В’єтнам, Мексика і Індія знаходяться в числі тих, хто виграє за рахунок Китаю. Трансформація торгового ландшафту почалася, але на це підуть роки.
Глобальна торгова система зазнає тектонічних зрушень, які переорієнтують міжнародні ланцюги поставок на десятиліття вперед.
Як пише Bloomberg, до таких тенденцій призвели дві основні причини. З одного боку компанії, “налякані” дефіцитом через пандемію, різкими стрибками цін і перебоями в поставках, скорочують залежність від одного заводу або країни. З іншого – уряди, особливо в США і Європі, хочуть забезпечити доступ до ключових матеріалів, таким як напівпровідники і рідкоземельні мінерали, на випадок, якщо світова торгівля розколеться на геополітичні блоки.
“Трансформація, яку деякі називають “реглобалізацією”, займе роки, а дані про торгівлю тільки починають давати уявлення про масштаби змін і про те, хто виграє, а хто програє”, – пише Bloomberg.
Незважаючи на розмови про закінчення глобалізації, економічна інтеграція через транскордонну торгівлю продемонструвала чудову стійкість в умовах війни, голоду і пандемії, йдеться в статті. За останні три роки частка світової торгівлі в загальносвітовому виробництві дещо знизилася, але в цілому залишається такою, що відповідає історичним тенденціям. Однак, згідно з нещодавнім аналізом ING Groep NV, істотного зрушення в бік більшої відкритості для торгівлі не відбулося принаймні з 2006 року.
Зростання геополітичної напруженості між США і Китаєм підштовхнуло спекуляції про галузевий розрив між найбільшими економіками світу. Хоча вартість імпорту до США китайських товарів і послуг досягла рекордно високого рівня в 2022 році, є ознаки того, що мита США змінюють двосторонні торгові потоки. Згідно з аналізом Чада Боуна, старшого наукового співробітника Інституту міжнародної економіки Петерсона, минулого року ввезення товарів до США із Китаю, на які поширюються мита, скоротилося приблизно на 14% у порівнянні з рівнем 2017 року, – до початку торгової війни.
“За останні п’ять років американські мита, експортні обмеження та субсидії переконали американські компанії диверсифікувати свій імпорт, відмовившись від Китаю”, – пише Bloomberg. Загальна частка китайського імпорту в США знизилася приблизно на 3 процентних пункти з 2018 року, коли колишній президент Дональд Трамп ввів мита на тисячі китайських товарів. Видання зазначає, що за цей час Китай поступився частиною своєї частки в загальному обсязі імпорту США іншим азійським країнам, таким як В’єтнам, Індія, Тайвань, Малайзія і Таїланд.
Тим часом, Мексика стає ключовою альтернативою Китаю для США. Інтегровані логістичні лінії між США та Мексикою та преференційний торговий режим у рамках USMCA допомагають створювати можливості для інвестицій за кордоном. “Імпортери і навіть деякі китайські експортери, які прагнуть диверсифікувати свої ланцюги поставок, поспішають зайняти промислові площі в Мексиці, рівень завантаження яких у 2022 році досяг 97,5%. Попит на склади та інші промислові об’єкти особливо високий уздовж кордону зі США неподалк Тіхуани, де відсоток вакантних площ у промисловості близький до нуля”, – йдеться в статті.
Зусилля президента Джо Байдена щодо поліпшення торговельних відносин із Європою призвели до того, що США стали більше покладатися на імпорт з Європи, ніж із Китаю. “Розворот стався після того, як США і Європа відклали мита на двосторонню торгівлю на суму $21,5 мільярда в 2021 році, призупинили суперечку про виробництво літаків, що виникла в 2004 році, і почали переговори про скорочення перевиробництва сталі та алюмінію”, – пише Bloomberg.
Відзначається, що за останній рік вартість імпорту США з Європи збільшилася майже на 13%, тоді як імпорт США з Китаю виріс тільки на 6%.
Виробники смартфонів, такі як Apple, працюють над зменшенням своєї залежності від Китаю, оскільки торговельна війна між Вашингтоном і Пекіном посилюється. Протягом року до березня Apple потроїла свої виробничі потужності в Індії і виробила iPhone на суму понад $7 мільярдів. Наразі на Індію припадає близько 7% світового виробництва “Айфонів”, а щорічні продажі в країні зросли до $6 мільярдів.
В’єтнам є ще одним центром для компаній, які прагнуть диверсифікувати свою діяльність за межами Китаю, продовжує Bloomberg. Наприклад, за останні сім років імпорт в’єтнамських меблів до США у контейнерах виріс на 186% в порівнянні з ростом такого імпорту з Китаю усього на 5%.
Своєючергою, промислова політика Пекіна призвела до того, що Китай став найбільшим експортером електромобілів після Німеччини. Цього року електромобілі й гібриди з модулями, що підключаються, повинні скласти близько 40% від загального обсягу поставок автомобілів у Китаї.
Тим часом, за даними Bloomberg Intelligence, частка Європи у світових продажах електромобілів “імовірно, зросте в цьому році, оскільки стає доступним більше моделей і вирішуються проблеми з ланцюжками поставок”.
Торгова війна між США та Китаєм
Як повідомляв УНІАН, в 2018 році між США і Китаєм вибухнула торгова війна після того, як Дональд Трамп ввів і збільшив мита на ряд товарів із КНР. У Вашингтоні вважають, що китайські виробники користуються відкритістю ринку США і підривають позиції американських конкурентів. Крім того, американська сторона звинувачує китайські компанії в крадіжці технологій. Китай відповів на дії США дзеркально.
Наприкінці 2019 року стало відомо, що Вашингтон і Пекін домовилися призупинити торговельну війну, яка завдала світовій економіці збитків на сотні мільярдів доларів. А в січні 2020 року США і Китай підписали угоду про першу фазу врегулювання торговельних спорів. Вже у вересні 2020 року тодішній президент Дональд Трамп заявив, що має намір обмежити економічні відносини США з Китаєм.
У 2022 році відносини США і Китаю погіршилися вже через геополітичні протиріччя. Зокрема, мова йде про зростання напруженості навколо Тайваню, яке може призвести до війни між Китаєм і США за цей самоврядний острів. Також вплинула війна Росії проти України, оскільки Пекін хоч і зайняв офіційно нейтральну позицію, але регулярно критикував Вашингтон і висловлював політичну підтримку режиму російського військового злочинця Путіна.
Вас також можуть зацікавити новини:
Zgłoś naruszenie/Błąd
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS