Як захистити розвиток інновацій в Україні

В основі сучасного економічного зростання лежить інтелектуальна власність. Характерно, що найбільш розвинені країни водночас є найактивнішими користувачами IP. 

До прикладу, у США на галузі, які інтенсивно залучають захист IP прав, припадає понад 41% ВВП, в той час як у ЄС – більше ніж 47%. Тому для України як держави, що прагне увійти до рейтингу інноваційно просунутих світових економік, критично важливо розбудовувати систему IP – і робити це, спираючись на успішний досвід наших партнерів.

Непересічну роль у цій розбудові відіграє міжнародна співпраця. Зокрема низкою важливих для України подій, заяв та рішень відзначилася 65-та серія засідань Асамблей держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), що в липні 2024 року пройшла в Женеві. 

Серед них – представлення оновленого Звіту про допомогу та підтримку інноваційного і креативного секторів та IP системи України, який готувався відділом країн з перехідною та розвиненою економікою (TDC) ВОІВ. 

Реклама:

Лейтмотивом звіту можна назвати те, що навіть попри масштабні збитки від російської збройної агресії український бізнес демонструє стійкість і зростання за багатьма показниками, а ВОІВ зі свого боку продовжує тісну співпрацю з Україною – заради підтримки, подальшого відновлення та зміцнення нашої економіки. 

Ці позиції прозвучали у виступах Генерального директора ВОІВ Дарена Танга та директора Відділу TDC ВОІВ Хабіпа Асана, а також знайшли підтвердження у численних виступах представників провідних країн світу, які підтримують України в її запеклій боротьбі з відстоювання незалежності та захисту європейських цінностей. 

Тож як саме спільна робота над розбудовою національної IP сфери корелює з економічним зростанням?

ІР як складник економічного відновлення та розвитку

У новітній історії можна знайти не один випадок того, як інтелектуальна власність допомагала підняти національну економіку з колін. Напевно, найяскравішим прикладом у цьому сенсі є Республіка Корея – колись бідна аграрна країна, чия промислова та транспортна інфраструктура була зруйнована на 80% внаслідок трирічної війни (1950-1953 рр.) з північною сусідкою. 

Попри це, грамотна (хоча й переважно авторитарна) політика концентрації інтелектуального капіталу дозволила поступово розвинути високотехнологічні експортоорієнтовані галузі та вивела країну в десятку найбільших економік світу.

Війна в Україні досі триває. Попри це ми саме зараз маємо унікальний шанс закласти фундамент післявоєнної відбудови – зокрема використовуючи досвід Південної Кореї та водночас уникаючи її помилок. 

І нехай повільно, та ці процеси відбуваються: не дивлячись на безперервний негативний вплив війни на всю економіку, промисловість та інтелектуальний потенціал України, ми демонструємо позитивну динаміку у створенні інновацій, технологій та креативних продуктів. 

Відповідно до Глобального інноваційного індексу 2024, який ранжує світові економіки за їхнім інноваційним потенціалом, Україна посіла 60 місце у списку з понад 130 країн. 

Ми цілком об’єктивно просіли у рейтингу порівняно з минулим, але в першу через відтік людського капіталу. Натомість ми виробляємо більше інноваційної продукції порівняно з рівнем інвестицій в інновації відносно нашого ВВП. 

Іншими словами, наш інноваційний розвиток випереджає економічне зростання – причому ця теза стосується періоду тривалістю 10 років (2014-2024 рр.).

Ця динаміка прослідковується і через діяльність Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ, ІР офісу). Підготований нашим відомством аналітичний звіт свідчить: порівняно з 2022, у 2023 році в Україні на 47,6% зросла подача заявок на об’єкти промислової власності, на 49,5% – на об’єкти авторського права. 

Крім того, з літа 2023 року, тобто з моменту підтвердження статусу УКРНОІВІ як Міжнародного пошукового органу/Органу міжнародної попередньої експертизи на торішніх Генеральних асамблеях ВОІВ, ІР офіс підготував близько 50 звітів про міжнародний пошук.

Медіація – це про заощадження ресурсів для розвитку

Суперечки щодо IP прав часто призводять до дорогих і тривалих судових баталій, які стають на заваді інноваційній та творчій діяльності, гальмуючи таким чином економічне зростання. Відповідно, всі розвинені економіки світу активно залучають інструмент медіації: він не просто допомагає креаторам, винахідникам і бізнесу вирішувати спори поза судом, а й суттєво економить ресурси, необхідні для вдосконалення власної справи. 

Досвід ВОІВ свідчить про те, що наразі близько 70% ІР спорів вирішуються саме через медіацію. При цьому половину з них наразі складають медіації з авторського права, і цей показник зростає. 

Серед проєктів ВОІВ, що реалізуються в цій сфері в Україні, – запущений на базі ІР офісу Центр медіації та посередництва, який діє відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством економіки України та ВОІВ щодо співробітництва у сфері інтелектуальної власності, підписаного влітку 2023 року. 

Центр відіграє важливу роль у запровадженні сервісів медіації й повністю відповідає кращим практикам ВОІВ. Він фокусується на підвищенні обізнаності про ІР медіацію, розвитку медіаційних процедур у пов’язаних з IP спорах, організації тренінгів для ІР медіаторів та налагодженні міжнародної співпраці щодо питань медіації з ВОІВ та іншими організаціями. Наразі до реєстру Центру включено понад 10 топ ІР та бізнес медіаторів України.

(Р)еволюція нематеріальних активів 

Нещодавнє дослідження ВОІВ продемонструвало, що інвестиції в нематеріальні активи, до яких відносяться програмне забезпечення, розробки, бренди тощо, за останні 15 років зросли втричі швидше у порівнянні з інвестиціями у фізичні активи – причому надалі розрив ставатиме все більшим. 

Звісно, це не значить, що фізичні засоби виробництва повністю втратили свої провідні позиції. Однак акцент невпинно зміщується в бік нематеріальних ресурсів, які мають безпосередній стосунок до IP.

Отже, Україна разом з усім цивілізованим світом рухається до того, щоб зробити нематеріальні активи основою своєї економіки. І тут постає питання про їхній надійний захист. 

З цією метою IP офіс зокрема розробляє навчальні програми як для IP-фахівців (прикладом може бути тренінговий курс “Торговельні марки у віртуальному світі”, який був створений у точці перетину IP та сучасних технологій), так і для менеджерів, бізнесу, вчителів тощо.

Перетворюємо академічну сферу на інкубатор інновацій 

Визначальна риса країн з розвинутими економіками – це роль ВНЗ, які виступають активними провідниками інновацій та платформами для винахідницької діяльності. Чи знали ви, що той самий Google був не лише створений двома студентами Стенфордського університету, а й зареєстрований в університетському Офісі Технологічного Ліцензування (Stanford University’s Office of Technology Licensing)? 

Наразі ж Google займає четверте місце серед найдорожчих компаній світу за ринковою капіталізацією – і таким чином є найбільш комерційно успішним винаходом, будь-коли зареєстрованим у ВНЗ.

Тож залучення академічного світу є однією із запорук економічного розвитку, і IP офіс веде за цим напрямом систематичну роботу, зокрема у співпраці з ВОІВ. Згадаю про декілька ініціатив. 

По-перше, це проєкт з обміну досвідом щодо найкращих практик управління IP у технопарках, який об’єднав 39 технопарків з 14 держав. Завдяки активній залученості у взаємодію з міжнародними колегами такі українські університети, як КНУ імені Тараса Шевченка, а також Київська та Львівська політехніки отримали змогу не лише діагностувати основні проблеми, а й розробити комплексні дорожні карти для майбутнього зростання та розвитку. 

По-друге, це курс під назвою “Максимізація можливостей комерціалізації: трансфер технологій в університетах та науково-дослідних установах”, що був розроблений для спеціалістів із трансферу технологій – перспективного напряму IP, який наразі перебуває на стадії активного розвитку в Україні.

Слід згадати й про розроблені ІР офісом Рекомендації з ІР політики для університетів і наукових установ, в яких був врахований як успішний досвід провідних університетів світу та практики ВОІВ, так і взяті до уваги особливості нашого національного законодавства. —- дайте лінк, на сайті на початку цього року закидали. 

Об’єднуємо стейкхолдерів інноваційного сектору

Безумовний драйвер економічного розвитку – це інновації. Щобільше, вони критично необхідні Україні як для перемоги у війні з росією, так і для майбутньої відбудови. 

Інновації та технологічний прогрес збільшують продуктивність підприємства, підвищують конкурентоспроможність, відкривають нові ринкові можливості та створюють нові робочі місця, а також сприяють підвищенню життєвого рівня населення. 

Вище я вже наголошувала на передовій ролі інтелектуальної власності та нематеріальних активів, тож додам красномовне порівняння: сьогодні більшість компаній, що входять до топ-10 за ринковою капіталізацією, спеціалізуються на технологіях – в той час як усього десять років тому пальму першості тримали традиційні промислові гіганти. 

Світ змінюється блискавично, і ми маємо бути у фарватері цих змін. Тому Україна впевнено стала на шлях розбудови інноваційної інфраструктури та підтримки інноваційної діяльності.

В структурі IP офісу працюють департаменти, які спеціалізуються на виконанні цих функцій. Йдеться про National IP&Innovations Hub та чинну в його складі мережу TISC – Центрів підтримки технологій та інновацій, які відкриваються безпосередньо на базі закладів вищої освіти, науково-технічних центрів, торгово-промислових палат, конструкторських бюро, індустріальних парків тощо. 

Іншими словами, інституцій, так чи інакше дотичних до розробки й впровадження інновацій. Діяльність IP&Innovations Hub має на меті надання всебічної допомоги з захисту та просування інтелектуальної власності. Доречно наголосити, що проєкт TISC наразі вже запроваджений ВОІВ у 93 країнах. 

В Україні він реалізується відповідно до підписаного у 2018 році Меморандуму між ВОІВ та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, та вже встиг продемонструвати суттєві результати – адже нещодавно відбулося відкриття 40-го центру TISC. 

Розвиток та зростання – як окремих підприємств, так і національної економіки – неможливий без інтелектуальної власності. Досвід найрозвиненіших країн світу доводить: між якісною системою IP, прибутками від використання інтелектуальної власності, інноваційною “просунутістю” та рівнем ВВП існує прямий зв’язок. 

І мета IP офісу полягає в тому, щоб вибудувати та зміцнити цей зв’язок у нашій державі. В умовах повномасштабної війни це стало задачею з зірочкою. Проте я переконана, що поєднання цілеспрямованості української IP-спільноти та всебічної підтримки міжнародних партнерів – це формула, що дозволить не просто створити ефективну інтелектуально-інноваційну інфраструктуру, а й зробити її міцним фундаментом для майбутньої відбудови та економічного зростання України.

Zgłoś naruszenie/Błąd