Куди коні, туди й віз: як різні міста регулюють кінні туристичні прогулянки

Нещодавно у Львові виник скандал через відео у соцмережах, на якому кінь із туристичної упряжки впав на проспекті Свободи і не міг самостійно піднятися. Після розголосу активісти та зоозахисники почали вимагати від міської влади заборонити використання коней з метою туризму, а власники тварини наполягали, що кінь був здоровий і не виснажений, а також опублікували відео з твариною після інциденту.

Використання коней у туристичному бізнесі – не новинка у світі. Більшість великих європейських міст пропонують таку атракцію туристам. І там теж, як і у Львові, періодично виникають через це скандали: коні падають або й навіть помирають прямо в упряжці.

ZAXID.NET пояснює, що сталося у Львові, а також як вирішують питання кінних упряжок в інших містах у світі.

Кінні прогулянки у Львові

Послуги екскурсій каретами у Львові надає «Каретний двір», що працює більше 20 років. Замовити екскурсію містом можна від 3500 грн на годину, залежно від кількості пасажирів і типу карети. Ця послуга активно користується попитом, особливо серед туристів.

Однак у останні роки кінний клуб потрапляв і у низку неприємних інцидентів. Зокрема, у листопаді 2019 року наляканий феєрверком кінь важко травмував 15-річну дівчину. Тварина теж постраждала, і її довелося приспати.

Останній інцидент трапився 26 серпня, коли у соцмережах оприлюднили відео, на якому кінь із упряжки впав на проспекті Свободи і не міг піднятися. Після розголосу в соцмережах місцеві мешканці та зоозахисники вимагали заборонити кінні туристичні прогулянки в місті. Крім цього, керівник притулку «Домівка врятованих тварин» Орест Залипський зареєстрував петицію про заборону послуги з перевезення кінними каретами в центральній частині Львова. Натомість він просив міськраду розробити правила надання послуг з використанням коней у Львові з чітким переліком місць, безпечних для людей та коней, (наприклад, Шевченківський гай) та врахуванням гуманного ставлення до тварин.

Скрншот із відео, на якому кінь упав і не міг підвестися

Наступного дня після розголосу виконавчий комітет заборонив кінні упряжки в центрі міста та створив робочу групу, яка має напрацювати компромісне рішення. До неї увійшли міські посадовці й депутати, зоозахисники та власники кінного клубу. У результаті першого засідання керівник робочої групи Андрій Москаленко доручив вивчити досвід інших міст, зокрема Кракова і Відня, аби напрацювати правила роботи коней, визначити затінені місця для стоянки та скласти оптимальний графік роботи для тварин.

Краків

То як регулюються кінні прогулянки у центрі Кракова, досвід якого збирається вивчати Львів?

Краківська dorożka (туристична фіра) до середини ХХ століття була частиною мережі громадського транспорту, а тепер працює як розвага для туристів. Кінні брички чекають туристів на стоянці між Маріацьким Костелом і Сукєнніцами та пропонують екскурсії історичним центром Кракова. Коштує така послуга від 300 злотих (близько 3250 грн за теперішнім курсом – прим. ред.), залежно від маршруту, сезону та тривалості поїздки. Одна карета вміщує до шести пасажирів, поїздка триває від години. Улітку, коли температура повітря досягає +28°С, туристичні карети або перечікують зниження температури у затінку, або, за окремим рішенням міської ради, не працюють узагалі.

Туристичні кінні упряжки в Кракові користуються значним попитом, і щороку міська рада оголошує тендери на відповідні дозволи. Загалом завдяки роботі кінних упряжок міський бюджет отримує близько 4 млн злотих на рік.

Туристичні кінні упряжки в Кракові

Майже щороку у Кракові виникають і прикрі інциденти: коні непритомніють, травмуються чи навіть гинуть. Наприклад, у 2018 році кінь із упряжки знепритомнів та впав поблизу Вавеля. Коли кінь піднявся, його відвели на площу Ринок, де він продовжив возити туристів. Тоді активісти Краківського товариства захисту тварин (KSOZ) звернулися в поліцію щодо можливого порушення прав тварин. Власники коня наполягали, що він не міг перегрітися на сонці, оскільки того дня температура повітря не перевищувала +22°С. Крім цього, запевняли власники тварини, кінь працював лише двічі на тиждень і щороку проходив медичні огляди для допуску до роботи.

У 2019 кінь із брички знепритомнів на Ринковій площі, а екіпаж намагався його затягнути у автомобіль. Тоді KSOZ вкотре звернулася в поліцію, а також закликала міську владу узагалі відмовитись від експлуатації тварин у туристичному бізнесі і перенести упряжки в музей, як експонат.

Відтак міська влада Кракова встановила обмеження на роботу кінних екіпажів: вони можуть везти не більше чотирьох пасажирів, а коні повинні мати чіп та ветеринарний паспорт з інформацією про медичні огляди. Власники повинні надавати доступ до конюшень, де утримують тварин, та інформацію про догляд за ними, візники повинні проходити щорічні навчання щодо утримання і використання коней. Коні повинні працювати не більше 12 годин на добу і через день, а також щорічно проходити медогляди.

