Коли копійки в Україні замінять на шаги та звідки взялася нова (стара) назва монети

2 вересня Національний банк запропонував перейменувати українську розмінну монету з “копійки” на “шаг”. У НБУ пояснили, що у такий спосіб хочуть відновити історичну справедливість, відродити традиції та повністю викорінити російське з грошової системи.

Упродовж перших тижнів нова назва копійки спровокувала десятки дискусій і викликала змішані реакції. Хтось підтримав рішення, інші вважають його непотрібним і марнотратним. А деякі користувачі соцмереж обурювалися, що нова назва співзвучна з російською.

Тож чому монету хочуть назвати саме “шаг” і вирішили перейменувати її саме зараз, як шаги використовували раніше, і скільки Україні коштуватиме заміна монет “УП. Життя” допомогли розібратися:

• Андрій Бойко-Гагарін, нумізмат, історик та працівник Музею грошей при НБУ;
• Остап Українець, мовознавець, автор ютуб-каналу “Твоя підпільна гуманітарка”;
• Віктор Дяченко, філолог, популяризатор української мови.

Що означає слово “шаг” і звідки походить “копійка”?

За українським тлумачним словником, шаг – дрібна монета, яка вартує пів копійки. Слово виникло від іменника “сяг”, ймовірно, давньоруської одиниці вимірювання. Його перша літера змінилася у процесі асиміляції, тобто, уподібнення звуків під час розвитку мови. А ще воно походить від дієслова “сягати”(простягатися), яке було поширеним у мові давнього Києва, але зараз майже вибуло зі вжитку.

Мовознавці наголошують, що український “шаг” аж ніяк не пов’язаний із російським перекладом слова “крок”. Такі слова називаються міжмовними омонімами – вони мають однаковий корінь і написання, але різні за значенням.

“Шаг – не питомо українське слово, а спільнослов’янське. В українській, російській, і в інших слов’янських мовах у ньому реалізується один спільний корінь. У нас, наприклад, є слова “сягати”, “досягати”, “досягнення”, де оце “сяг”, найімовірніше – той самий корінь, який є у слові “шаг”. Тому що ряд приголосних – [х],[ш],[с] у багатьох коренях чергується“, – каже мовознавець Остап Українець.

Немає точного пояснення, чому монету у певний історичний період назвали саме так. Філолог Віктор Дяченко розповідає, що шагами, які були мірою довжини, могли визначати розмір земельних ділянок. Він припускає – через це гроші, якими платили за роботу на землі, теж почали звати “шаг”.

“Повну етимологію ми, звичайно, не можемо прослідкувати, тому що для цього немає потрібної кількості писемних джерел. Це слово походить ще з найдавніших часів формування мовної групи. Можливо, так вимірювали землю, визначали куди вона сягає, і зробили сяг або шаг мірою довжини. В шагах могли визначати й вартість землі або, наприклад, вартість роботи на землі“, – говорить Дяченко.

Шагами раніше могли платити за роботу на землі

К. Туровський “Українські селяни”

Слово “копійка” тлумачний словник називає похідним від російського “копйо” (“спис” українською). За цією версією, монета отримала назву “копійка”, бо на ній карбували зображення князя або царя зі списом у руці. Окрім української та російської на слово також можна натрапити у польській, чеській, словацькій, болгарській, македонській мовах.

“У тлумачному словнику написано, що в російській мові копійка з’явилася на основі словосполучення “копєйная деньга”. Але ми не можемо сказати, що це повністю російське слово, бо бачимо етимологічний відповідник “kopejka”, наприклад, у польській мові і в багатьох інших. А в Україні його вже почали використовувати в ХVІІ столітті“, – розповідає Віктор Дяченко.

Слово “копійка”, ймовірно, походить від російського “копєйная дєньга”

Російська “копєйка” XVI століття

Водночас мовознавець Остап Українець каже, що “копійка” – пестлива форма слова “копа”(литовської та польської грошової одиниці) і воно не має російського походження. При цьому наголошує, монета все ж називається “копійкою” в російській монетарній політиці, тому заміна на шаг може допомогти українській віддалитися від неї.

“У російській системі обрахунку, після того, як вони перейшли на десяткову форму, один рубль – це 100 копійок. У нашому випадку один карбованець, чи то одна гривня – це 100 шагів. І тут важливо не так, звідки яке слово походить. Тому що і копійка, і шаг є однаково адекватними в українській мові. Питання в тому, до якої саме системи ми хочемо проводити тяглість сучасного українського монетаризму – російської чи власної“, – говорить філолог.

Коли і як українці вперше почали використовувати шаг?

Попри нову назву для розмінної монети, нині гривня залишається основною грошовою одиницею в Україні.

Історик Андрій Бойко-Гагарін розповідає, що монета з назвою “гривна” зʼявилася у Київській Русі ще в ІХ столітті. Про це вдалося дізнатися з тогочасних рукописних документів. Офіційною валютою гривню зробили вже у часи УНР і знову повернули банкноті таку назву з приходом незалежності України.

“Гривною” вперше почали користуватися у Київській Русі у ІХ столітті

Monitex

З шагом усе трохи складніше. Упродовж історії так називали монети різного номіналу, але завжди дрібні. У 1690-ті роки такі гроші з’являються в рукописах на території Гетьманщини. Ними рахували та вимірювали борги, штрафи, виплачували позики та податки. Утім, на думку істориків, у побуті її почали використовувати раніше, ніж фіксувати в документах.

“На жаль, історія формується так, що записи в метричних книгах – це загалом скарги, оскаржування спадків, пограбування і свідчення про крадіжки, різні негативні речі. Наприклад, ми знаємо, що вкрали шапку за один гріш, когось побили за те, що не заплатив три шаги. Перша писемна згадка про шаг з’являється у 1690-ті роки, але раніше він існував у побуті, у розмовній лексиці населення“, – пояснює Андрій Бойко-Гагарін.

Ще одна версія походження шага – монету переправляли до України через Османську імперію, і її назва з’явилася завдяки перській мові. Слово “шазі” (“царський”) перетворилося на “шаг” і прижилося на наших землях.

Українці продовжують користуватися шагом, як дрібною розмінною монетою, і у ХVІІІ столітті, коли наші землі були під контролем Російської імперії та Речі Посполитої. Пізніше ця назва починає з’являтися у мові героїв творів Шевченка та Лесі Українки. Нечуй-Левицький згадував “шаг”, коли писав про події, які за сюжетом відбувалися на Київщині.

Монета зустрічається й у народних прислів’ях. В одному із них йдеться: “Хто шага не береже, той не варт і копійки“. Це можна трактувати як: хто не цінує малого, той не заслуговує більшого, пояснює філолог Віктор Дяченко.

У 1838 році Тарас Шевченко писав у своїй поемі, як покритка Катерина просить гроші в чумаків на дорогу, щоб знайти батька своєї дитини:

“Далеко, небого?
В саму Москву. Христа ради,
Дайте на дорогу!
Бере шага, аж труситися:
Тяжко його брати!..
Та й навіщо?.. А дитина?
Вона ж його мати!
Заплакала, пішла шляхом…“

Шевченко згадував “шаг” і в поемі “Мар’яна-черниця” 1840-го року, де дівчата пропонують монету кобзарю за те, що заграє їм пісню:

“Діду, серце, голубчику,
Заграй яку-небудь.
Я шага дам”. – “Я – черешень”.
“Всього, чого треба, –
Всього дамо… одпочинеш,
А ми потанцюєм…“.

Шаг, як монета, згадується у творах Шевченка та Лесі Українки

Т. Шевченко “Катерина”, “Марʼяна-черниця”

У триптиху Лесі Українки “Що дасть нам силу” можемо прочитати, як люди не мають змоги належно підготуватися до свята через брак грошей:

“Гаптують, шиють, і печуть, і варять,
купують, продають, про свято дбають.
Лиш той не дбає, хто шага не має,
але й такий волів би заробити
гіркою працею, ніж так “не дбати”.

Паралельно з шагами на території сучасної України “ходили” й інші монети – чвораки, севські чехи, шостаки, осьмаки. Крім того, тут користувалися чеським грошем, який був трохи більшим за сучасну гривню у жовтому металі. Його карбували у Російській імперії і знаходили, як речове джерело під Києвом.

Майже всі монети з переліку зникли у ХІХ столітті, однак “гроші” та “шаги” залишилися в обігу. Андрій Бойко-Гагарін говорить, сьогодні першу назву не обрали на заміну копійці через те, що вона вже існує в нашій мові, як загальна.

“Грош – це назва чеської монети XIV століття, яка походить від венеційського гроссо. “Гро” і “гросо” з латини означає “великий”. Монета була ефектно більша за всі інші, які мали розмір, трохи менший за сучасні 25 копійок. Вона карбувалася в Російській імперії і була нав’язана нам їхнім царем Олексієм Михайловичем. Тим більше в українській мові ми вже використали слово “гроші” у більш широкому понятті. Тобто, для назви нашої монети є більш достойні (за копійку, – ред.) альтернативи”, – розповідає нумізмат.

