В Україні фахівці перевірятимуть стічні води

20 лютого, понеділок, 8:43

– Це ще що таке? – звертається 50-річна Алла Левченко до натовпу на перехресті в районі посольства Сполучених Штатів Америки в Києві. Повз мчить кортеж із майже 20 різних автівок, лунають сирени, за дорогою стежить гурт поліцейських.

– Увесь центр Києва перекрито, – відповідає 45-річний чоловік. – Колеги телефонували, попереджали, щоб їхав на роботу в метро. Усе стоїть. Мабуть, політик якийсь приїхав із Європи, а може, із США. Машини не наші поїхали.

Цього дня до президента, 45-річного Володимира Зеленського, приїхав американський колега Джо Байден, 80 років. Це перший його візит до Києва як президента США й сьомий загалом. Востаннє був в Україні 15 років тому.

Поїздку тримали в суворій таємниці. За планом, Байден мав відвідати лише Польщу.

– Скажу так: обидва президенти задоволені розмовою, – говорить міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, 41 рік. – Атмосфера – максимально довірлива й душевна. Цей візит є перемогою українського народу та президента Зеленського. Його здійснено всупереч усьому заради перемоги України й усього вільного світу. Чіткий сигнал на болота: вас ніхто не боїться

 

А в цей час:

Марія Кобець із села Брусилів Чернігівської області розрубує дрова на тріски. Ними розпалюватиме горно в сімейній кузні. Сьогодні робитиме ложки.

У майстерні працює дев’ять місяців. Новою справою зайнялася, після того як її чоловік-коваль пішов на фронт.

– Звільнилася з основної роботи, в цей час була в декреті, – розповідає Кобець. – Хотіла підтримати чоловіка. Щоб усе, що він стільки років формував, зберігалося, доки він захищає нашу землю. Усе роблю сама: вручну подрібнюю вугілля, розпалюю вогонь, кую метал. Коли виникають труднощі, телефоную чоловіку. Він допомагає, пояснює. Нова справа подобається. Єдине – постійно обпікаю руки, бо чоловікові рукавиці завеликі.

– Алло, мамо! З лікарні телефонували. У вас немає раку. Просили вибачення за плутанину, – чує у слухавку голос доньки Олени 63-річна Надія Михайлівна з Вінниці. Кладе телефон на стіл, починає плакати.

– То були найжахливіші кілька днів у житті. Готувалася до тих випробувань, які мені належало пройти. Думала, чи взагалі хочу цього, чи просто чекати смерті, – говорить Надія Михайлівна.

Про можливий діагноз, рак порожнини рота, дізналася випадково.

– Поїхала в лікарню, бо мала проблеми з тиском. Медики познаходили купу болячок, призначили лікування, крапельниці. Донька вмовила зайти до стоматолога, бо останні дні ясна боліли й підпухли. Лікарі, сказали, що маю пухлину. Говорили, щоб не хвилювалася, імовірно, то киста, але хотіли перестрахуватися. Потім повідомили, що найімовірніше, то рак. Треба додаткові обстеження. Тоді втратила сенс жити, стало шкода доньку. Вона нещодавно втратила на війні чоловіка, в її батька був інсульт, погано ходить і майже не говорить, а тут іще й я.

Мову перетворили на зброю

Російська мова в Україні – це привід для Росії постійно зазіхати на нашу територію і кожного з нас. Завжди, аж доки московити будуть спроможні це робити. Вони вважають, що якщо ми розмовляємо російською, то ми їхня власність.

Російська мова для них – це засіб м’якої окупації нас через музику, кіно, медіа й усе інше, з чим сюди приходить вплив на нашу масову свідомість. Вони зробили свою мову зброєю. А якщо це зброя, від неї треба захищатися.

Тож що більший тут буде російськомовний простір, то слабші будемо ми. Нас змусили так мислити й діяти.

Хочеш жити в безпечній Україні – намагайся зробити так, щоб російської ставало менше. Від цього залежить твоє життя.

Прагни, щоб окрім державної, на твоїй землі зазнавали поширення мови тих країн, у яких тобі комфортно жити й мандрувати. Бо мова – це не лише засіб спілкування, а й засіб проникнення етики, естетики, освіти, способу життя, благ.

Михайло БАСАРАБ, політолог

 

Росія висить на волосині лисого діда

Українське відчуття державності та наше відчуття політики менше залежать від особистостей, ніж ми звикли думати. Культ Володимира Зеленського більше поширений на Заході, ніж у нас. Ми знаємо, що сьогодні нація веде президента, а не навпаки. Справжнім лідером є саме суспільство, а не хтось окремо. Множинність місцевих, локальних, громадських лідерів.

Ми значно менше залежні від конкретних особистостей. Вони є в певний час важливими фігурами, виразниками, втіленнями, але аж ніяк не умовою, без якої нічого не буде.

Росіяни ж бояться, що якщо прибрати Володимира Путіна, то все посиплеться. Держава зникне. Це їхній великий страх. Тому вони тримаються за Путіна та його злочини до останнього.

Але парадокс: століття імперської “державності” в росіян призвели до слабкого відчуття держави. На півночі ми маємо руїну держави, яка висить на волосині здоров’я одного лисого старця. Бо імперія і тоталітаризм убивають державність, а не формують її.

Володимир ЄРМОЛЕНКО, філософ

“У Європі всі дивляться на Україну. Там бачать убитих людей та зруйновані міста. Відбувається те, що не мало повторитися. Але Україна не впала завдяки героїзму українських воїнів і союзникам. Вона не сама, її підтримує весь світ. Росії не варто боятися. Зло треба зупиняти. Маємо зробити все можливе, щоб Україна перемогла”, –

Анджей ДУДА, президент Польщі

589 тисяч внутрішньо переміщених осіб не збираються повертатися додому. Лишатимуться жити в нових містах і селах. Головні причини для них – безпека та відсутність доступу до послуг у їхньому рідному регіоні. Решта планує поїхати додому, тільки-но з’явиться можливість. Загалом в Україні нині є майже 5 млн зареєстрованих ВПО

Донька мріяла стати косметологом. Багато вчилася, щоб вступити до медичної академії. Було чимало труднощів, але місце у вузі виборола. Після першого курсу навчання записалася на тактичну медицину. А згодом заявила, що ставить університет на паузу й іде допомагати військовим. Спершу розізлилася на неї, кричала, била посуд. А в душі розумію: виховала дитину правильно.

Ольга КОРОТЕНЬКА

Планували придбати авто. Зна­йшли іномарку 2018 року випуску. Пригнали з Америки. Продавці кажуть, була бита, але вони її повністю відновили. Продають із доброю знижкою за 10 тисяч доларів. Попросили перевірити авто на СТО. Механіки були шоковані. Кажуть, машина зовні наче гарна, але насправді розвалюється. Від купівлі відмовилися. За тиждень побачила допис у соцмережах перекупів: “Автомобіль продали за 13 тисяч доларів. Виявилося, покупців насторожувала занадто низька вартість. Збільшили ціну – одразу забрали”.

Інна ГРАЧ

Біля магазину постійно сидить чоловік, жебракує. Завжди косо на нього дивився, думав, лінивий, виманює гроші. Недавно мене перестрів та повернув гаманець, який я загубив. Каже, відібрав у підлітків, хотіли купюри витягнути. Помітив, що чужий, бо побачив водійське посвідчення. Розговорилися, й дізнався, що він інвалід, має пенсію. Гроші просить на армію. Його син у війську, хоче хоч трішки допомагати.

Олег ГОРДІЄНКО

В Україні власники зареєстрованих автомобілів отримуватимуть нові номери. Насамперед зміни стосуватимуться тих, хто оформив авто онлайн. Замість літер регіону, ті, хто скористався “Дією”, матимуть позначки DI або PD. Хто оформляв через екабінет водія в Єдиному державному реєстрі інформаційної системи МВС – ED або DC.

Українці торік на 40–90% скоротили використання пластикових пакетів і збільшили споживання біорозкладних. Такий результат дало встановлення мінімальних роздрібних цін на пластикові пакети. Натомість продажі біорозкладних у супермаркетах зросли у 13–15 разів.

Розширюють список препаратів, що їх продаватимуть за електронним рецептом від лікарів і лише за власний кошт пацієнта. Ідеться про різні антибіотики, протисудомні засоби, гормональні препарати, зокрема й протизаплідні, препарати для лікування артеріального тиску, серцевих хвороб, деякі ліки проти кашлю та заспокійливі. Отримати рецепт можна в будь-якій клініці незалежно від наявності декларації із сімейним лікарем.

В Україні фахівці перевірятимуть стічні води. Це новий метод контролю захворюваності на Covid-19, повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я. Дослідження показали, що в господарсько-побутових стоках можна виявити віруси ще до того, як вони почнуть масово поширюватися серед людей.

 

Сусідка-німкеня переконує, щоб не поверталася в Україну, бо там у нас крадіжки та брехня на кожному кроці. Питаю, звідки взяла цю нісенітницю. Відповідає, що розповіла касирка з магазину, теж українка. Моїй злості не було меж. Як можна розраховувати на підтримку іноземців, якщо самі ж себе паплюжите. Будь ти хоч дипломатом, хоч продавцем, але для іноземця ти завжди лишаєшся уособленням своєї країни. Маєш стежити за своїми словами.

Інна Мироненко, 35 років, Київ

У нас деякий час жила родина переселенців із Донеччини. Їхній 5-річний син побачив у моєму кабінеті портрет Степана Бандери. Питає, хто це. Кажу, наш герой, росіяни його бояться, а сильних українців, яких не можуть побороти, називають бандерівцями. Малий заявив батькам, що теж бандерівець. Ті сказали, щоб не називав себе так, і за кілька днів поїхали.

Григорій ПАСТУШЕВИЧ, 57 років, Львів

Народила сина в день похорону чоловіка. Побратими кажуть, що на війні ніхто не думає про життя, більшість готує себе до загибелі будь-якої миті. Але мій Юрко останні тижні жив думками про дитину. Планував, як виховуватиме доньку, а як сина. Ми до останнього не знали, хто в нас народиться, а йому й не судилося побачити малого. А той же копія батька. Родичі жартують, що так не буває.

Іванна СТОРОЖУК, 28 років, Житомир

Reakcja

0%0Pozytywnie0%0Neutralnie 0%0Negatywnie

Twoje emocje

0%0Lubię to!

0%0Super0%0Ekscytujący 0%0Ciekawy0%0Smieszny0%0Smutny0%0Wściekły0%0Przerażony0%0Szokujący0%0Wzruszający0%0Rozczarowany0%0Zaskoczony

Co sądzisz?

0%0Prawda0%0Manipulacja0%0Fake news

0

0Ulub

Oryginalne źródło ZOBACZ