Тепер святкуватимуть день народження з сином в один день: щемлива історія повернення прикордонника із полону

Олександр Бевзюк-Волошин відверто розповів про дні полону і щасливі моменти обміну.

8-річний Мишко понад рік чекав на тата з далекого відрядження. Відрядження, з якого син не отримав жодного дзвінка, аж поки він нарешті пролунав у день народження хлопчика, саме тоді, коли 35-річний Олександр Бевзюк-Волошин повернувся додому з російського полону, йдеться в ТСН. 

Зустріч, до якої Сашко мріяв просто дожити у в’язниці за сотні кілометрів, стала можливою, коли під час останнього обміну до  України повернулися ще 95 полонених. 

Серед них огорнутий стягом Державної прикордонної служби Олександр Бевзюк-Волошин. До лютого 22 він працював соціологом, але щойно на Україну полетіли перші російські ракети – він вивіз рідних у безпечне місце, а сам пішов до військомату і мобілізувався. Ніс службу на Донбасі й повертаючись з одного із завдань неправильним шляхом, вони натрапили на засідку росіян. “Ухвалили рішення здатися в полон, їх було більше і техніки було більше, а ми були просто з автоматами”, – пригадує Саша. 

Що сталася біда – мама зрозуміла, коли вранці, як це було зазвичай, син не зателефонував. “23 квітня, це було якраз перед Великоднем, вночі, десь в 11 вечора мені подзвонив незнайомий номер і представився, що він із Дніпра хлопець і він спілкується з офіцером із Росії. Той йому переказав, що такий і такий у полоні. Так ми дізналися, що він у полоні”, – пригадує мама бранця пані Ніна.  

Тоді сину Сашка було 6 року, йому казали, що тато поїхав у далеке відрядження. Лише після року і двох місяців вони з татом змогли обійнятись.  “У нас тепер із тобою один день народження на двох. У тебе 11 червня і в мене 11 червня. Дві одинички, бо ти один і я один”, – під час зустрічі каже Саша сину. 

Це день, в який Сашко нарешті повернувся додому. “Це відчуття, ніби тебе мама бере в руки і обіймає. Подивився на хлопців, які стояли і почали плакати. Одразу захотілося зателефонувати. Мені дали мобільний телефон, я подзвонив мамі. Я сказав: “Мам, я живий. Я вже вдома”, – розповідає Саша. 

“Саме в Михайла був день народження. Ми їхали з дня народження в таксі і тут невідомий телефон і каже: “Мам, це твій син Сашко”. Я просто так закричала від радості в таксі. Він дуже переживав, що у нас тут усе погано – перше, що спитав, чи всі живі”, – пригадує пані Ніна. 

Там, у російському полоні, де окраєць хліба дарували на день народження. “Там хліб оцінюється вже по-іншому ніж на свободі”, – каже колишній бранець. 

А державні свята відзначали потайки. “На День Соборності України ми вирішили взятися за руки, такий живий ланцюг. Там в ряд всі стоять і пошепки проспівати гімн України”, – пригадує Саша. 

Читайте також:

Нищівний обстріл із С-300 та “Іскандера” по Запоріжжю: пошкоджені та знищені агрофірми в передмісті

Пам’ятку архітектури Запоріжжя, в якій загинуло 15 людей під час обстрілу, відбудують

Людмила просить допомогти їй побороти онкологію

Zgłoś naruszenie/Błąd