Зріст військового медика Надії Волкової усього 153 сантиметри. Тому одягнутися на війні для неї справжня проблема. Бо розміру S в армії не існує. Та й підібрати взуття – ще той квест.
“Це добре, якщо є можливість потрапити до кравчині, яка десь вкоротить, десь розшиє, – каже Надя. – Але через велику кількість поранених моя форма зношується дуже швидко. Я отримую новий комплект і не завжди маю змогу швидко звернутися до фахівчинь, які б змогли її підігнати на мене. Жінки в армії дуже відчувають потребу у власній військовій формі”.
За різними даними, в українській армії сьогодні служить від 40 до 70 тисяч жінок. І всім їм видають тільки чоловічу форму. Незручну та завелику. У комплекті з чоловічими трусами. А такого поняття, як бюстгальтер, у військовій формі поки що взагалі не існує. Тому питання одягу для жінок в армії стало дуже актуальним на фронті. Міністерство оборони України вже заохотило кілька швейних цехів, які розробляють уніфіковану форму для жінок. Поки що це суто волонтерські ініціативи. І одна з них створена на базі Жіночого ветеранського руху. Технолог-конструктор цього цеху – Ганна Суворкіна, яка до війни працювала з відомими дизайнерами Іваном Фроловим та Катериною Квіт, сьогодні з головою поринула у розробку лекал саме для жіночої форми.
“Я потрапила до Жіночого ветеранського руху ще на початку війни. Тоді в мене було бажання хоч чимось допомогти. І мені знайшли роботу. Спочатку ми налагодили відшив простих речей: футболок, прапорів. Але потім я дізналася про нагальну потребу у жіночій військовій формі. І мені стало цікаво працювати над її розробкою”, – згадує Ганна.
За словами конструкторки дівчата, які носять чоловічу військову форму, в першу чергу страждають від незручної посадки штанів. Адже у чоловіків завелика талія і вузькі стегна. А у дівчат все навпаки. До того ж, чоловічі штани зазвичай низькі в посадці. Жінкам потрібно її підняти. Бо на талії багато хто носить аптечки або інші військові девайси. А вони тягнуть й так завеликі штани ще більше донизу.
“З кителями, ще складніше, – зізнається кравчиня. – Адже на чоловічих кителях немає нагрудної витачки. Великі плечі. Тому, якщо підбирати куртку по плечах – вона сильно обтягує тулуб, що обмежує рух рук. Якщо робити ставку на жіночі груди – китель висітиме на плечах. А ще чоловічі військові куртки довгі та завузькі у бедрах. Словом, я ретельно почала працювати над розробкою універсальних лекал”.
Ганна згадує, що спочатку вони з колегами по цеху обміряли всіх жінок у Генштабі. Різниця у затвердженій розмірній сітці виявилася катастрофічною. Наприклад, чоловіча форма починається зі зросту 164 см, жіноча ж має починатися з 148-ми.
“Я так захопилася цим процесом, що навіть зупиняла на вулицях військових – і чоловіків, і жінок. Розпитувала їх, чи задоволені вони своєю формою? Що не так? Чи достатньо якісна тканина? – з посмішкою згадує Ганна. – Зрештою, ми розробили лекала для літньої форми, відшили 50 екземплярів і відправили їх до дівчат на фронт на тестування. Згодом отримали відгуки. Вони різні. Є позитивні. Але багато і зауважень. Тому зараз ми працюємо над вдосконаленням своїх лекал. Сподіваюсь, що найближчим часом закінчимо цю роботу, і наша форма зможе піти у масове виробництво”.
Паралельно швейний цех Жіночого ветеранського руху працює і над утепленим одягом для жінок. Є вже перші відшиті зимові куртки та штани. Наразі їх так само тестують жінки-військові. Серед них – підполковниця Оксана Іванець.
“Дівчата запропонували мені випробувати зимовий китель, який вони саме розробляють для масового відшиву, – розповідає Оксана Іванець. спеціальна кореспондентка інформаційного агентства “АрміяІнформ”. – Мені сподобалося, що він утеплений флісом. Це приємно. Сам крій кітеля виконаний добре. Тобто по плечах ця куртка сіла на мене ідеально. Класно, що є талія. І найголовніше – на стегнах ця куртка не тісна, не обтягує їх, як це відбувається у чоловічих кителях. Тобто вона органічно сідає”.
За плечима Оксани Іванець понад двадцять років служби. І весь цей час жінка пристосовувала свою фігуру до чоловічої форми. За словами підполковниці, жінкам на фронті важлива не тільки зручність. Подобатися собі – теж важлива складова бойвого духу. Тому всі, хто брав участь в тестуванні зразків, дуже сподіваються, що нова форма не лише створить комфорт, а й тішитиме око.
“Про зручну форму мріють не тільки жінки в армії, а ті, хто служить в усіх силових структурах країни, – запевняє психологиня ДСНС України у Київській області Катерина Гайдамачук”.
“Нас значно більше. Це і дівчата з МВС, і жінки, які служать в ДСНС. Я не знаю жодної своєї колеги, яка б, отримавши новий комплект форми, не почала її переробляти під свою фігуру. Хтось робить це самостійно, як я, бо я вмію трохи шити. А хтось звертається до професіоналів. І якщо з кителями та штанами ще можна впоратись, то зимові куртки – це просто біда. Перешити їх неможливо. Вони величезні. В них незручно просто ходити. Я вже не кажу про те, щоб щось робити”.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS