Більш ніж пів року тривалих та дуже непростих консультацій знадобилося Нідерландам, щоб нарешті представити нову коаліцію.
Така тривалість переговорів (нагадаємо, парламентські вибори відбулися 23 листопада минулого року) не є чимось унікальним – Нідерланди давно відомі тривалістю формування коаліції.
Так, чинний кабінет прем’єр-міністра Марка Рютте формували рекордних 299 днів. А цього разу впоралися “лише” за 178.
Важливішим є те, що цього разу коаліція буде дуже незвичною.
Реклама:
На тогорічних виборах правий популіст Герт Вілдерс із Партії свободи (PVV) здивував не тільки всіх навколо, а й себе, здобувши 37 місць у парламенті.
Такий результат був би просто фантастикою ще десять років тому, а зараз радикальний політик, який за роки своєї агресивної риторики встиг посваритися майже з усіма, став мейнстримом в одній із найбільш розвинених та демократичних країн у світі.
Але заради формування нового уряду Вілдерс був змушений відмовився від посади прем’єр-міністра.
І це істотно збільшує шанси на те, що новий уряд Нідерландів не стане послаблювати підтримку України, як раніше пропонував Вілдерс.
Коаліція з багатьма невідомими
“Це тривожний день. У нас тепер радикальна права партія під керівництвом Вілдерса опинилася в центрі влади в Нідерландах”, – сказав Франс Тіммерманс, колишній єврокомісар з питань клімату, а зараз лідер найбільшої опозиційної сили – альянсу “Зелені-Ліві”.
Нова коаліція матиме 88 місць у парламенті, який складається зі 150 мандатів.
Окрім партії Вілдерса, до коаліції увійшли ще три політичні сили – Народна партія за свободу і демократію чинного прем’єра Марка Рютте (VVD, її лідером є Ділан Єшильгьоз-Зегеріус), “Новий соціальний договір” (NSC) з Петером Омцигтом та Фермерсько-громадянський рух (BBB) на чолі зі ще однією популісткою Каролін ван дер Плас.
Ці політичні сили досягли угоди попри численні суперечки та низький рівень взаємної довіри.
Наприклад, Петер Омцигт спочатку відмовився від переговорів, а згодом повернувся після подолання емоційних суперечок. Так само і у VVD спочатку відмовилися вести переговори з ультраправим політиком, але зрештою передумали та все ж увійшли в коаліційний уряд.
Як виявилося, попри всю свою категоричність у публічних заявах, Вілдерс є більш зговірливим за столом переговорів, як стверджують джерела, знайомі з ходом переговорів.
Адже публічно він виступав проти угоди Нідерландів щодо десятирічної військової підтримки України, відвідав цьогорічну Конференцію консервативних політичних дій як почесний гість прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та наголошував на своєму прагненні встановити найсильнішу імміграційну політику Нідерландів на сьогодні.
Швидше за все, новий прем’єр буде набагато стриманішим. І що особливо важливо – не піде проти сформованого нідерландськими партіями консенсусу щодо необхідності продовження підтримки України.
Хто стане новим головою уряду Нідерландів?
Згідно з домовленостями, нового прем’єр-міністра буде обрано серед партійних або зовнішніх експертів. Сам Вілдерс заявляє, що це “несправедливо” та “конституційно неправильно”, проте він був змушений піти на це через тиск партій-партнерів.
Також половина портфелів у новому уряді мають відійти зовнішнім спеціалістам.
Такий підхід є експериментальним і має на меті забезпечити фаховість уряду. Самі ж лідери партій працюватимуть у парламенті.
Як переможцю виборів у листопаді, саме Вілдерсу належить висунути кандидата в прем’єри. Однак у його партії є помітний кадровий голод.
І наразі невідомо, кого саме зможе висунути правий радикал на посаду прем’єр-міністра або до складу кабінету.
Точки напруги: екологія та міграція
Новий уряд має досягти консенсусу з кількох важливих питань, які розділяють чотири партії коаліції.
Серед них — узгодження бюджету, витрати на зовнішню політику та політика щодо зміни клімату. Ці питання є ключовими і потребують негайного вирішення для стабільного функціонування країни.
26-сторінкова коаліційна угода під назвою “Надія, сміливість та гордість” декларує плани обмежити надання притулку мігрантам, провести урядові реформи, знизити податки та пом’якшити екологічний захист.
Однак експерти зазначають, що в домовленостях відсутня панівна думка щодо вирішення цих проблем. Замість цього кожен партійний лідер представив своє бачення угоди окремо, і чітко видно, хто і що туди вписав.
За багатьма позиціями учасникам коаліції вдалося змусити Вілдерса йти на поступки.
Зокрема, ще до виборів Вілдерс казав, що вся ця екологічна політика має бути пропущена крізь шредер, але в новій коаліційній угоді лідер PVV все ж погодився продовжувати політику чинного уряду.
Нова коаліція зберігає більшість існуючих екологічних програм, включно із субсидіями на зелену енергію. Основні цілі, такі як зменшення викидів CO2 на 55% до 2030 року, залишаються незмінними. Крім того, в країні заплановані ще дві атомні електростанції.
Натомість суттєвих змін зазнала міграційна політика.
Коаліція має намір попросити дозвіл у Європейської комісії на вихід з політики ЄС щодо надання притулку та міграції. Планується посилення контролю кордонів і впровадження системи подвійного статусу для мігрантів.
Серед запланованих заходів – скасування дозволу на безстрокові посвідки на проживання та обмеження автоматичного возз’єднання сімей.
Мігранти, яким буде відмовлено у наданні притулку, будуть депортовані примусово, а особи зі статусом більше не матимуть пріоритету при розподілі соціального житла.
Притулок не є єдиною формою міграції, з якою хоче боротися новий уряд. Будуть введені додаткові вимоги для трудових мігрантів з-за меж ЄС, а “нелегальні трудові угоди” будуть жорстко припинятися.
Вілдерс хоче показати всьому світу, що Нідерланди – не легка мішень для мігрантів, а вельми недружня для них країна. Оскільки саме з такими гаслами він ішов на вибори.
Окрім того, коаліція планує послабити європейські норми щодо сільського господарства та зменшити максимальні межі викидів азоту.
Це важливо для нідерландських фермерів, які вже протягом тривалого часу протестують проти суворих екологічних регулювань.
Майбутній уряд також має намір знизити податки на викиди CO2 для важкої промисловості та скасувати обов’язкову заміну центральних опалювальних котлів на гібридні теплові насоси.
В цілому є ризики, що нова коаліція може стати тут союзником для євроскептиків із Центральної Європи в їхньому протистоянні європейському консенсусу.
Як це вплине на Україну?
Попри те, що Україна не була центральною темою передвиборчих перегонів, Вілдерс все ж таки використав війну у своїй риториці.
Однак очікувати, що тільки за його бажанням Нідерланди скасують допомогу Україні, було вкрай необачно.
В Нідерландах існує соціальний консенсус щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Й одним із головних факторів, який вплинув на таке сприйняття, було збиття літака MH17 у 2014 році.
Українці в Нідерландах сприймаються виключно як жертви російської агресії, тому допомогу Україні продовжить уряд, до якого увійшов Вілдерс.
Це підтверджується і текстом коаліційної угоди, де чітко прописано, що Нідерланди продовжуватимуть надавати політичну, військову, фінансову та моральну підтримку Україні.
Крім того, коаліція також зобов’язується виконувати стандарт НАТО щодо витрат на оборону в розмірі 2% від ВВП, що буде закріплено законодавчо.
Так само можна стверджувати, що міграційні обмеження не стосуватимуться українців. Хоча в коаліційній угоді українці не прописані, але тимчасовий захист підпадає під інші міграційні правила, змінювати які в новому уряді не планують.
Натомість тривожним для України сигналом може стати нова політика Нідерландів щодо сільського господарства.
Попри те, що український агроекспорт не є конкурентом для нідерландських фермерів, позиція нового уряду може стати більш скептичною у питанні продовження вільного доступу української харчової продукції на європейський ринок.
* * * * *
Окрім того, останнє опитування показало, що чверть нідерландських виборців у червні готові підтримають PVV на виборах до Європарламенту. І це може стати ще однією проблемою для Брюсселя.
Однак існує дуже висока ймовірність, що ця коаліція не протримається довго.
Попри наміри впроваджувати зміни у міграційній та екологічній політиці, є сумніви щодо стабільності коаліції та її здатності досягти компромісу у ключових питаннях.
Відсутність єдиного бачення розвитку країни може ускладнити роботу уряду та вплинути на тривалість його каденції.
Головне, щоб ці проблеми не поставили під сумнів підтримку України.
Авторка: Дар’я Мещерякова,
журналістка “Європейської правди”
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS