“Не можу перестати думати про людей, які вперше скуштували гриби методом спроб та помилок. Знаєте, цей на смак як яловичина, цей вбив миттєво, а цей змусив мене бачити Бога упродовж 3 тижнів”.
Це переклад популярного англомовного мема з Facebook-групи Classical Art-memes mederated.
“Не можу перестати думати про людей, які вперше скуштували гриби методом проб та помилок. Знаєте, цей на смак як яловичина, цей вбив миттєво, а цей змусив мене бачити Бога упродовж 3 тижнів”
І в цьому жарті є своя доля правди.
Гриби – це унікальний продукт природи. І все частіше наука придивляється до них як до потенційних ліків, зокрема проти ментальних проблем.
РЕКЛАМА:
Особливо перспективним є вплив псилоцибінів на резистентну депресію, тобто таку, яка не піддається лікування антидепресантами. У США вдруге надали цій терапії статус проривної для лікування стійкої депресії.
Проте наукові дослідження тривають, а крамнички з БАДами, де можна спробувати так званий “мікродозинг”, наприклад, мухоморів, ростуть як… гриби після дощу.
Та наскільки це безпечно?
Розберемо детальніше потенціал, ризики та користь деяких представників царства грибів.
Для цього ми поговорили з неврологинею Олександрою Щебет, анестезіологом-реаніматологом Дмитром Макаровим та ботаніком, автором книги “Планета грибів”, Олексієм Коваленком .
Мікродозинг, тріп, бед тріп, сетінг та психози
Мікродозингом можна називати прийом будь-яких лікарських речовин у невеликих кількостях. І йдеться не лише про психоделічні, бо то вже “психоделічний мікродозинг”, пояснює ботанік Олексій Коваленко.
“За мікродозингом у нас щонайменше закріпилася певна асоціація з психоделічним досвідом, цьому сприяє також те, що для низки речовин постулюються всілякі поліпшення когнітивних здібностей і це плутає ще більше“, – каже науковець.
Хоча сам мікродозинг не повинен викликати галюцинації, але чітко розрахувати, а що є мікродозингом саме для вас – складно.
Як пояснює Гарвардська медична школа, немає однозначного визначення терміну “мікродозинг” і самого дозування.
Одна з дефініцій стверджує, що “мікродозування” – це 1/5-1/20 рекреаційної дози психоделічної речовини. З анекдотичних доказів (свідчення, що ґрунтуються на особистих спостереженнях, зібраних випадковим або несистематичним способом) рекреаційна доза становить 2-3 грами сушених грибів. Тобто мікродоза складатиме близько 0,3 грама.
Ці цифри в жодному разі не можна вважати безпечними, адже концентрація речовини в різних грибах може сильно відрізнятися.
Водночас не лише дозування має значення.
І для подальшого розуміння важливо пояснити трохи сленгу.
Тріп (що можна перекласти як подорож) – це те, що відчуває людина, яка власне й вживала психоактивні речовини. Ця подорож далеко не завжди може бути приємною, тоді її називають “Бед тріп” (погана подорож).
По суті, будь-який “тріп” – це психоз.
“Іноді можна почути застереження, що гриби можуть викликати психоз. Це те, заради чого деякі гриби й приймають: щоб змінити свідомість та викликати галюцинації. Питання, наскільки сильно вам цей “тріп” нашкодить“, – каже анестезіолог-реаніматолог Дмитро Макаров.
Також є таке поняття як “сетінг”, що можна перекласти як “атмосфера”, “оточення”, в якому ви пробуєте психоделіки. Воно дуже важливе, і це ми розкриємо далі в тексті.
Чи мікродозинг безпечний?
Насправді невідомо.
Олександра Щебет зазначає, що дослідження щодо психоделіків почали проводити в 60-х роках науковець Тімоті Лірі, проте їх визнали неетичними. Але зараз до них знову повертаються.
Гарвардська школа пише, що загалом маленькі дози псилоцибінів вважаються безпечними, але якщо конкретна людина перевищить дозування для себе, то може отримати важкий і навіть травматичний досвід.
Якщо ви запитаєте людей, які пробували так званий мікродозинг грибів або навіть просто добавки з грибами, то точно почуєте багато позитивних відгуків. Йдеться не лише про специфічний досвід, але й про спроби вирішити реальні проблеми зі здоров’ям. Водночас дехто визнає і погіршення стану.
“Я почала спати після 10 років боротьби з безсонням”.
“Психоделіки я почала вживати вже під час повномасштабного вторгнення. Це ніби допомагало тримати “кукуху”. Давало сили “потерпіти ще трохи”.
“Я пробував мухомори. Було відчуття, що дах, який поїхав, поїхав трохи більше”.
“Псилоцибіни дали неймовірний досвід. Все було таким насиченим: кольори, запахи, смаки. І на відміну від алкоголю, розум став одразу тверезим, настрій – хорошим”.
Водночас лікарі, і навіть ті, хто має великий досвід споживання психоделіків, вказують на високі ризики.
Ось, наприклад, досвід людини, яка також попросила анонімності:
“Грибному тріпу зазвичай передує період яскравої включеності у світ, зосередження. Але ця зосередженість неконтрольована. Можна, скажімо, вхопитися за якусь негативну думку і накрутити себе до відчаю, якщо не мати досвіду чи мати актуальні проблеми з психікою. Навіть просто не дуже приємна компанія може загнати хоч у депресивні стани, хоч у натуральні жахи. Ймовірно, тому колективне вживання грибів дуже ритуалізоване – правильна компанія, правильна локація, правильний настрій. Хоч гриби допомагають впоратися зі стресом, емоційною напругою і навіть з депресивними станами (бодай же мені), їх не можна приймати, коли почуваєшся прямо погано – це просто збільшує шанси зайти не туди.
Грибний тріп – це завжди мандрівка внутрішніми асоціаціями і зовнішніми стимулами і їх несподіваними поєднаннями. Що більше негативних стимулів – то гірший буде досвід”.
Лікар наголошує, що спрогнозувати, як саме ваша психіка зреагує на ті чи інші речовини – неможливо.
“Так, певні умови, так званий сетінг, можуть знизити ризики “поганої подорожі”. Але це не гарантії”, – каже Дмитро Макаров.
Погані подорожі – це не лише галюцинації, які викликають відчуття страху чи навіть жаху. Це також і так звані імперативні галюцинації, коли людина нібито чує накази, яким не в змозі пручатися. І вони можуть наказувати будь-що, зокрема завдати шкоди собі чи іншим.
Окрема проблема – це те, що психоделічні гриби можуть проявити психічні захворювання, до яких ви мали схильність, хоч і не здогадувались про це.
“Ви можете прожити все життя та не знати, що маєте схильність до шизофренічних розладів чи біполярно-афективних розладів. І саме вживання психоделіків спровокує так званий дебют шизофренії. Нагадую, шизофренія – це невиліковне захворювання“, – застерігає лікар.
Тож розглянемо, як саме деякі гриби можуть впливати на нашу свідомість та самопочуття.
Гриб веселка
Не всі гриби, які вживаються як мікродозинг, є психоделічними. І веселка – один із них.
Дуже популярний гриб в Україні, якому приписують ледь не магічні властивості в плані здоров’я.
На сайтах БАДів обіцяють і протидію вірусам, і лікування раку, і безпліддя, і, звичайно, підвищення потенції.
Останнє йде з середньовічного вчення про сигнатури, тобто про те, що якщо якийсь продукт нагадує орган, то він корисний для цього органу, каже ботанік Олексій Коваленко.
Якщо ви не бачили гриба веселку, то ось, що він нагадує
Неврологиня зауважує, що адекватних досліджень, які б підтверджували всі ці магічні властивості, немає.
Ті ж наукові роботи, які щось таки досліджували, мають слабкий дизайн. Тобто їх часто проводили лише на тваринах та на пострадянському просторі. На гризунах досліджували протизапальний, знеболювальний та противиразковий ефекти.
Є і хороше: гриб веселка нетоксичний і його навіть їдять, галюцинації чи ще якісь “психоефекти” він не викликає.
Хоча смак цього гриба на любителя та й їстівний він лише в стадії яйця, каже Олексій Коваленко.
“Тобто плодове тіло спочатку закрите. Потім він не стає отруйним, але починає смердіти, а консистенція стає як в губки для миття посуду”, – пояснює науковець.
Проблеми виникають тоді, коли серйозні хвороби замість реального лікування намагаються зцілити капсулами з екстрактом цього гриба.
Мухомори
Переходимо до тих грибів, які здатні чинити психоактивну дію.
Мухомори – найпопулярніші гриби казкових ілюстрацій. Є припущення, що мухомори вживали як галюциногени під час релігійних ритуалів ще в Давній Індії та Ірані. Цей напій був відомий як “Сома”.
Насправді “Сома” або на іранський манір “Хаома” (Haoma) – це Бог. Унікальність цього божества в тому, що це була (можливо) рослина, яку шанували як Бога. Сік цієї рослини змішували з водою, екстракт добували камінням. Могли додати мед, ячмінь та пили під час літургій.
За словами поетів-священиків, напій був п’янким і піднесеним.
Що це була за рослина, важко визначити точно.
Проте є припущення, що це могли бути і гриби, зокрема мухомор.
Мухомор
Iurii Garmash/GettyImages
Зараз БАДи з мікродозами мухомора лізуть з усіх реклам в соцмережах.
Печиво, шоколадки, цукерки, мармеладки, чай – все, що ваша душа забажає.
Виробники обіцяють, що при регулярному вживанні мармеладок у вас підвищиться настрій, сон, стресостійкість та покращиться творчий потенціал.
Але лікарі не завжди з цим згодні.
Як пояснює неврологиня Олександра Щебет, мухомори – це депресанти, тобто вони пригнічують нервову систему.
А мікродозинг – річ занадто індивідуальна, щоб надавати гарантії безпеки.
“Не всі гриби однаково корисні, – каже Щебет. – Проте зараз сплеск популярності як псилоцибінів, так й інших видів грибів, які ці псилоцибіни не містять”. .
Якісних досліджень також бракує. Деякі описи конкретних випадків, так звані case-study, дійсно засвідчують покращення симптомів депресії, тривожності та безсоння у конкретної людини.
Деякі дослідження проаналізували вживання сирих мухоморів, і хоча випадки смерті не часті, симптоми отруєння вкрай неприємні. Стан у комі зазначений як одне з найтяжчих ускладнень.
Що важливо розуміти про мухомори?
Вони токсичні. І це небезпечно.
У мухоморах є дві активні речовини: це мусцимол, який власне і має психоактивну дію, та іботенова кислота:
“Саме іботенова кислота є найтоксичнішою. Вона руйнується за термічної обробки. Але є вимоги і щодо температури, і щодо тривалості обробки тощо. І от контролю цього, якщо казати про “печивко”, ніхто не робить. Ви маєте зрозуміти, що ці БАДи робляться переважно в духовці на кухні. Мусцимол є дійсно ефективною речовиною, проте офіційні фармакологічні препарати, які чинять схожий ефект, теж існують”.
Неврологиня Щебет також акцентує, що основна проблема добавок з мухоморами – в неврегульованості цих БАДів і в тому, що ніхто не може бути певним в дозуванні та рівні очищення цього продукту. Ні тут, ні за кордоном.
“Яке саме дозування буде для вас токсичним – також річ вкрай індивідуальна й залежить від чутливості організму до певних речовин, від прихованих схильностей до тих чи інших хвороб та станів. Мухомори можуть спровокувати психози, зорові галюцинації тощо”, – підсумовує Щебет.
Псилоцибіни
А от тепер все по-серйозному. З усіх грибів, які ми встигли згадати, саме псилоцибіни мають найбільший лікувальний потенціал і активно досліджуються.
Їх розглядають як потенційні ліки проти депресії, ПТСР, кластерного головного болю тощо. Але й його також приймають, щоб викликати галюцинації.
24K-Production/GettyImages
Основний інгредієнт грибів, псилоцибін, перетворюється в організмі людини на псилоцин і має психоактивну дію.
Добавки чи будь-що, що ви можете придбати з цим грибом, не є законним в Україні, а також в багатьох країнах Європи.
Олександра Щебет наголошує, що навіть невелика доза таких грибів вже з першої спроби може важко переноситись організмом та призводити до психозів.
Дія на психіку може бути дуже різноманітною.
Наприклад:
- ейфорія;
- галюцинації;
- тахікардія;
- нудота;
- блювання;
- зміна свідомості (це ще називають “подорож”). В цей момент людина може по-іншому сприймати розміри, звуки, взагалі світ;
- підвищення температури тощо.
Іноді люди можуть відчувати таку річ, як Bad trip або “погана подорож”.
Під час такого ефекту спостерігається:
- паніка;
- неприємні галюцинації;
- параноя;
- сильна тривога.
Лікар Дмитро Макаров зауважує, що деякі вкрай неприємні прояви від вживання психоактивних речовин можуть залишитись з людиною назавжди. Наприклад, мерехтіння перед очима, плями, деформоване сприйняття власних розмірів.
Так, це може бути цікаво на декілька хвилин. Та навряд вам захочеться з цим жити.
“Псилоцибіни не викликають фізичної залежності, як, наприклад, героїн. Проте їхня дія не до кінця вивчена, а побічні ефекти можуть бути доволі тяжкими. Дослідження псилоцибінів дійшли лише другої фази. Тобто кількість волонтерів, які беруть участь у них, ще не достатньо масштабна, а значить і висновки робити зарано“, – пояснює неврологиня.
Але що ж все-таки кажуть дослідження?
Наприклад, відносно невелике дослідження, опубліковане в New England Journal of Medicine, показує перевагу псилоцибінів в порівнянні з антидепресантами. Псилоцибіни давали лікувальний ефект практично відразу, тримався він 6 тижнів. Проте самі науковці зазначають, що для надійніших висновків потрібні довші та масштабніші дослідження.
Отож найкраще залишити ці гриби науковцям, а вони поступово вирішать, чи можуть псилоцибіни нам допомогти.
Ні, не в тому сенсі, що науковці можуть їх їсти, а ви ні.
А в тому, що наука зможе “витиснути” з гриба те, що дійсно буде вас лікувати, а не вбивати чи калічити.
І навіть якщо наука помиляється, то її помилки фіксують, аналізують і виправляють.
А над печивом з мухомором, який вам продали з крамниці з психоделічним інтер’єром – ні.
Наталя Бушковська, спеціально для УП. Життя
Zgłoś naruszenie/Błąd
Pozytywnie
Neutralnie 
Negatywnie
Lubię to!
Super
Ekscytujący 
Ciekawy
Smieszny
Smutny
Wściekły
Przerażony
Szokujący
Wzruszający
Rozczarowany
Zaskoczony
Prawda
Manipulacja
Fake news
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS