​List otwarty do papieża ws. rosyjskiej agresji na Ukrainę

Ash Wednesday 2022

His Holiness

Pope Francis

Your Holiness

The conflict in Ukraine has been ongoing since 2014. The innocent country of proud people has been stripped first of its territory in Crimea, then of its eastern parts, where brutal terror against resisters has been sweeping for years. Brave Ukrainians opposed totalitarianism twice, during the Orange Revolution and the Revolution of Dignity. On 24 February, Russia invaded Ukraine, starting not a conflict but a war. Ukrainian soldiers, innocent Ukrainian children, women and civilians are all dying, and the material goods which were hardly rebuilt after communism are being destroyed. Acts of terror qualified as war crimes are reported daily. At present, Poles have welcomed almost 700 000 war refugees, most of whom have been invited into Polish homes. In Poland, there is a general movement of good, several million of our compatriots, from large cities to villages, `spontaneously engage in all forms of assistance to those in need. Those fleeing Russian aggression share terrible stories. The war stigmatises children. Families have lost loved ones and all they have left behind. Refugees are terrified and paralysed by a lack of hope. They fear for those who have heroically chosen to stay and defend their homeland.

Alongside political efforts, we Catholics must make it clear on which side is the truth and where evil lies. Therefore, we ask Your Holiness, as the Bishop of Rome, for a strong voice of opposition towards the aggression of Putin’s Russia against innocent Ukraine. To say decisively who is the perpetrator and who is the victim in this conflict. We ask Your Holiness to refer to the anti-totalitarian stance of Pius XI from 1937, who in his encyclical ‘Mit brenneder Sorge’ clearly and emphatically indicated that the Nazi regime was evil. Putin fits into the scenario of the Antichrist sowing death and bringing misery. Moscow Patriarch Kirill’s support for the war is ‘apostasy of the blood’, one cannot – as Pius XI wrote with regard to Germans – be a Christian and at the same time support a wicked act of crime. This would be an act of Christian justice to say it all out loud by The Pope. It would also be the fruit of genuine dialogue, in which the parties should be able, to tell the truth in difficult moments. St Thomas Aquinas indicates precisely when war is just, and a satrap who brings death to others should suffer the supreme penalty. In the face of death, conflagration and lying propaganda, Ukraine is waging morally legitimate war, and the words about derogating from the conflict and dialogue while the massacre of Kharkiv and Kiev continues sound ambiguous and take away the hope of Catholics around the world for the voice of justice, which should be heard even, or perhaps above all, in a situation of powerlessness. We see with all drama that the current solution is not a dialogue but the defeat of evil. After all, who would abandon military defence? The despicably attacked Ukraine? What kind of arguments would the Ukrainian authorities listen to from the Russian side? Are demands to seize another’s territory acceptable in regular international relations?

In his doctrine of nations, Pope John Paul II advocated the sovereignty of states, including those that had endured decades of enslavement, including the weak and the poor. The Church affirmed the legitimacy of their independence and protection against a stronger aggressor. We hope that today there is no change towards a new ‘concert of powers’, with the informal support of the Holy See. The Apostolic Nuncio who remains in Ukraine, as well as the Polish priests who did not flee despite the bombardment, bear witness to which side the Church is on, as do the millions of Catholics who support their brothers in the struggle and encourage victory over evil by bringing aid to the victims. Today, the Church is in the cathedral of Kyiv’s ruins, in the hearts of the brave defenders of a capital attacked just as Warsaw was in 1939. The cause of this evil was not some imaginary egoism but hatred coming from the authorities in Moscow, with the unfortunately active approval and blasphemous blessing of Patriarch Kirill.

Your Holiness, Vladimir Putin has been talking for years about the renewal of the Soviet zone, called by Ronald Reagan the “Empire of Evil”, a place of martyrdom for millions of Christians, forced atheisation and source of misery for several generations of the 20th and 21st centuries. The continuation of this political vision is not madness or utopia, but a rational, step-by-step military, a cultural and economic plan to threaten the people of goodwill and world peace. Putin is not the defender of a conservative world; conservatism also means respect for life and the right to sovereignty, which he and the Orthodox Church that supports him consistently fail to recognise. The war in Ukraine is a bloody prelude to the escalation of a new evil empire, which cannot be resolved by dialogue but by a firm ‘non possumus’ and a readiness to defend itself, including military means. Yes, we may be weaker as a Church. Still, the courage of Pius XI, the courage of Blessed Cardinal Wyszyński with his ‘non possumus’ against the Communists and the radical attitude of John Paul II towards evil convinced the non-Communist political powers to change their attitude towards totalitarianism and changed the face of the earth in 1989.

We ask Your Holiness to follow the path of your predecessors in making a clear calling on the aggressor to step down, condemning the crimes against the Ukrainian people and emphasising their right to the territorial unity of the state. If there is to be peace in the world, Ukraine must win this just war, both militarily and non-militarily.

