Життя у Радянському Союзі для багатьох здається ностальгічно романтичним через образи з дитинства, сповнені простоти й фальшивої стабільності. Проте реалії, приховані за цим фасадом, могли здатися надто обмеженими для сучасного суспільства.
Заборони у СРСР стосувалися багатьох аспектів життя, починаючи від права висловлювати власну думку до можливості вільно подорожувати та володіти майном. Погляньмо на деякі з них, щоб зрозуміти, які обмеження оточували радянських громадян щодня, повідомляє OBOZ.UA.
Ці обмеження стали серйозним бар’єром для розвитку громадянського суспільства й свободи особистості, впливаючи на декілька поколінь і залишаючи наслідки, які відчуваються до сьогодні.
Відкрите незадоволення або навіть невдоволення політикою СРСР могло мати серйозні наслідки для громадян. У часи, коли будь-яка критика вважалася “антирадянською агітацією”, незгода з офіційною позицією загрожувала кримінальними переслідуваннями. Відсутність можливості відстоювати свої права й погляди віддаляла людей від справжньої свободи слова.
Подорожі за кордон були великою рідкістю і доступні лише для обраних. Щоб отримати дозвіл на виїзд, потрібно було пройти суворі перевірки й довести свою “політичну лояльність”. Таким чином, тільки обмежене коло людей могло побачити інші країни, що віддаляло громадян від можливостей порівняти радянську реальність з іншими культурами.
У великих містах СРСР діяла система прописки, яка регулювала, де саме громадяни могли жити. Радянські селяни десятиліттями взагалі не мали паспортів, що ускладнювало переїзд з села до міста. Така система відображала відсутність свободи пересування в межах власної країни.
Будь-яка приватна діяльність розцінювалася як незаконна й шкідлива для “народного господарства”. У СРСР держава цілком контролювала ринок праці, а спроби розпочати власну справу суворо каралися. Таким чином, прагнення до підприємництва пригнічувалося, що обмежувало можливості для самореалізації.
Радянські громадяни не могли мати валютних запасів, і це обмежувало їхню фінансову свободу. За зберігання іноземної валюти загрожувала кримінальна відповідальність, адже держава не бажала, щоб громадяни відчували себе незалежними у фінансовому сенсі.
Купівля або продаж власного житла були неможливі, оскільки приватна власність на житло майже не існувала. Люди були змушені задовольнятися або державним житлом, або, пізніше, обмеженими кооперативними квартирами.
Багато світових класичних творів були недоступні для радянського читача, адже держава контролювала всі друковані матеріали. Це обмежувало громадян у доступі до думок і знань, які могли суперечити офіційній ідеології.
Попри міф про безкоштовну освіту, навчання у старших класах та вищих навчальних закладах у певний період було платним. А обов’язкова робота за розподілом після закінчення ВНЗ практично компенсувала “безкоштовність” здобуття освіти, зобов’язуючи випускників працювати в обраних державою місцях.
Віруючі люди теж стикалися з обмеженнями, адже релігія не підтримувалася офіційною політикою. Церкви й релігійні об’єкти зазнавали утисків, а вільне сповідування віри було під постійним наглядом.
Мистецтво було жорстко цензуроване, а будь-які прояви культурного протесту швидко пригнічувалися. Вільна творчість і можливість демонструвати власне бачення були відсутні, і це призводило до зменшення креативності у суспільстві.
Навіть при виборі професії людина залежала від рішень влади. Держава контролювала, де хто працюватиме, що перешкоджало громадянам самостійно обирати шлях до кар’єрного успіху.
Самостійні об’єднання і незалежні профспілки були неможливі, що стримувало розвиток громадянського суспільства. Усі об’єднання існували під пильним наглядом держави, що перешкоджало громадянам висловлювати й відстоювати свої права.
Раніше OBOZ.UA розповідав, чому попри всі ці високі стандарти радянські жінки насправді виглядали старшими за свій вік.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS