Київське “Динамо” програло третій матч поспіль у Лізі Європи. Попри власні моменти, певне домінування над “Ромою” і навіть вихід основи у біло-синіх, римляни задовольнилися одним голом із пенальті та протягли зручний для себе рахунок через весь матч. OBOZ.UA розбирає поки найкращу гру українців у Лізі Європи і намагається зрозуміти, чому не приходять голи та перемоги.
“Рома”: Свілар, Челік, Н’Діка, Ермосо, Залевський, Коне, ле Фе, Пізіллі, Анхеліньйо, Бальданці, Довбик.
“Динамо”: Нещерет, Біловар, Попов, Михавко, Тимчик, Михайленко, Андрієвський, Рубчинський, Вівчаренко, Волошин, Герреро.
Очікувано, старт матчу пройшов під італійськими прапорами. Оновлена “Рома” тиснула постійним пресингом і зміною флангів під час кожної наступної атаки. Ширина володіння забезпечувалася високими позиціями латералів, які пропонували додаткові опції для пасу, чим розтягували компактні позиції в “Динамо”. Щодо наших дій, то вперше більше 5-ти секунд із м’ячем на чужій половині поля ми побували аж на 12-й хвилині, та й те – довелося пасувати назад на збереження. Римляни захищалися лініями, що дозволяло їм по зонах контролювати простір, на прохід такої схеми лише бажання було замало.
Багато уваги було прикуто до персональної дуелі Попова із Довбиком: кримезні, швидкі та бойовиті українські футболісти часто зустрічалися на виносах – на початках саме центрбек був на коні. Однак чимдалі розвивалися події, тим більше зростала перевага атаки суперників. Артем не повертався на власну половину, “Рома” захищалася удесятьох. Він не втомлювався на спринтах, а просто чекав закидання – у будь-якій зручній ситуації Залевські із ле Фе одразу завантажували на форварда. Пенальті у ворота “Динамо” за випадково схоплені шорти став вершиною тріщин у рухомому захисті динамівців. Не дивно, що кращий голеадор клубу легко розвів голкіпера та м’яч по різних кутах.
І до пропущеного голу, і після нього кияни намагалися зачепитися за м’яч через вибивання вперед від Нещерета, Михавка чи Попова, от тільки вдалих спроб мали тільки 3. Паси низом теж перекривалися активними діями Ермосо чи ле Фе і тільки контрпресинг міг дати якісь плоди. Всередині тайму “Динамо” дочекалося свого моменту: “Рома” зарано пішла вперед і ле Фе не побачив за спиною Волошина. Нападник в один дотик відібрав м’яч із викотом на Герреро, той закинув на Тимчика у вільну зону з подальшим ударом. Найкрутіша комбінаційна гра від біло-синіх за весь старт ЛЄ, якій завадило лише кількох сантиметрів до голу.
У першому таймі “Динамо” виглядало приємно, як рівна команда для свого суперника. Створювалися моменти, після стартового тиску господарям було не так легко дійти до нашого карного, центральна лінія перехоплювала все більше пасів. Були вже згаданий момент Тимчика та момент Герреро, коли Свілар відмінно склався та зреагував на сильний удар впритул. Після кількох ударів під самісіньку перерву Волошин усе ж таки забив, але з офсайду. Були кілька провалів, але майже всі вдалося нівелювати. Команда Шовковського зламала шкаралупу римського горішка, тепер треба було розібратися із вовками.
По перерві ми ніби запустили наново перший тайм: “Рома” хвилями атакувала ворота динамівців, знову і знову. Біло-сині непогано закривали зони, тільки штурми воріт постійно поновлювалися через втрати Герреро або Волошина при переході центральної лінії. Проблема почала накопичуватися і в боротьбі Попова із Довбиком: форвард все легше відклеювався від захисника і зухвало загрожував воротам Нещерета. Але тренер Юрич ніби побоювався, що Артем якось поблажливо ставиться до української команди і не забиває такі потрібні м’ячі, тому замінив Довбика на Шомуродова.
Українці намагалися розвивати свої атаки лівим флангом, через зони Рубчинського та Вівчаренка. На центральну зону годі було сподіватися, бо там тримали все під контролем Пізілі та Коне. Натомість “Рома” свої паси на просування робила ігноруючи центр, переважно через Челіка, який перекопав свою бровку від карного до карного. Хитка перевага в лише один м’яч була відчутною постійним володінням із боку господарів, значну кількість кутових і постійну присутність суперника в останній третині поля. Коли вийшли Пеллегріні та Дібала, “Динамо” відмовилося від виходу вперед, а за останні 10 хвилин вовки згавили три 100% моменти.
Захищатися проти такої гнучкої “Роми” було надскладно. За 15 секунд м’яч могли потримати Анхеліньо, Залевські, Бальданці та Пізілі – і все це з радикальними переведеннями із флангу на фланг. Кияни просто не встигали за такими зміщеннями, а в певний момент часу центрбеки опікували одноклубників, а не нападників римлян. Щоб відійти від власних воріт, Шовковський робить ставку на швидкість – виходять Шапаренко, Ванат, Бражко та Кабаєв.
От тільки підсумок тайму такий, що навіть зусиллями свіженьких гравців дійсно загрозливі моменти не виникли. Динамівці все тим же лівим флангом доводили м’яч до воротарського майданчика, де не вистачало швидкості та влучності. Або стріляли кудись повз ціль, або Ермосо та Коне перехоплювали простріл. Ланка між захистом і нападом не виникла навіть після появи на полі Шапаренка. Самі по собі гравці захисту і нападу можуть бути корисними, однак ми вкотре переконуємося, що на полі має бути команда, а не набір індивідуальностей.
1:0 – “Динамо” програє втретє поспіль у Лізі Європи. Українська команда міцно паркується за 30-м місцем спільної таблиці. Наче є бажання, є можливість нав’язати боротьбу, є навіть якісь індивідуальні дії – тільки всі вони неякісні або руйнуються, коли доходять до впевнених оборонців суперника. “Рома” провела сухий матч, яскраві моменти можна перелічити на пальцях однієї руки, але у киян навіть цього немає, так само як і голів чи першого бала для таблиці. Все дуже погано і єврокубкова перспектива закрита щільними хмарами.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Pozytywnie
Neutralnie 
Negatywnie
Lubię to!
Super
Ekscytujący 
Ciekawy
Smieszny
Smutny
Wściekły
Przerażony
Szokujący
Wzruszający
Rozczarowany
Zaskoczony
Prawda
Manipulacja
Fake news
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS