Президент Реджеп Ердоган “розкручує” ситуацію за аналогією з Сектором Гази. Навіщо він це робить і що це означає для України, розбиралася Gazeta.ua.
У Європі, виявляється, є своє ХАМАС – такий висновок можна зробити з реакції турецької влади на теракт 23 жовтня. Нагадаємо, того вечора озброєні стрілецькою зброєю і вибухівкою чоловік і жінка атакувати офіс аерокосмічного підприємства Turkish Aerospace Industries (TUSAS) поблизу Анкари. У ході перестрілок 5 осіб загинули, 22 поранені, нападників ліквідовано. За даними міністра внутрішніх справ Туреччини Алі Ерликая, терористів ідентифікували як членів Робочої партії Курдистану (РПК).
Теракт мав широкий резонанс. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган скоротив перебування на саміті БРІКС, а у Казанській декларації чимало уваги було приділено боротьбі з тероризмом. Як тільки Ердоган повернувся додому, подія 23 жовтня набула іншого масштабу.
Помста за удари?
Ердоган заявив, що нападники проникли на територію його країни із Сирії. Щоб ці слова не просто сколихнули повітря, армія Туреччини завдала ударів по 47 об’єктах на території Сирії та на півночі Іраку. Турецькі “яструби” настроєні рішуче: міністр оборони країни Яшар Гюлер анонсував проведення військових дій “без компромісів”.
Ці заяви перегукуються з висловлюваннями прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу про припинення бойових дій тільки після досягнення мети. Озвучена мета ЦАХАЛу – знищення збройних ісламістських угруповань ХАМАСу, “Хезболли” та всіх інших, котрі загрожують безпеці Ізраїлю. Реджеп Ердоган як мусульманин публічно підтримує Палестину і засуджує дії ЦАХАЛу у секторі Гази. На відміну від арабо-ізраїльського конфлікту, він обстрілює ісламські держави й наслідує тактику Нетаньягу. Чому?
Опозиція з кулаками
Робоча партія Курдистану є військово-політичною організацією лівого спрямування, подібною до ХАМАСу. У неї навіть є жорстка опонентка – бойова структура “Курдська Хезболла”. РПК бореться за права курдів, територія проживання яких внаслідок Першої світової війни була розділена між Туреччиною, Сирією, Іраном та Іраком. Оскільки курди майже не асимілювалися із місцевим населенням, їх жорстко переслідували всюди, крім Іраку, де вони домоглися автономії.
Криваві повстання курдів не менш криваво придушувалися місцевими владами. Наприклад, турецькою у 1938 році (Дерсімська різанина), коли було вбито і депортовано понад 100 тисяч курдів.
Нині на території Туреччини живе не менш як 15 мільйонів курдів. Це близько 17-20% населення. Це за офіційним переписом, а реально, – їх та тих, хто співчуває, – більше, бо після 1938 року багато курдів змінили прізвища і національну приналежність.
Серед таких – суперник Ердогана на президентських виборах 2023 року Кемаль Киличдароглу, родина якого через Дерсімську різанину була депортована і змінила прізвище. Через Киличдароглу, котрий, утім, ніколи не виступав публічно за права курдів, Ердогану довелося йти на другий тур виборів, розрив тоді між суперниками склав 5% і зберігся у другому турі. Тому особисто для президента Туреччини як політика курди і РПК є важливим чинником виживання.
Занадто чисельні
Загалом у світі налічується від 30 до 40 мільйонів курдів, діаспори тісно контактують і координують свої дії. Євросоюз і США визнали РПК терористичною організацією, адже з часом за активної підтримки Сирії бойове крило партії перетворилося на майже регулярну, добре озброєну, армію. Цьому сприяли події 1980 року: у Туреччині стався військовий переворот, РПК була розгромлена, багато членів – заарештовані, але керівництву, зокрема, верховному лідеру і натхненнику Абдуллі Оджалану вдалося втекти до Сирії.
До слова, у 2016 році, коли турецька влада громила “Хізмет”, президент Ердоган звинуватив Гюлена у створенні напруги на південному сході країни, якраз у місцях проживання опозиційних до офіційної Анкари курдів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Соратник і лютий ворог президента. Пішов з життя проповідник Фетхуллах Гюлен, розправи над яким вимагав Ердоган
Нині РПК знову під прицілом Ердогана, хоча по смерті Гюлена рух “Хізмет” ослаблений і не робить публічних заяв.
Але ситуація дуже напружена.
Плече Стармера
Ми пліч-о-пліч з Туреччиною, зреагував британський прем’єр Кір Стармер на теракт в Анкарі 23 жовтня. Як і він, подію засудили більшість країн колективного Заходу і чимало держав Сходу. Кульмінацією є засудження з боку Радбезу ООН.
Утім, ймовірно, у якийсь момент частина світового співтовариства не співчуватиме Ердогану, а засуджуватиме його. Поки турецька армія громить бази РПК в Іраку та Сирії, джерела не виключають обмеження або заборони діяльності Демократичної партії народів, котра представлена у парламенті і захищає інтереси курдів. До слова, Кемаль Киличдароглу, колишній суперник Ердогана на виборах, виступає за припинення втручання Туреччини у внутрішні справи Сирії, а також зізнається, що розуміє курдську мову, але не володіє нею. А успіх Демократичної партії народів на муніципальних виборах 2019 року (більше 60% мандатів) був частково нівельований лише примусовим відстороненням третини переможців від своїх посад.
Зі свого боку, і курди не мовчать. Сирійські демократичні сили, очолювані курдами, повідомляють про атаку Туреччини на цивільні зібрання, унаслідок чого загинуло щонайменше 12 осіб (за іншими даними – 24) Турецькі збройні сили натомість стверджують, що задіяли все, щоб цивільне населення не постраждало. Однак аналогічні дії ЦАХАЛу у Секторі Гази та в Лівані розкритикувала ООН та низка країн світового співтовариства, у тому числі – колективного Заходу.
Удар по НАТО?
Тим паче, навколо теракту забагато таємниць. Нападники вбили таксиста, котрий їх віз до місця злочину, тому жодних свідків не залишилося. На період дії спецпризначенців були уповільнені Інтернет та застосунки у смартфонах, заборонена будь-яка фіксація та розповсюдження відео чи фото з місця теракту. Те, що потрапляло у мережу, негайно видалялося. Користувачі по всій Туреччині скаржилися на уповільнення роботи інтернету. Тому є лише одна версія – офіційна.
Компанія, офіс якої обстріляли терористи, є ключовим гравцем в аерокосмічній галузі Туреччини і має контракти від НАТО. Між іншим, виробляє за ліцензією США бойові літаки F-16 та модернізує старі винищувачі. Власником компанії є ЗС Туреччини та цивільний підрозділ турецького уряду, відповідальний за оборону. Теракт стався під час виставки оборонної та аерокосмічної промисловості у Стамбулі, що, звісно, підважить імідж країни як виробника військової продукції. Варто зазначити, що у липні 2024 року змінилося керівництво підприємства, нові топменеджери анонсували програму модернізації авіадвигунів для українських літаків.
Про що Ердоган просив Путіна
Турецький парламент у спеціальній резолюції засудив “мерзенну спробу порушити мир і спокій нашої країни”, здійснену “імперіалістичними державами і темними силами”. На думку депутатів, головною метою було завадити прогресу оборонної промисловості та руху до “повністю незалежної Туреччини”.
Цікаво, що теракт стався після того, як лідер Партії націоналістичного руху Девлет Бахчелі, головний союзник Ердогана, запропонував звільнити з тюрми ватажка РПК Абдуллу Оджалана і дати йому виступити у парламенті. За це Оджаллан мав оголосити про завершення повстання курдів, розпочатого більш ніж 40 років тому.
Скоріш, такі ідеї й викликали негативну реакцію бойовиків РПК. Натомість турецька поліція вже розпочала масові арешти у Туреччині. На момент написання статті затримано вже 176 вірогідних членів РПК. Водночас Ердоган, за деякими джерелами, під час зустрічі з Путіним на полях саміту БРІКС просив того вплинути на лідера Сирії Башара Асада для “нормалізації сирійсько-турецьких відносин”. І, зокрема, щоб той припинив фінансувати терористичні угруповання, під якими, зокрема, малася на увазі й РПК. А це наближає ситуацію до алгоритму арабо-ізраїльського конфлікту.
Що, м’яко кажучи, не дуже добре для України. Атаковане підприємство виробляє, крім іншого, БПЛА, у тому числі, для Сил оборони нашої країни. Якщо відбудеться ескалація конфлікту між Туреччиною і Сирією, Ердоган спрямує основні сили на цей напрямок. До того ж, йому буде потрібен Путін як посередник із Асадом.
×
Zgłoś naruszenie/Błąd
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS