1. Подейкують, що, якщо Україна використає ракети для нападу на справжню територію мордора, пуйло одразу знищить всю критичну інфраструктуру України й влаштує блекаут на всю зиму. Так чи ні, але вважаю, що правильно було б зачекати до першої наступної російської атаки на нашу інфраструктуру й вже потім приймати рішення. Поки є шанс на взаємні червоні лінії, нехай їх порушує не Україна.
2. Коли пуйловий пєсков каже, що ідея заморозки згідно з лінією бойового зіткнення одразу відкидається російською стороною (а саме так він відреагував на пропозиції Ердогана), тобто коли мордор вимагає 4 області (плюс, звичайно, Крим) ПОВНІСТЮ, це і є російський аналог “кордонів 1991-го”, тобто заздалегідь неприйнятна пропозиція, справжньою ціллю якої є бути якимось початком для подальшого виходу на якусь середину, тобто що заявляється свідомо з великим запасом.
Гаразд, крайні територіальні варіанти оголошені, тепер необхідним є посередник, за допомоги якого — і з урахуванням його власних можливостей! — відбудуться реальні перемовини.
Самовисуванців на цю роль вистачає: якийсь Ху.й з Китаю, німецький канцлер (поки він канцлер) з телефоном, одразу два президенти Туреччини — справжній (той самий Ердогаша Радість Наша) й орбанутий (якого президентом Туреччини інколи називає, все плутаючи, підстаркуватий Трамп), президент Франції (Макроша, Вас прошу) і власне Його Високотрампанутість, коли знайде — десь у лютому — ті самі 24 години, впродовж яких все й вирішить.
Оскільки розмовляти пуйловою мовою здатний лише Трамп, на нього всі й чекатимуть, поки інші струшують повітря. Головна країна світу розповість всім іншим (треба буде уважно слухати) про їх кордони і покарає незгодних.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS