Російські окупанти ховають свої міни у ґрунт на глибину 50 см та часто кладуть дошки, щоб ускладнити розмінування. Ворог може використовувати для мінування літаки, але найчастіше застосовує реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) “Ураган” і “Смерч”.
Про це розповів сапер, начальник групи піротехнічних робіт Державної служби з надзвичайних ситуацій України Андрій Паламарчук в інтерв’ю NV. Він нагадав про необхідність обережно ставитися до підозрілих предметів.
Легковажного ставлення до вибухонебезпечних предметів (ВНП) не дозволяють собі навіть досвідчені сапери.
У разі виявлення підозрілої знахідки не варто намагатися торкатися її або наближатися – потрібно відійти якомога далі та зателефонувати за номером 101.
Умовно міни можна поділити на протитанкові, протипіхотні та мінометні, каже Паламарчук. Протипіхотні своєю чергою поділяються на ті, що маскуються на поверхні землі, та ті, які маскуються в ґрунт.
“У ґрунт маскуються протипіхотні міни наземної дії, ОЗМ-72 – відома міна, яка також маскується в землі. На поверхні ґрунту маскуються такі, міни як МОН-50, пелюстки. Пелюстки – це ми так їх називаємо, їхня повноцінна назва – ПФМ – протипіхотна фугасна міна”, – розповів сапер.
Російські окупанти не працюють “за книжечкою”, бо тоді розмінування було б легким для фахівців, каже Паламарчук.
“Тому вони ховають [вибухонебезпечні предмети] у ґрунт на глибину 50 см, можуть класти дошки, аби наші металодетектори їх не знаходили”, – пояснив начальник групи піротехнічних робіт ДСНС.
Однак через певний проміжок часу міни або інша вибухівка піднімаються на поверхню ґрунту.
“З наукового погляду, кожен вид боєприпасу, що перебуває в ґрунті, за рік піднімається на 1 см. Може бути заміновано сьогодні, а вилізти через десять років”, – сказав Паламарчук, застерігаючи від міфу про те, що “старі” міни нібито не є небезпечними.
Мінування з літаків можливе, але найбільше ВНП, окрім цілеспрямовано встановлених мін, опиняється на територіях тоді, коли ворог застосовує РСЗВ, зокрема “Ураган” або “Смерч”.
“[Снаряд] вилітає на відстань до 60-70 кілометрів – вони вилітають, розповсюджуються на будь-яку поверхню, будь-де вони можуть бути”, – сказав Паламарчук.
За словами начальника групи піротехнічних робіт, російські ракети, зокрема Х-59, розносять небезпечні кульки-боєприпаси.
“Усередині дійсно є кульки. Ворог застосовує їх при обстрілі автоцистерн – усього, що може запалитися. Кульки всередині вольфрамові, вони нагріваються, можуть пробивати і запалювати будь-які предмети”, – розповів Паламарчук.
Крім того, мінною пасткою може бути будь-який предмет: пачка від цигарок, запальничка, дитяча іграшка, цукерки тощо.
Підозру має викликати “предмет, який лежить неправильно або не має місця тут бути, наприклад, під час ведення бойових дій”.
До кожного ВНП потрібен “певний підхід, дотримання заходів безпеки”, каже Паламарчук.
“Якщо ми бачимо навіть міну МОН, установлену на розтяжці, спочатку дивимося, чи немає [небезпеки] з-під низу в неї, куди ведуть дроти. Немає такого, що “я знаю цю міну” – будова, вага, кількість вибухової речовини, вражаючих елементів, і на цьому завершується”, – сказав він.
Сапер додав: ворог є підступним, тому розбирає ці міни та видозмінює найнесподіванішим способом.
“Позаду є місце для розбору міни. … Ми дивимося, якщо вона з іншого боку хоч трохи подряпана, підтерта, то ВНП знищуємо на місці, бо від будь-якого перевертання, нахилу вона може спрацювати, здетонувати і відбудеться вибух”, – пояснив Андрій Паламарчук.
Як повідомляв OBOZ.UA, українські військові інженери постійно адаптуються до різних викликів війни з РФ. У 14-й ОМБр імені князя Романа Великого показали, як застосовують не тільки звичні механізовані системи.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!
Zgłoś naruszenie/Błąd
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS