Ворог заслужений, ворог народний. Як позбавити почесних звань колаборантів і «путіністів»

Народні депутати спільно з представниками Міністерства культури та інформаційної політики України розробили та зареєстрували у Верховній Раді законопроект, де розроблено механізм позбавлення почесних звань іноземних та українських культурних діячів.

Законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку відзначення видатних заслуг у сфері культури» №8374) передбачає такі підстави для позбавлення нагород як іноземних тромадян, так і наших співвітчизників/ць:

• рішення суду про визнання такої особи винною у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину (в тому числі за статтею «державна зрада»);

• застосування до такої особи санкцій, відповідно до Закону України «Про санкції».

Разом зі званням мають позбавити і усіх передбачених пільг.

Наразі текст документа не оприлюднено на сайті Верховної Ради. Але відомо, що зміни будуть внесені до двох законів: «Про культуру» та «Про державні нагороди України» (у статті 13 і 16, де йдеться про позбавлення нагород бо раніше побавити нагороди можна було лише за вчинення тяжкого кримінального злочину.

Тобто система нагород не змінюється, а комісія, яка займалася процедурою присудження почесних звань, тепер займатиметься і процедурою і їх позбавлення.

«Процедура отримання звання є прописаною, а процедура позбавлення нагород – ні»

Потреба реформувати систему почесних звань існує уже давно: чимало російських діячів культури, що мають в Україні звання народних чи заслужених, підтримують російську агресію. Крім того є й українці, які продовжують виступати в Росії, у кращому випадку обходячи війну мовчанням.

Особливо дивним виглядає те, що проти декого з них РНБО ввела санкції, а днями Володимир Зеленський підписав відповідні укази. 7 січня були запроваджені санкції проти 119-ти громадянин РФ та України. До списку потрапили, зокрема, співачка та актриса Іріна Аллєгрова, телеведуча Жанна Бадоєва, співаки Діма Білан, Сєргєй Лазарєв і Алєксандр Буйнов, музикант Валєрій Дідюля, співачки Ларіса Доліна та Лоліта Мілявська, оперна співачка Анна Нетребко, режисер Нікіта Міхалков, комік Євгеній Петросян, співаки Владімір Пресняков, Стас П’єха, Міхаіл Шуфутинський та інші.

15 січня президент ввів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій стосовно ще 198 людей. Серед них режисер Андрєй Кончаловський, продюсерка Яна Рудковська, актори Єгор Бероєв та Евеліна Бледанс, співак Юрій Лоза. У жовтні минулого року під санкції потрапили і українці – Ані Лорак, Таїсія Повалій та інші.

Парадоксально, що попри санкції та послідовну підтримку російської агресії ще з 2014 року персонажі з санкційного списку продовжують носити звання народних та заслужених артистів України. Причиною є відсутність відповідних законодавчих механізмів. Прокоментувати ситуацію, що склалась з відзначенням та нагородженням культурних діячів ZAXID.NET попросив Ірину Подоляк, народну депутатку 8-го скликання та заступницю міністра культури у 2019-2020 рр.

«Усі наші президенти по суті обдаровують званням своїм указом, адже нагородження відбувається саме указом президента, не постановою Кабміну чи законом Верховної Ради. Нагородження – це акт індивідуальної дії і так прописано в законодавстві. Процедура отримання звання є прописаною, а процедура позбавлення нагород – ні. Наприклад, Сашко Положинський у 2020 році відмовився від ордену «За заслуги» ІІІ ступеня. Очевидно, цей орден десь лежить і якщо історики будуть це колись через сто років досліджувати писатимуть, що Положинський нагороджений орденом, а він цього не хотів. Але його відмова не скасовує указу про нагородження», – пояснює Ірина Подоляк.

Ще у вересні 2015 року був зареєстрований законопроект про позбавлення проросійських діячів культури звання «народний артист України», зокрема йшлося про Ані Лорак, Таїсію Повалій, Йосипа Кобзона та Ніколая Баскова. Проте, на думку комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, цей законопроект суперечив Конституції України, оскільки виходив за межі повноважень Верховної Ради.

У лютому 2021-го міністр культури Олександр Ткаченко висловив сумнів у необхідності позбавлення нелояльних до України почесних звань, бо ж «ми живемо в демократичному суспільстві».

Лише у березні 2022 року, уже після повномасштабного вторгнення росіян, комітет гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради звернувся до президента з цього приводу, але відповідний законопроект з’явився у січні 2023-го.

«Коли президент присвоює звання, то є процедура – вона прописана у відповідному законі… Відповідно, має бути указ президента про позбавлення цього звання – зворотній шлях. Наразі у законі такої процедури не прописано. Ми вже це обговорювали з МКІП, а вони – з департаментом Офісу президента, що має бути короткий закон, де одна з підстав – це внесення до санкцій», — пояснює заступниця голови фракції «Слуга народу» у Верховні Раді Євгенія Кравчук.

Водночас вона додала, що санкції передбачають позбавлення звань та державних нагород, проте має бути розроблений юридичний механізм реалізації цього пункту.

«Ця система є купівлею лояльності»

Чи зможе новий законопроект вирішити стару проблему?

«Це імітація бурхливої діяльності. Мова про те, що система звань є застарілою ведеться вже давно. Ця система є фактично є купівлею лояльності, бо звання передбачають певну грошеву винагороду. Це або якісь надбавки до зарплатні чи до пенсії, або можливість входити в наглядові ради тощо. Це породжує корупцію, яка триває десятиліттями. Наприклад пан Олександр Сусленський, який, по суті, блокує роботу УКФ був нагороджений у 2021 році орденом князя Ярослава Мудрого попри усі скандали, які були пов’язані з ручним управлінням УКФ», – вважає Ірина Подоляк.

Додамо також, що не існує механізму також і на той випадок, коли людина сама відмовляється від звань чи нагород. Так було, наприклад коли від таких відзнак відмовились кінорежисери Ірина Цілик та Валентин Васянович. До таких випадків належить і описаний вище випадок з орденом лідера «Тартака» Сашка Положинського.

«Тобто якщо люди відмовились від звань, указ же все одно не скасований. І виходить скандал. Це означає, що вся система уже в дірках, що вона не працює», – додає Подоляк.

Прецедент Кобзона

Тим не менше існує прецедент, коли у травні 2018 року співака та палкого прихильника самопроголошеної «ДНР» Йосипа Кобзона указом президента було позбавлено почесного звання. На думку Ірини Подоляк, це можливий, хоч і не надто добрий приклад.

«Кожен новий президент в нас приходить і скасовує укази попереднього президента. Так не має бути, але ніхто ніколи цього не оскаржує. Це неправильно, але прецеденти є. Тому, звичайно, можна у такий не найкращий, але можливий спосіб позбавити звань усю цю камарилью», – говорить Подоляк.

«Головне – усвідомлення того, що систему потрібно змінювати»

Загалом питання почесних звань виникає не лише у зв’язку з війною. Ця система, що має радянське походження, давно потребує змін. Уже багато років у мистецьких колах говорять про те, що вони є атавізмом. Наприклад луганський актор Михайло Голубович є народним артистом відразу двох неіснуючих країн: УРСР та «ЛНР». І таких прикладів можна знайти чимало. І тут варто пам’ятати, що існує ця система не лише в культурі.

Проте й надалі звання продовжують присвоювати щороку. Усі спроби позбутись цієї традиції, які робились час від часу, наштовхувались на супротив. Адже якщо для артистів естради, наприклад, звання не мають особливого значення, то працівникам державних установ дають підвищення зарплатні та пенсії.

«Для того, щоб змінити систему, потрібна спільна позиція усього кабінету міністрів, а не лише Мінкультури чи Офісу президента, адже в нас є різні звання. Наприклад, міністерство культури не дає звання заслуженого вчителя чи будівельника. Всім потрібно узгодити нагородну політика держави і всім потрібно її змінити», – вважає Ірина Подоляк.

Можливо, наявність у списку відвертих ворогів України дозволить загалом зрушити цю неповоротку, абсурдну та явно застарілу систему з місця.

«Головне – усвідомлення того, що систему потрібно змінювати і що це не можна зробити в одному окремо взятому міністерстві. Надто багато людей сидять довкола цих процедур і отримують кожний своє. Ті, що хочуть надбавок, отримують принизливі копійки. Ті, хто хоче слави, отримують звання, щоб йти у наглядові ради різних інституцій. І так ця порочна система рухається, як ртуть, а ми цим дихаємо», – підсумовує Подоляк.

Найдіозніші «народні артисти України»

Владімір Бортко, 76-річний кінорежисер, виховувався в родині радянського драматурга Олександра Корнійчука у Києві. Це не завадило йому вимагати бомбардувань міста свого дитинства. Член КПРФ та депуат держдуми. Під санкціями з 2018 року. В Україні заборонено публічне виконання аудіовізуальних творів Володимира Бортка, зокрема фільм «Тарас Бульба».

Микола Басков, співак, що у 2004 році отримав звання «народний артист України». Потрапив до числа тих, хто потрапив під санкції РНБО указом від 7 січня. Під час Помаранчевої революції Басков брав участь в агітації за Віктора Януковича як кандидата на президентських виборах 2004-го року. До слова, участь негромадян України у передвиборчій агітації заборонена чинним законодавством. У 2014 році Басков підтримав окупаційну політику Путіна. У 2022 році підтримав повномасштабне вторгнення Росії до України. Війну росіян проти України Басков назвав «спробою зберегти цілісність Росії». 7 березня 2022 український суд дозволив затримати Баскова для обрання запобіжного заходу, прокуратура оголосила його в міжнародний розшук.

Проти диригента Валерія Гергієва були запроваджені санкції 19 жовтня 2022 року. До того з ним перестали працювати багато міжнародних культурних установ. Його зняли з посади головного диригента Мюнхенського філармонічного оркестру, а Ельбська філармонія в Гамбурзі скасувала всі весняні виступи за його участю. Серед тих, хто відмовився від Гергієва –Баварська державна опера та Метрополітен-опера. Диригенту заборонено в’їзд до Латвії.

Філіп Кіркоров – народний артист України та почесний громадянин Ялти. З 23 по 25 червня 2021 внесений до Переліку осіб, що створюють загрозу нацбезпеці України через незаконий перетин кордону України та відвідування окупованого Криму. З 7 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність. 55-річний співак з приводу санкцій звернувся до Володимира Зеленського.

«Мій старий товариш та партнер на знімальному майданчику надто сильно увійшов у роль, і той сценарій, який йому надсилають через океан, веде і його самого, і країну, яку йому довірили до попелища… А поки мені пощастило, заборонили лише мої пісні, так, Зайчику мій», – написав Кіркоров в Instagram.

Ігор Крутой народився у Гайвороні Кіровоградської області. 68-річний композитор, продюсер та співак отримав звання народного артиста України у 2011 році. Входить до числа довірених осіб Путіна. Композитор переконаний, що «між Україною та Росією не війна, а штучна спроба конвертувати сьогоднішню невлаштованість українців у ненависть до Росії та посварити два братські народи років на 100». Часто відвідує Крим. У липні 2022 року Національне агентство з питань запобігання корупції підготувало список на міжнародні санкції із 800 кандидатів, які підтримують війну проти України, зокрема у ньому є і Ігор Крутой.

84-річний поет-пісняр Ілля Рєзник демонстративно відмовився від звання народного артиста України. Співак заявив, що отримав його у 2013 році, коли президентом був Віктор Янукович, а тепер він нібито не бажає мати нічого спільного з Україною. Рєзнік назвав Революцію Гідності «фашистським переворотом» та підтримав агресивну політику Путіна. Проте формально він все ще має українське звання попри те, що 30 січня 2018 р. був внесений до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України.

На жаль, цей список можна продовжувати досить довго. І суттєва реформа системи звань уже давно на часті. Проте навіть ті споби, які робляться зараз, є скоріше спробою заклеїти пластирем пробоїну, яка тягне на дно.

Zgłoś naruszenie/Błąd