A A+ A++

“Протези треба обслуговувати й ремонтувати. Якщо воїн протезувався за кордоном, то з цим виникають проблеми. Тому хочемо, щоб в Україні система реабілітації військових добре працювала. Нині фахівці проходять навчання за кордоном. Організувати якісну допомогу військовим в Україні — реально. Найчастіше реабілітуємо поранених з ампутацією нижніх кінцівок, черепно-мозковими та спинно-мозковими травмами, контузіями. Перша велика хвиля поранених була з Харкова. З Маріуполя привозили цивільних з такими ж травмами. До всього адаптуємося. Наприклад, у цивільному житті вже забули, що таке апарати зовнішньої фіксації, але в умовах бойових дій — це єдиний варіант. Тому згадуємо і вчимося.

Понад 40 медичних закладів уклали контракти із Міністерством у справах ветеранів для психологічної реабілітації ветеранів. Україна гарантує пораненим безплатні лікування і відновлення, як у вітчизняних клініках, так і закордоном. Ізраїльські спеціалісти навчатимуть українських реабілітологів.

Провисає психологічна підготовка. Працюємо з військовими з посттравматичним синдромом. Фізично справляємося, але часом не знаєш, як правильно говорити, щоб не травмувати людину”, – пояснює Юлія.

ЮЛІЯ ДОВГАНЬ
реабілітолог зі Старокостянтинова на Хмельниччині

Психолог і волонтер Ольга Кухарук наголошує, що треба працювати з суспільством. Без адекватного ставлення до військових жодні реабілітаційні центри не працюватимуть.

“Реабілітація не відбувається поза соціумом. Світовий досвід це ілюструє. По-перше, маємо працювати із загальним ставленням. По-друге, потрібна дестигматизація. Військовий має почуватися в безпеці. Треба донести, що звертатися по допомогу — нормально. Треба вивчати, як здорово висловлювати підтримку і вдячність. Необхідне усвідомлене ставлення до досвіду, розуміння, що відбувається, розділення відповідальності за цей досвід”, – зазначає Ольга Кухарук.

ОЛЬГА КУХАРУК
Психолог і волонтер

“У фільмі “Американський снайпер”, наприклад, це робить гінеколог, до якого військовий прийшов з дружиною. Це може відбуватися на всіх рівнях, де спілкуються з бійцями — в госпіталях, поліклініках, лабораторіях медичної діагностики. Мова іде про травмоінформованість. Після того, як пропрацюємо ставлення суспільства, можна говорити про реабілітаційні центри та спеціалізовану підтримку військових. Але мусять бути дві попередні ланки. Переважно під час роботи з військовими йдеться про усвідомлення і прийняття досвіду. Також варто перейняти досвід будинків ветеранів, де могли б побути люди, які потребують трохи більше часу, щоб прийти в себе, наново навчитися спілкуватися і, можливо, освоїти нову професію”, – додала Ольга.

Основна задача — розбудова системи, де на будь-якому рівні у підтримуючий спосіб військовому скажуть, що є психологічна травма і з нею треба працювати.

Oryginalne źródło: ZOBACZ
0
Udostępnij na fb
Udostępnij na twitter
Udostępnij na WhatsApp

Oryginalne źródło ZOBACZ

Subskrybuj
Powiadom o

Dodaj kanał RSS

Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS

Dodaj kanał RSS
0 komentarzy
Informacje zwrotne w treści
Wyświetl wszystkie komentarze
Poprzedni artykułSznur toalet i dwie wielkie sceny. Trwają przygotowania do Męskiego Grania 2023
Następny artykułПостійно влаштовують “вистави”, – Коваленко сказав, навіщо в Білорусі оголосили чергові навчання