Чи можуть родичі цивільних, які загинули під час війни, виїжджати за кордон: пояснення юристів

Близькі родичі військових, які загинули під час війни в Україні, мають право виїжджати за кордон, згідно з законом “Про мобілізацію”. Чи можуть це робити родичі цивільних, які також загинули?

Відповідь на це запитання намагалася з’ясувати у юристів “УП. Життя”.

В законі існує певна колізія, тому що не зазначено, чи особа, яка загинула, обов’язково повинна бути військовим. Тому, на думку юристів, родичі цивільних, які загинули під час війни, також мають право виїжджати за кордон.

Що написано в законі

Перелік громадян, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації чи мають відстрочення, вказаний у статті 23 закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Зокрема, дехто з цього переліку може виїжджати за кордон навіть під час дії воєнного стану і загальної мобілізації. Йдеться про багатодітних батьків неповнолітніх дітей, людей з інвалідністю, студентів, нардепів, опікунів дітей-сиріт, які є неповнолітніми, тощо.

А в частині 3 цієї ж статті також ідеться про студентів, аспірантів, науковців, родичів загиблих/зниклих “атовців”, а також родичів загиблих/зниклих під час повномасштабної війни.

Тобто, згідно з законом, не можуть бути призвані на службу “жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дідусь, бабуся або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра):

• зникли безвісти або загинули під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях;
• зникли безвісти або загинули під час забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Водночас якщо поглянути на 9 абзац частини 3 статті 23 закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, то можна помітити, що статус людини, яка загинула чи зникла безвісти, не вказано. Адже навіть фраза “під час здійснення заходів” зовсім не означає, що це повинно було статися “під час безпосереднього здійснення заходів”. Тобто це може бути як військовий, так і цивільний.

Як це працює на практиці

Юристи припускають, що закон дозволяє перетинати кордон всім військовозобов’язаним, чиї близькі родичі загинули або зникли під час ООС та воєнного стану. Утім, на практиці ця норма закону не завжди працює і, найімовірніше, вам буде відмовлено у виїзді, якщо ви є родичем цивільної людини, яка загинула на війні. Так вважає Євгенія Рябека, керівниця волонтерського руху “Адвокати ЗСУ”.

Вона припускає, що у прикордонників можуть бути свої внутрішні розпорядження: “Я цитую статтю, але у прикордонників можуть бути внутрішні розпорядження, як вони працюють. Тому вони кажуть, ми розглядаємо тільки родичів загиблих військових“.

Такої ж думки і адвокат юридичної фірми “Міллер” Андрій Новак. За його словами, перетинати кордон можуть лише близькі родичі військових, які загинули в АТО чи на війні, але не вбитих цивільних людей.

У юриста існують певні сумніви, що військкомат поставить у військовому квитку такого родича відповідну відмітку, а прикордонник дозволить виїхати.

Хоча формулювання закону досить розмите, тобто начебто вказує не лише на військових, але й на цивільних, ДПСУ випускає за кордон лише чоловіків, які є близькими родичами бійців, які загинули чи зникли безвісти.

Як відповіли на гарячій лінії ДПСУ, право на відстрочення від мобілізації та виїзд за кордон мають близькі родичі військових, які загинули або зникли під час оборони держави (починаючи від 30 квітня 2018 року).

За словами юристів, якщо вам відмовили у перетині кордону, необхідно відразу звернутися до суду, щоб оскаржити дії прикордонника.

Читайте також:

Zgłoś naruszenie/Błąd