Грош ходив на українських землях разом з шагом

Чеський грош

Чому колись шаг був банкнотою, а не монетою?

Шаг став офіційною розмінною монетою вже під час існування Української Народної Республіки в межах грошової реформи у 1918 році. За рішенням Михайла Грушевського, гривню зробили основною грошовою одиницею. А вона зі свого боку мала ділитися на 100 шагів.

Андрій Бойко-Гагарін зауважує, що у статтях голови Центральної ради йшлося про 20 і 10 гривень, які мали б бути золотими монетами, а одну гривню хотіли зробити срібною. На них планували зобразити портрет князя Костянтина Острозького. Шаги повинні були вийти у світ номіналом 20, 10, 5, і 1.

Та планам не судилося здійснитися: через війну з більшовиками керівництву УНР не вдалося отримати потрібну техніку для карбування монет. Як наслідок, шаги стали паперовими банкнотами, які мали вигляд поштових марок. Історик розповідає, що їх навіть підробляли фальшивомонетники, і додає, що це ознака реальної цінності таких грошей.

Шаги в УНР були не монетами, а марками

НБУ

“Наша делегація у 1918 році поїхала в Лейпциг, роздивилася там все обладнання і прийняла рішення, що транспортувати його, готувати метали, робити цей обіг у період війни дуже ризиковано і не рентабельно. І взагалі були ускладнені логістичні перевезення. Тому ввели грошовий знак, який зовні нагадує поштову марку. Це була банкнота, яка несе вартість в шагах, але друкувалася обладнанням для марок. Шаг був у дійсному обігу, відомо про його підробки та фальшивомонетництво. А хто буде підробляти сурогати – нецінні гроші, за які населення нічого не продасть?”, – говорить Бойко-Гагарін.

Шаги у 1918-1919 роках підробляли фальшивомонетники

Підробки “шагів”/НБУ

Паперові шаги перебували в обігу до березня 1919 року, поки їх не скасувала радянська влада. Далі вони переходять у підпілля. З приходом СРСР розмінною монетою стають копійки. За розповіддю історика, “Копійками Рейхскомісаріату Україна” називалися й гроші, які німецькі загарбники вводили на окупованих територіях.

У цей час Українська повстанська армія починає друкувати грошові документи, які мають назву “бофони”. Серед них були й шаги. Пізніше осередки українського уряду в еміграції виготовляють марки у вигляді доларів, злотих, шилінгів та шагів для підпільної пошти.

Український уряд в еміграції виготовляв марки “шаг” для підпільної пошти

НБУ

Комітет визволення України готував проєкти законодавчих актів на момент, коли держава зможе проголосити незалежність. Серед планів була й грошова реформа з гривнею, як основною одиницею, і шагом, як розмінною монетою.

“При тому скороченням слова “шаг” мало б бути “ш.”, але так вже скорочували назву австрійського шилінга. І оскільки ми планували мати дипломатичні контакти з Австрією, то такий варіант не підходив, тож запропонували писати “ша.” Це цікавий момент, але буде неактуальним сьогодні, бо австрійських шилінгів не існує вже як 25 років”, – каже працівник Музею НБУ.

Як шаг не став національною монетою після проголошення незалежності

Після того, як у 1991 році Україна відновила незалежність, знову почали готувати фінансові реформи. Гроші пропонували назвати доларом та центом, утім гривню майже одразу встановили основною грошовою одиницею.

Щодо розмінної монети почалися дискусії – серед пропозицій були куни, різани, нагати із давньоруських документів, бофони Української повстанської армії. Пропонували навіть перекласти копійку “списівкою” або “списиком”, використовувати сотик, як це робило населення Галичини під австро-угорською короною.

“Іноді питають: чому не обрали інші історичні назви? Наприклад, куну. Куна – це справді монетно-лічильне нейменування, яке фігурує в давньоруських рукописних документах. Але в той час вона не була окремою монетою.

“Куна”, “різана”, “нагата” могли бути умовними лічильними найменуваннями якоїсь цінності, наприклад, хутра, срібла чи інших товарів. Можливо, різана – це половина диргама, а нагата – цілий диргам (монета Арабського халіфату, яка була поширена у Київській Русі, – ред.). Математично можна вирахувати скільки гривня мала б одиниць у нагатах чи різанах. Але не виявлено ще документа, де було б точно написано скільки вони вартували”, – пояснює Андрій Бойко-Гагарін.

Врешті, зважаючи на історичний контекст, у 1991 році монету запланували назвати “шагом”. Художники Василь Лопата і Борис Максимов, які розробили дизайн перших гривень, вже малювали й ескізи майбутніх шагів. Вони виглядали, як сучасні копійки – з листям калини по краях, і відрізнялися від них лише викарбуваною назвою.

Шагом мали назвати розмінну монету після проголошення незалежності

Перші експериментальні зразки обігових монет України/ НБУ

Дизайн перших шагів розробляли Василь Лопата і Борис Максимов

НБУ

Згодом Верховна Рада неочікувано приймає рішення, що гривня ділитиметься на 100 копійок. Таку назву монети ми маємо й дотепер. Історик каже, невідомо, звідки взялася ідея, і хто саме дав вказівку назвати її саме так.

Окрім України копійки також існують у грошових системах Росії, Білорусі та невизнаної Придністровської Молдавської Республіки.

Коли шаг з’явиться в обігу і чи треба буде міняти копійки?

У Національному банку запевняють, перейменування “копійок” на “шаги” буде безкоштовним для держави. Додаткові гроші з бюджету не витрачатимуть, тому що кількість монет, які мають карбувати наступного року, вже розрахували. Тепер вони просто матимуть іншу назву.

Шаги можуть з’явитися у гаманцях українців вже у 2025 році. Співвідношення між “копійкою” та “шагом” буде 1:1, і вони “ходитимуть” паралельно. Нацбанк не планує вилучати з обігу копійки, тому обмінювати їх на шаги українцям не доведеться.

“На 2025 рік у нас заплановане карбування близько 20 мільйонів монет номіналом 50 копійок на заміну тих, що в обігу. Якщо буде ухвалене відповідне рішення щодо шагів, то ми просто забезпечимо необхідні налаштування і станемо карбувати вже “50 шагів”. Технологічно ми до цього готові. Що важливо, на інфляцію це також жодним чином не вплине, адже ми не збільшуємо грошову масу в обігу. Вилучення копійок відбуватиметься поступово, вони перебуватимуть у обігу паралельно кілька років”, – розповідає голова НБУ Андрій Пишний.

Для того, щоб шаги стали офіційною розмінною монетою, потрібно внести зміни у ряд законів. Серед них – “Про Національний банк України”; “Про пенсійне забезпечення”, “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” та Податковий кодекс. Також доведеться скасувати постанови Президії Верховної Ради “Про розмінну монету України” 1992 року та “Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України” 1991-го.

Законопроєкти зі змінами має розглянути Верховна Рада. Саме від рішення депутатів буде залежати, чи матиме монета нову назву.

Шаги з’являться в обігу з першого півріччя 2025 року

Dmitroza/Depositphotos

У своїй заяві Нацбанк пише, що копійку вирішили перейменувати на шаг саме зараз, бо нині українці почали більше цікавитися історією та культурними символами. Крім того, залишається потреба позбавлятися від залишків російського у державних інституціях.

“Сьогодні, враховуючи те, що російський Центробанк заходить на українські окуповані території одразу за їхнім “Міністерством нападу” і нав’язує свою грошову одиницю всупереч міжнародним конвенціям, заміна московського впливу взагалі не має викликати в нас жодного запитання”, – говорить історик та працівник музею грошей Андрій Бойко-Гагарін.

Мовознавець Остап Українець вважає, що перейменування монети кардинально не змінить стан справ, утім не завадить повернути історичну назву, яку колись так і не використали.

“Нацбанк цей аспект прокомунікував дуже добре, тому що мова про зміну копійки на шаг йшла саме тоді, коли відбулася зміна карбованця на гривню у 1996 році. Свого часу цього не сталося, а сьогодні це одне з найдешевших перейменувань. Монети збереглися в рахунках за комунальні послуги, які ми отримуємо, але ми, по суті, майже не розраховуємося ними у побуті. Тому це суто питання до національної номенклатури”, – додає мовознавець Остап Українець.

Reakcja

0%0Pozytywnie0%0Neutralnie 0%0Negatywnie

Twoje emocje

0%0Lubię to!

0%0Super0%0Ekscytujący 0%0Ciekawy0%0Smieszny0%0Smutny0%0Wściekły0%0Przerażony0%0Szokujący0%0Wzruszający0%0Rozczarowany0%0Zaskoczony

Co sądzisz?

0%0Prawda0%0Manipulacja0%0Fake news

0

0Ulub

Oryginalne źródło ZOBACZ