Правда і міфи про економіку Львівщини: чи є тут промисловість, робота і успішні підприємці

Що спадає вам на думку, коли ви чуєте «економіка Львівщини»? ZAXID.NET зібрав найбільш поширені стереотипи про економіку нашого регіону, що можна зустріти в дописах у соцмережах і в розмовах в громадському транспорті, та пояснює на основі офіційних і статистичних даних, що з ними не так.

«На Львівщині немає промисловості»

Якщо відкинути видобувну промисловість, тобто все, що стосується сировини – нафти, газу, піску, глини, підприємства, що обслуговують сировинну промисловість, сільське господарство та деякі специфічні види діяльності, то на Львівщині зареєстровано 17705 юридичних осіб і 52,5 тис. фізичних осіб підприємців, що займаються виробництвом – промисловістю (а із «відкинутими» підприємствами – ще більше). Про це свідчать дані сервісу «Аналіз ринків» від YouControl.

На Львівщині виробляють добрива і меблі, шиють шкіряне взуття і куртки, військову форму і жіночу білизну, виробляють промислове устаткування, посуд, електротовари, не кажучи вже про десятки найменувань продуктів харчування.

Серед юридичних осіб, задіяних у хімічній, деревообробній, легкій, харчовій, машинобудівній промисловість на Львівщині, 8,2 тис. зареєстровано у Львові. По кілька сотень таких є у Дрогобичі і Городку, Стрию і Червонограді, в Золочеві і Пустомитах, у Самборі, Жовкві, Новояворівську і Трускавці. А ще десятки виробництв розміщені у Яворові, Жидачеві, Сокалі і Мостиськах, у Бродах, Радехові і Буську, Перемишлянах, Кам’янці-Бузькій, в Дублянах і Соснівці, в Рава-Руській, у Сколе і Старому Самборі, в Турці, Судовій Вишні, Бібрці, Добромилі, в Комарно і Рудках. І навіть у куротному Моршині зареєстровано 11 виробників!

Так, не всі з них є потужними підприємствами, що забезпечують тисячі чи сотні робочих місць, але всі вони пропонують роботу і сплачують податки.

«Розікрали всі заводи»

Коли так говорять, то зазвичай мають на думці великі промислові державні підприємства, що після розпаду радянського союзу зупинили роботу (або «не вижили» згодом), були приватизовані або змінили профіль. Справді, сьогодні у Львові активно забудовують житловими кварталами колишні території заводів і підприємств. Але чи справді на Львівщині не лишилося гігантів?

Так, у Львові працює ВАТ «Іскра», ПрАТ НВО «Термоприлад», концерн «Електрон», шкіряне підприємство «Світанок», фабрика «Світоч», «Галнафтогаз», «Галичфарм», «Галімпекс» (скляні вироби). В області – локомотиворемонтні підприємства, ТОВ «Діскавері», що виробляє бурові установки для видобувної галузі, міжнародні виробники «Кроно-Україна», «Снєжка-Україна», ТОВ «Дюна-Вест», СП ТзОВ «Троттола», «Миколаївцемент» і ще десятки.

Товари львівської промисловості постачаються у десятки країн Європи, Азії та навіть Африки. А кожне з цих підприємств має сотні чи тисячі працівників.

Окрім того, на Львівщині будуються елеватори, а в індустріальні парки області переїжджає низка підприємств – окрім одного з найбільших в Україні агрохолдингів «Агротрейд», ідеться про панчішну фабрику, виробника матраців, машинобудівний завод «Пожмашина» тощо. Загалом з початку великої війни у Львівську область переїхало близько 200 підприємств, які зареєструвалися тут, сплачують податки, створюють робочі місця та інвестують кошти.

Львівська обласна військова адміністрація раз на кілька місяців повідомляє про наміри іноземних підприємств відкривати виробництво в області. Звісно, плани не втілюються миттєво. Але інтерес до Львівщини свідчить, що тут є необхідна інфраструктура і потенціал, а значить будуть і робочі місця.

Додамо, що в Україні відновлюється програма «Велика приватизація», адже держава визнає, що не може ефективно управляти усіма належними їй підприємствами, до того ж – потрібно залучати інвестиції. Приватизація – це нормально (звісно, коли вона чесна).

«Наша стратегія – це мінімізація частки держави в економіці зі збереженням державного контролю в стратегічних та важливих для безпеки України галузях», – сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Тож у 2023 заплановано прискорити ліквідацію неспроможних підприємств, оновити перелік стратегічних підприємств, які не підлягають приватизації, і розробити стратегію управління підприємствами, які були конфісковані у підсанкційних осіб.

«Бізнес лише видобуває і продає сировину, а де високотехнологічні підприємства?»

На Львівщині планується будівництво високотехнологічного біоетанольного заводу. У Дрогобичі виробляють комплекси, що закривають небо від ворожих дронів. Власник компанії «Львівські ярмарки» запускає серійне виробництво безпілотних літальних апаратів. Вже згаданий завод «Пожмашина» – єдиний в Україні виробник рятувальної техніки.

Окрім того, роками в області працюють і розвиваються сучасні високотехнологічна компанія «Ензим» (це не лише дріжджі, а й біотехнологічні лабораторії), завод із виробництва кормів для тварин «Кормотех», чия продукція має європейські сертифікати і постачається навіть в США, представники міжнародних компаній, що займаються виробництвом будівельних матеріалів, підприємства зеленої енергетики – сонячні та вітрові електростанції тощо. На Львівщині навіть виготовляють на експорт мости.

Звісно, не можна забувати про десятки ІТ-компаній, що працюють у Львові, входять до світового рейтингу топ-100 найкращих аутсорсерів, сплачують мільйонні податки і підтримують місто волонтерською роботою.

Варто пам’ятати і про підприємства «Укроборонпрому», що працюють в області. Державний оборонний концерн за підсумками минулого року став одним із найбільших роботодавців в Україні, оголосивши загалом про близько 6 тис. вакансій, частина з яких – у Львові.

«Бізнес в області зосереджений у кількох руках, іншим не пробитися»

Справді, за підсумками 2022 року найбільше прибутків отримали львівські бізнесмени Віталій Антонов («ОККО-Бізнес партнер») та Зіновій Козицький (компанія «Горизонти», що займається видобутком газу). Це свідчить лише про те, що товари і послуги їхнього бізнесу – затребувані під час війни.

Водночас за рік війни на Львівщині з’явилося понад 20 тис. нових підприємців. За даними сервісу YouControl, щодня на Львівщині реєструють з десяток нових юридичних осіб і з півсотні фізичних осіб підприємців. Так, 28 квітня було зареєстровано, відповідно, 10 і 52 нових бізнесів. А за даними сайту «В курсі», у березні Львівщина увійшла у топ регіонів за кількістю нових бізнесів – тоді їх відкрили 1938 (це четверте місце після Києва, Дніпропетровської і Київської областей).

«Переселенці займають робочі місця»

Офіційно у Львівській області зареєстровано близько 245 тис. переселенців, а неофіційно, як говорив раніше голова Львівської ОВА Максим Козицький, на Львівщині можуть проживати і понад 400 тис. вимушено переміщених людей.

Велика частина з них – це діти і пенсіонери. Ще частина, особливо з тих, хто не зареєстрований офіційно, це люди, які працюють дистанційно чи мають свій бізнес, тож не потребують допомоги від держави і громад, де оселилися.

Ще частина вимушених переселенців, за даними Львівського обласного центру зайнятості, знайшли роботу або пройшли навчання та здобули нові навички для успішного працевлаштування. Адже люди не затримуються там, де немає роботи.

Загалом, кажуть у ЛОЦЗ, на Львівщині суттєво знизився рівень безробіття – і це стосується не лише нових мешканців регіону.

У ЛОЦЗ нагадують, що постійно є вакансії у торгівлі – адже там переважно працюють жінки, частина з яких виїхала за кордон, тож звільнилися вакансії. Також великий попит на водіїв, адже багато хто почав возити гуманітарні вантажі. Є вакансії і для працівників галузі громадського харчування. Також на Львівщині потрібен медичний персонал. А в переробній промисловості служба зайнятості у першому кварталі 2023 року влаштувала на роботу майже тисячу людей.

Та й релокований на Львівщину бізнес створює робочі місця не лише для «своїх», а й для місцевого населення. Так само роблять і переселенці-ФОПи, які також сплачують тут податки і вливають кошти в регіон.

«І де на той бізнес взяти гроші?»

На Львівщині є можливість отримати ваучери на перекваліфікацію або гранти на відкриття власної справи. Лише станом на 1 квітня 85 заявників отримали мікрогранти на власну справу на загальну суму 18,9 млн грн.

Урядова програма єРобота дає змогу як відкрити, так і розширити справу, якою ви вже займаєтеся. Окремими категоріями підприємництва, на які можна отримати гранти до 8 млн грн – це садівництво і тепличне господарство. Потрібно лише скласти бізнес-план (підказки для цього можна знайти на порталі єРобота), зареєструватися підприємцем і подати план на розгляд. Повертати цей грант не потрібно, якщо ви сплачуєте податки і створили передбачену програмою кількість робочих місць.

***

Так, під час війни ми можемо зневірюватися і боятися. Але життя триває. І кожен з нас може зробити свій внесок в економіку Львівщини і знайти своє місце у ній або зробити її ще більш різноманітною.

Zgłoś naruszenie/Błąd