Чому кішки “стрекочуть”: експерт пояснив незвичайну поведінку пухнастих

Кішки видають різні звуки, щоб спілкуватися з людьми і тваринами. Нявкання, спрямоване здебільшого на людину, – це вимога уваги, а шипіння або гарчання на інших кішок чи тварин свідчить про стрес і ворожість.

Фахівець із поведінки пухнастиків Мікель Дельгадо розповів виданню live science, чому кішки скрекочуть.

Незалежність кішок робить їх особливо важкими для вивчення в лабораторних умовах, тож не існує досліджень, що вивчають цю поведінку. Однак власники кішок і дослідники вигадали кілька можливих пояснень цієї милої балаканини.

“Одна з гіпотез полягає в тому, що це фрустраційна поведінка”, – каже Дельгадо. “Вони бачать здобич, але між ними є бар’єр”.

Подібно до того, як люди бурчать або хмикають, коли роздратовані, ці незвичайні звуки можуть бути просто вираженням котячих емоцій.

“Це не обов’язково має бути негативний досвід”, – каже Дельгадо. “Це може бути просто хвилювання”.

Однак наукового підтвердження цієї теорії немає, і провести експеримент для перевірки гіпотези буде непросто.

“Спочатку потрібно дізнатися, за яких обставин вони базікають і що вони при цьому роблять”, – каже Дельгадо. “Але очевидно, що продемонструвати емоційну реакцію кішки буде складніше, і, ймовірно, доведеться включити в експеримент фізіологічні показники стресу, наприклад, гормони стресу”.

Інша ідея полягає в тому, що кішки відкривають рот, щоб посилити нюх.

“Можливо, відкриваючи і закриваючи рот, вони намагаються впустити повітря туди, де в них розташований вомероназальний орган, або орган Якобсона”, – пояснює Джонатан Лосос, еволюційний біолог із Вашингтонського університету в Сент-Луїсі.

Розташований на піднебінні, цей орган чуття діє як другий ніс і дає змогу кішкам відчувати запахи, відмінні від тих, що виявляє ніс. Направляючи потік повітря до цього органу, “стрекотіння” могло б допомогти кішкам отримувати більше сенсорної інформації про навколишнє середовище – але, знову ж таки, провести дослідження для перевірки цієї гіпотези буде вкрай складно.

Одне з можливих пояснень котячої балаканини має трохи більш наукове обґрунтування: наслідування.

“Деякі дослідники спостерігали, як маргай, маленька і плямиста дика кішка з Південної та Центральної Америки, видавала звуки, коли намагалася полювати на групу маленьких мавп”, – розповів Лосос. “Вони стверджували, що цей звук схожий на ті, які видають самі мавпи, а місцеві корінні жителі говорили, що хижаки часто видають звуки, схожі на звуки їхньої здобичі, щоб привабити їх”.

Стрекотіння кішок має деяку схожість із щебетанням дрібних птахів – типовою здобиччю домашніх кішок, тож котячі можуть використовувати цей звук для приваблення здобичі.

Раніше УНІАН писав, чому кішки кусають своїх господарів.

Вас також можуть зацікавити новини:

Zgłoś naruszenie/Błąd