У серпні 2024 року, аби захистити кінні брички в центрі міста від можливої заборони, краківські візники звернулися до мінкульту, аби цей вид транспорту внесли до Національного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. У відповідь на це зоозахисники також звернулися до міністерства з відкритим листом.

Відень

За схожою схемою каретний бізнес працює і у Відні, досвід якого також вивчатиме Львів. Щороку у місті видають близько 116 ліцензій 30 різним компаніям, які пропонують туристам екскурсії тривалістю 20-180 хвилин. Кінцеві зупинки кінних екіпажів розташовані у центрі Відня на Штефансплац, Міхаелерплац, Альбертінаплац, Петерсплац і Бургтеатр/Фольксгартен і біля центрального кладовища.

Поїздка коштує від 29 євро до 390, залежно від тривалості подорожі, маршруту та кількості місць у кареті. Дітей можна перевозити на колінах, також у салон можна взяти собаку. За правилами, коні можуть возити туристів лише після 11:00 й до 21:00. До цього часу кінні прогулянки можливі лише за попереднім бронюванням і реєстрацією.

Туристичні кінні упряжки у Відні

Утримання і використання коней у Відні регулює федеральний закон про захист тварин. Із 2016 року бричкам заборонено працювати при температурі вище +35°С. Крім цього, час роботи коней обмежений – вони можуть працювати лише 18 днів на місяць.

Попри такі обмеження, у Відні також нерідко трапляються аварії та інші інциденти за участі коней. На тлі аномальної спеки у 2022 році зоозахисна організація Verein Gegen Tierfabriken просила знизити температурні обмеження до +30°С, а в ідеалі – взагалі відмовитись від традиції використання тварин для перевезення туристів. Це, звичайно ж, викликало спротив власників бізнесу, адже обмеження принесе їм значні збитки.

Нью-Йорк

Кінні прогулянки є традиційними не лише для міст Європи: їх можна зустріти навіть у мегаполісах у США. У Нью-Йорку індустрія кінних упряжок існує вже понад 150 років. Візники пропонують прокататись на каретах центральним парком та Мангеттеном, ціна такої послуги коливається від 120 доларів за 30 хвилин. Туристам пропонують як групові поїздки, так і приватні, наприклад, прогулянки в день весілля чи іншого свята.

Туристичні кінні упряжки у Нью-Йорку

Згідно з правилами кінних перевезень у Нью-Йорку, влітку коні не можуть працювати при температурі вище +31°С, а взимку – при -19°С та при хуртовині. В одній кареті не можна перевозити більше чотирьох людей, поїздки можуть починатися не раніше 10:00 у будні і 9:00 у вихідні. Міська рада Нью-Йорка також обмежила й вулиці, якими можуть їздити фіри.

У Нью-Йорку, звичайно, теж було кілька інцидентів, коли зморені коні падали посеред дороги. Один із нагучніших скандалів виник у 2022 році, коли на жвавій вулиці Мангеттена знепритомнів 26-річний кінь. Це викликало значне обурення в місцевих зоозахисників. За кілька місяців коня приспали через низку хвороб, а водія екіпажу звинуватили в жорстокому поводженні з тваринами. Відтак місцеві депутати напрацювали закон про заміну кінних екіпажів електричними каретами до червня 2026 року, однак поки що його не ухвалили.

Які міста відмовилися від кінних прогулянок і як саме

На тлі регулярних інцидентів із травмуванням і загибеллю коней під час перевезення туристичних екіпажів низка міст обмежила такий бізнес. Наприклад, Барселона у 2018 році заборонила в місті кінні упряжки: використовувати їх можна лише в дні традиційних свят. У 2020 році в Римі коням заборонили їздити міськими вулицями, натомість вони можуть возити екіпажі у парках, де є затінок. Того ж року аналогічну заборону ввів Монреаль.

Улітку 2024 року столиця Бельгії – Брюссель – стала першою в Європі, де запустили безкінні екіпажі. Спершу в місті перестали видавати ліцензії на використання коней у туристичних цілях, після чого місцеві підприємці вирішили переорієнтувати бізнес. Загалом у місті працюють три безкінні екіпажі, які, за прогнозами мерії, за рік перевозитимуть близько 15 тисяч туристів.

Один із власників кінного бізнесу в Брюсселі Тібо Дантін розповів The New York Times, що після гнівних коментарів активістів він вирішив продати п’ятьох коней і за виручені кошти купити дві електричні карети, що за формою нагадують ранню модель електромобіля кінця ХІХ століття.

Електрична карета в Брюсселі

«Речі змінюються, і ми повинні це прийняти. Ми намагаємося знайти баланс: повага до тварин, а також відкриття стародавнього міста з давніми традиціями», – розповів мер Брюсселя Філіп Клоуз.

За словами Тібо Дантіна, якщо раніше за спекотної погоди йому доводилось скасовувати екскурсії, аби коні не перегрілись на сонці, то на електрокаретах він може працювати щодня, незалежно від погоди.

Zgłoś naruszenie/Błąd