«Населення легше контролювати, коли воно не має прав на такий базовий документ, як паспорт, – говорить Дарія Маттінґлі. – Але була у рішення не видавати селянам паспорти й економічна складова. Попри увесь тогочасний примус та репресії, робочої сили у селі бракувало. Саме тому пізніше, у період застою, звичною практикою стало залучати студентів, науковців, робітників міських установ до збору урожаю тощо. Це називалося «поїхати на картошку»… Від 1930-х і до 1970-х років влада будь-яким способом намагалася утримати селян у колгоспах».
«Крім того, радянська влада вбачала у селянах небезпечних індивідуалістів, які були зацікавлені у примноженні власних статків, а це було несумісно з ідеями комунізму. Між тим в Україні власні кордони оспівані ще «Кайдашевою сім’єю». У нас не було традицій колективної праці, і комуни, які були створені наприкінці Визвольних змагань, охоплювали лише до 2% орної землі», – додає вона.
На змінку – працівники меблевого цеху займаються виконанням прямих обов’язків – збирають картоплю. 1978 рік
фото: wikipedia.org
Зрештою радянська влада виявилася напрочуд недалекоглядною. Колективізація і голод вбили сільське господарство, тож первісна мета – затримати селянина біля землі та змусити його бути ефективним – провалилася.
У колгоспників був відсутній стимул працювати на державу, а тим паче із введенням трудоднів. Трудоднем називалася система оплати праці в умовних одиницях, які наприкінці сільськогосподарського року могли бути обміняні на гроші та залишки продуктів. За денну норму найпростішої праці селянинові записували 0,5 трудодня.
Якщо перевести це у хліб, то його виявиться менше, аніж та пайка, яку отримували ленінградці під час блокади.
«Сидить баба на рядні
та й рахує трудодні.
Працювала вісім день,
заробила трудодень.
А від того трудодня,
голодую я щодня», – йшлося в «антирадянському» фольклорі.
Робота у колгоспі ділилася на дев’ять розрядів. Перший (умовно найлегший) розряд давав лише пів трудодня за робочу зміну
фото: wikipedia.org
«Механізація радянського села була дуже низькою. Тож навіть такі незернові країни, як Ірландія, з гектара збирали більше, ніж Україна. А скільки всього губили на полях і під час збору урожаю, і під час його транспортування! Командна система роботи не сприяла розвитку сільського господарства. Про це навіть писала стахановка Надія Заглада у журналі «Огоньок». І хоча її стаття була про відсутність трудового ентузіазму у колгоспників, фактично була піднята інша проблема – колективне господарювання є неефективним», – розповідає Маттінґлі.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Pozytywnie
Neutralnie 
Negatywnie
Lubię to!
Super
Ekscytujący 
Ciekawy
Smieszny
Smutny
Wściekły
Przerażony
Szokujący
Wzruszający
Rozczarowany
Zaskoczony
Prawda
Manipulacja
Fake news
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS