17 березня 1969 року 4-м прем’єр-міністром Ізраїлю стала уродженка України Голда Меїр.
Жінка народилася 1898-го в Києві в родині теслі Моше-Іцхака Мабовича і Блюми Найдич з білоруського Пінська. 1903-го, після чорносотенних єврейських погромів в Києві, родина повернулася до Пінська, а за 3 роки перебралася до США. Там Голда долучилася до сіоністського руху. Узимку 1918 року стала наймолодшою делегаткою Єврейського конгресу, що проходив у Філадельфії.
1921-го Голда Мабович переїхала в Палестину. Вступили в кібуц в Мерхавії. Займалася збором мигдалю, роботою в саду та приготуванням їжі для громади. Після переїзду в Єрусалим долучилася до політичного життя країни. Познайомилася із Давидом Бен-Гуріоном та Іцхаком Бен-Цві, які раніше формували єврейський легіон для визволення Палестини.
Під час протистояння з арабськими країнами та британською підмандатною владою Голда неодноразово поверталася в Америку й збирала гроші для підтримки руху. На початку 1948 року зібрала $50 млн від американської єврейської громади. Кошти використали для закупівлі зброї в Європі. Бен-Гуріон згадував, що цей успіх уможливив створення держави.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голда Меїр викурювала дві пачки цигарок за день
14 травня 1948-го, у день закінчення дії британського мандата над Палестиною, у Тель-Авіві Бен-Гуріон зачитав прокламацію про створення держави Ізраїль. Під декларацією підписались 24 найвпливовіші політики, зокрема і Голда.
Після проголошення незалежності вона стала першим послом Ізраїлю в СРСР, згодом міністром праці. На посаді розробила план грандіозного будівництва житла, завдяки якому тисячі людей отримали помешкання, а також план побудови доріг. Пізніше Меїр очолила міністерство закордонних справ.
Ставши прем’єр-міністром знизила податки для найбідніших верств населення, затвердила програму побудови житла для робітників. Намагалася стримувати конфлікти з арабськими країнами. Її урочисто прийняв Папа Римський Павло VI.
Але в ті часи зовнішні суперечності наростали. В жовтні 1973 року між Ізраїлем та коаліцією Сирії, Єгипту, Іраку і Йорданії почався збройний конфлікт, відомий як війна Судного дня. Тривав 18 діб і завершився перемогою Ізраїлю. Але після розпочалися антиурядові акції протесту. Політиків звинувачували в неготовності до війни та військових невдачах. Створили спеціальну комісію для розслідування.
Голду Меїр не звинуватили, але, вважаючи себе винною в початку війни, 11 квітня 1974 року подала у відставку.
29 листопада 1947-го Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення про розділення підмандатної території Палестини й створення незалежної єврейської держави. Це привело до збройних сутичок між арабами та євреями.
В 1947 році в Палестині проживало 1.2 мільйони арабів і 650 тисяч євреїв. Згідно з рішенням ООН, територія єврейської держави мала включати прибережну рівнину, за винятком Яффського анклаву, Східну Галілею і малозаселену пустелю Негев для майбутніх переселенців; араби ж отримували більшу частину Іудеї та Самарії, Північно-Західну Галілею, Сектор Газа з частиною Негева і Яффський анклав. Єрусалим оголошувався міжнародною підопічною територією, відкритою для обох народів.
У травні 1948 року на наступний день після виводу з Палестини британських військ і проголошення держави Ізраїль почалась перша арабо-ізраїльська війна – країна була атакована Трансіорданією, нині Йорданія, Єгиптом, Сирією, Іраком та Ліваном.
×
Zgłoś naruszenie/Błąd
Pozytywnie
Neutralnie 
Negatywnie
Lubię to!
Super
Ekscytujący 
Ciekawy
Smieszny
Smutny
Wściekły
Przerażony
Szokujący
Wzruszający
Rozczarowany
Zaskoczony
Prawda
Manipulacja
Fake news
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS