Загинув він в Бахмуті 29 листопада під час артилерійського обстрілу, йому якраз виповнилося 42 роки. Свій день народження він також святкував на фронті. Завжди був життєрадісним, в нього завжди було все добре», – ділиться спогадами про тата, загиблого героя Євгенія-Анастасія Кавчак.

Дівчина вважає, що такі нагороди потрібно присвоювати ще за життя захисників: «Для нас це пам’ятка і заспокоєння, що їхня пам’ять вшанована».

Отримати посмертну нагороду для свого чоловіка прийшла й Іванна Лемещук разом з однорічною донечкою загиблого героя – капітана Володимира Лемещука. Доньці полеглого захисника 1,3 роки.

«Донечку звати Вікторія, це він її так назвав. Він забрав нас з пологового і ще встиг, як то кажуть, заспівати їй. І за 14 днів почалася повномасштабна війна. Загинув в Попасній 20 квітня 2022 року. Як хлопці мені розказували, їх взяли в кільце. Було дуже багато поранених. Він, кого зміг, витягнув, а сам загинув. Ця нагорода – це пам’ять для моєї донечки. В нас є всі грамоти і кубки, в нас є полиця така спеціальна з його фотографіями. Все для дитини зберігаю, як пам’ять», – розповіла Іванна Лемещук.

Мар’яна Лемець з Судової Вишні отримала нагороду свого чоловіка Степана. Вдома на неї чекають двоє дітей.

«Це нагорода мого чоловіка Степана Лемця. Йому було неповних 38 років. Його мобілізували 10 червня 2022 року, а загинув 16 вересня на Миколаївщині в Тернових Подах. В цивільному житті він їздив на заробітки, потім працював на пилорамі. Ми жили з чоловіком вдвох, бо ні в нього, ні в мене немає батьків. Маємо двоє діточок – 11- річного хлопчика й 15-річну дівчинку. Вони залишилися вдома, бо треба в школу. Мені дуже тяжко говорити про цю нагороду», – сказала Мар’яна.

Зазначимо, 24 ОМБр ім. короля Данила одна з перших прийняла удар від переважаючих сил противника на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Підрозділи бригади вели кровопролитні бої за Попасну, Гірське та Золоте, Лисичанськ та Сєверодонецьк, Комишуваху, Вовчорівку та Соледар, брали участь в звільненні Херсона. Зараз продовжують боронити місто Бахмут та інші населені пункти Донецької області.

Zgłoś naruszenie/Błąd