A A+ A++

Традиційно пропонуємо три виставки, які вартують уваги серед львівських галерей та музеїв (що аж ніяк не означає, що інші її не вартують).

Виставка «Сюжети» Андрія Сагайдаковського та Олега Капустяка

«Я Галерея», до 05 червня

У «Я галереї» кожен відшукає близький собі сюжет (фото: Я галереї)

Автентична львівська квартира, де відбувалось чимало «земних» сюжетів, стає прихистком для таємничих робіт Андрія Сагайдаковського та Олега Капустяка.

«Сюжети» – виставка для занурення у внутрішній світ, як глядача так і художників, за допомогою мистецтва. Їхня мета – досягнути стану очуднення, або як каже Федеріко Нембріні – здивування, що веде до прояснення. Потойбічне, уявне чи справжнє? Кожен шукає близький собі сюжет.

Андрій Сагайдаковський народився у Львові, закінчив факультет архітектури Львівського політехнічного інституту, брав також приватні уроки живопису у Карла Звіринського та у Романа Сельського. Першу виставку мав у 1990 році. Згодом брав участь у численних виставках, як в Україні, так і за кордоном.

Тексти на роботах художника є не просто підписом, хоч і дублюють його, але їх змістовою складовою.

Олег Капустяк 1985 року закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва за фахом «кераміка». Викладачами мав Дмитра Крвавича та Миколу Посікіру. З дитинства захоплювався живописом, але Крвавич побачив в ньому талант скульптора і порадив ліпити. Кілька років разом з польськими колегами займався реставрацію гробівців і пам’ятників на Личаківському цвинтарі, зокрема реставрував надгробок Шашкевичів. До того Олег Капустяк відновлював скульптури Пінзеля на Соборі Юра, богиню Діану на Ринку тощо. Брав участь у великій кількості виставок та симпозіумів.

Виставка Катерини Косьяненко Victory

Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького, до 23 червня


Свої роботи мисткиня присвятила подіям російсько-української війни (фото, Національного музею)

На виставці презентовано понад 50 найбільш знакових робіт української мисткині. Серед них – дебютні твори із серії Victory, яка й стала гаслом проекту. Цю серію мисткиня присвятила подіям сучасної російсько-української війни, яку представила крізь призму власних емоцій, переживань та молитов.

Катерина Косьяненко (народилась 1978 року у Києві) – українська живописиця, сценографиня, дизайнерка, художниця театру і кіно.

Закінчила (2005) асистентуру-стажування у живописній майстерні професора Василя Гуріна при Національній академії образотворчого мистецтва й архітектури (м. Київ). Стажувалась у Cité internationale des arts (м. Париж, Франція) (2009) та у Краківській академії образотворчих мистецтв ім. Я. Матейка (Польща) (2011).

Виставка Олени Придувалової «Вир»

Палац Потоцький, до 25 червня, на головному фото


Маємо не лише вижити, а й жити, любити,ввадає художниця (фото: Галереї мистецтв)

«Вир – це рух, утворений протилежними течіями, бурхливий стрімкий рух, який захоплює, тягне за собою, в себе. Вир – місце, що пов’язує «той» і «цей» світи, символ смертельної небезпеки, поле битви добра і зла, життя і смерті, жаги до життя.

Україна і всі ми опинились всередині цього виру. Маємо не лише вижити, а й жити, любити. А я знаходжусь у вирі мого живопису, так намагаюсь розповісти про себе і про час», – говорить Олена Придувалова.

Художниця народилася у 1960 році в Києві. 1986 року закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури (факультет малярства, відділення театрально-декоративного мистецтва, майстерня Данила Лідера). Педагог з фаху – Сергій Подерв’янський. Активно виставляється з 1990 року. Олена Придувалова є лауреатом премії «Видатні художниці України» (1998).

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та
натисніть
Ctrl+Enter

Oryginalne źródło: ZOBACZ
0
Udostępnij na fb
Udostępnij na twitter
Udostępnij na WhatsApp

Oryginalne źródło ZOBACZ

Subskrybuj
Powiadom o

Dodaj kanał RSS

Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS

Dodaj kanał RSS
0 komentarzy
Informacje zwrotne w treści
Wyświetl wszystkie komentarze
Poprzedni artykułAryna Sabalenka zakończyła passę znakomitej 16-latki
Następny artykułTe rasy psów wymagają wiele uwagi. Nie nadają się dla osób, których często nie ma w domu