Yours sincerely

Попільна середа 2022

Його Святість

Папа Франциск

Ваша Святосте

Конфлікт в Україні триває з 2014 року. Невинна країна гордих людей спочатку була позбавлена своєї території в Криму, а потім і на сході України, де роками поширюється жорстокий терор проти тих, хто чинив опір. Відважні українці двічі виступали проти тоталітаризму під час двох революцій – Помаранчевої та Революції Гідності. 24 лютого Росія, вторгнувшись в Україну, розпочала не конфлікт, а війну, у якій гинуть українські воїни, українські невинні діти, жінки та мирні жителі, руйнується матеріальна інфраструктура, так важко відбудована після комунізму. Щодня повідомляють про терористичні акти, які кваліфікуються як військові злочини. На сьогодні поляки прийняли майже 700 тис. біженців від війни, більшість із яких були запрошені до польських домівок. У Польщі діє суспільний рух добра, кілька мільйонів наших співвітчизників і з великих міст, і з маленьких сіл спонтанно беруть участь у всіх формах допомоги нужденним. Ті, хто рятується від російської агресії, розповідають страшні речі. Позначені війною діти, сім’ї втрачають не лише рідних, а й усе надбане за все життя. Біженці налякані та паралізовані відсутністю надії та страхом за тих, хто героїчно вирішив залишитися захищати свою батьківщину.

Поряд із нашими політичними зусиллями ми, католики, повинні чітко розуміти, на якому боці правда, а де зло. Тому ми просимо Вашу Святість про сильний голос Єпископа Римського проти агресії Путіна, проти агресії Росії проти невинної України, про сильне слово, хто є винуватцем, а хто жертвою в цьому конфлікті. Просимо Вашу Святість посилатися на антитоталітарну позицію Пія XI, який в енцикліці 1937 року «Mit brennender Sorge» чітко і рішуче вказав, що нацистський режим є злом. Путін є частиною сценарію антихриста, який сіє смерть і приносить нещастя. Підтримка війни Московським Патріархом Кирилом є «зреченням крові», бо не можна – як писав Пій XI стосовно німців – бути християнином і водночас підтримувати нечестивий злочин. Промовити все це вголос Папою буде актом християнської справедливості, але це також буде плодом справжнього діалогу, сторони якого повинні могти говорити правду у важкі часи. Св. Фома Аквінський точно вказує, коли війна справедлива, і коли сатрап, що приносить смерть іншим, повинен зазнати найвищого покарання. Перед обличчям смерті, вогню, брехливої пропаганди Україна веде справедливу і морально виправдану війну, а слова про відмову від конфлікту та діалогу під час розправи над Харковом та Києвом лунають неоднозначно і позбавляють католиків усього світу надії на голос справедливості, який слід почути і, може навіть передусім, в ситуації безсилля. З сумом усвідомлюємо, що в цій ситуації дієвим рішенням є не діалог, а подолання зла. Зрештою, чи правильно відмовився від військової оборони? Чи повинна це зробити Україна, на яку жорстоко напали? Які аргументи російської сторони має почути українська влада? Чи прагнення захопити чужі території вже є нормою міжнародних відносин?

Іван Павло ІІ у своїй доктрині про нації відстоював суверенітет держав, у тому числі тих, які були поневолені десятиліттями, включаючи слабких і бідних. Церква підтвердила легітимність їхнього суверенітету та захисту від сильнішого агресора, ми сподіваємося, що сьогодні не буде змін у бік нового «концерту імперій» за неформальної підтримки Святого Престолу. Апостольський нунцій в Україні, а також польські священники, які не втекли попри бомбардування, свідчать, на чиєму боці Церква, а також мільйони католиків, які підтримують своїх братів у боротьбі та заохочують їх подолати зло, допомагаючи жертвам. Церква сьогодні знаходиться в кафедральному соборі руїн Києва, в серці відважних захисників столиці, на яку напали так само, як і на відважну Варшаву у 1939 році. Причиною цього зла був не якийсь уявний егоїзм, а ненависть з боку московської влади з, на жаль, активним прийняттям і блюзнірським благословенням Патріарха Кирила.

Ваша Святосте, Володимир Путін роками згадує про відновлення радянської зони, яку Рональд Рейган називає «імперією зла», місцем мучеництва мільйонів християн, примусовою атеїзацією та джерелом нещастя кількох поколінь ХХ і ХХІ століть. Втілення цієї політичної мрії – це зовсім не божевілля чи утопія, а крок за кроком реалізований у військовому, культурному та економічному аспектах план, що є загрозою для людей доброї волі та миру у світі. Путін не є захисником консервативного світу, консерватизм також означає повагу до життя і права на суверенітет, яке він і Церква, що його підтримує, постійно не визнають. Війна з Україною – це кривавий вступ до ескалації нової імперії зла, яку не можна вирішити діалогом, але твердим «non possumus» і готовністю захищатися, також і військовими засобами. Так, можливо, ми слабші як Церква, але мужність Пія XI та блаженного Кардинала Вишинського з його «non possumus» проти комуністів та радикальне ставлення Івана Павла II до зла переконали некомуністичні політичні сили змінити своє ставлення до тоталітаризму і 1989 року змінили обличчя землі.

Просимо Вашу Святість піти шляхом Ваших попередників, щоб чітко закликати агресора піти у відставку, засудити злочини проти українців та підкреслити їхнє право на територіальну єдність держави. Якщо у світі повинен бути мир, то Україна має виграти цю справедливу війну, як військовим шляхом, так і невійськовим.

З повагою

Lista sygnatariuszy

Dr Tomasz Terlikowski, dziennikarz

Prof. UAM Cezary Kościelniak, Uniwersytet im. Adama Mickiewicza

Prof. Andrii Baumeister,  Uniwersytet im. Tarasa Szewczenki w Kijowie.  Професор кафедри теоретичної i практичної фiлософii фiлософського факультету Киiвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка.

Dr hab. Szczepan Cofta, Uniwersytet Medyczny w Poznaniu, członek Rady Społecznej przy Metropolicie Poznańskim

Dr Łukasz Adamski, wicedyrektor Centrum Polsko-Rosyjskiego Dialogu i Porozumienia

O. dr Wojciech Surówka OP, duszpasterz Lednica2000, w latach 2011-2019 dyrektor Instytutu Nauk Religijnych św. Tomasza z Akwinu w Kijowie.

O. Jakub Kołacz SJ

Dr Justyna Melonowska, Akademia Pedagogiki Specjalnej im. M. Grzegorzewskiej.

Dr Marcin Kędzierski, Uniwersytet Ekonomiczny w Krakowie, Klub Jagielloński

Judyta Syrek, pisarka, dziennikarka, sekretarz Rady KEP ds. Świeckich

Krzysztof Ziemiec, TVP

Dominik Zdort, redaktor naczelny portalu “Tygodnik TVP”

Prof. UAM Wiesław Ratajczak, Uniwersytet im. Adama Mickiewicza

Prof. Jarosław Gryz, prorektor Akademii Sztuki Wojennej w Rembertowie

Maciej Mazurek, Prezes Radia Poznań

O. prof. Marek Blaza SJ, UKSW

Piotr Zaremba, “Dziennik Gazeta Prawna”, magazyn “Plus Minus”

Prof. Stanisław Żerko, Instytut Zachodni w Poznaniu i Akademia Marynarki Wojennej w Gdyni

Dr hab. Jacek Wasilewski, Uniwersytet Warszawski

Prof. Radosław Zenderowski, UKSW

Ks. prof. Przemysław Artemiuk, UKSW

Prof. UAP, dr hab. Vladislav Radzivillovič, Uniwersytet Artystyczny w Poznaniu

Joanna Mueller, pisarka, redaktor naczelna wydawnictwa Biuro Literackie

Ks. Marcin Węcławski, proboszcz parafii Maryji Królowej w Poznaniu

prof. Piotr Buła, prorektor Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie

Dr Tomasz Dekert, Akademia Igantianum w Krakowie

Tomasz Rowinski, redaktor naczelny “Christianitas”

Prof. UAM Rafał Witkowski, prorektor Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza

Agnieszka Bugała, dziennikarka

Michał Senk, dyrektor Centrum Myśli Jana Pawła II

Bartłomiej Radziejewski, dyrektor think-tanku Nowa Konfederacja

O. Roman Bielecki OP, redaktor naczelny miesięcznika “W Drodze”

O. Tomasz Grabowski OP, redaktor naczelny Wydawnictwa Polskiej Prowincji Dominikanów “W Drodze”.

Ks. Daniel Wachowiak, proboszcz w parafii w Piłce

Dr Paweł Milcarek, “Christianitas”

Prof. Grzegorz Kucharczyk, Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk

Prof. UKSW Dominika Żukowska, kierownik Instytutu Badań w Centrum Myśli Jana Pawła II

Prof. Jan Żaryn, UKSW

Prof. Michał Banaszak, prorektor Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza

Krzysztof Trebunia-Tutka, muzyk

Prof. Bianka Rolando, artystka, pisarka

Dr Paweł Rojek, Uniwersytet Jagielloński

Cezary Kaźmierczak, prezes Związku Pracodawców i Pracobiorców

Prof. Dariusz Wojtaszyn, Uniwersytet Wrocławski, koordynator KAAD

Jakub Moroz, TVP Kultura

Prof. Romuald Piekarski, Uniwersytet Gdański

Marta Titaniec, Fundacja Świętego Józefa

Ks. Radosław Rakowski

Prof. Zbigniew Krasiński, prorektor Uniwersytetu Medycznego w Poznaniu

Justyna Bargielska, poetka

O. Leonard Bielecki OFM