«Це не покарання, а культурні зміни». Як заклади освіти в Україні відмовляються від російської мови

З 16 січня 2021 року українська мова стала обов’язковою для надання всіх освітніх послуг. Про це свого часу повідомив освітній омбудсмен Сергій Горбачов на своїй сторінці у Facebook, передає НУШ.

«Нагадуємо основні вимоги законодавства щодо державної мови в закладах освіти, а також звертаємо увагу на те, як стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» стосується сфери освіти. Заклади освіти є юридичними особами, що надають освітні послуги, тобто комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та / або договором дій, що мають визначену вартість та спрямовані, аби здобувач освіти досягнув очікуваних результатів навчання (пункт 18 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту»)», – писав тоді Горбачов.

Він також робив акцент на тому, що згідно зі статтею 7 Закону України «Про освіту», мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна. Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.

Водночас, особи, які належать до національних меншин України та корінних народів, мають право навчатися в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти мовою відповідної національної меншини чи корінного народу, поряд із державною.

«Посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної й комунальної форм власності, тобто керівники закладів освіти, працівники органів управління освітою, педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники, крім іноземців чи осіб без громадянства, які запрошені до закладів освіти та / або наукових установ і працюють на тимчасовій основі як наукові, педагогічні, науково-педагогічні працівники або викладачі іноземної мови, зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, згідно статті 9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». – говорив Горбачов.

І так би ми й жили, з тими нормами і законами, якби не війна…

15 квітня 2022 року, вже після вторгнення росії, відбувся прямий ефір «Година запитань», де той же освітній омбудсмен Сергій Горбачов відповідав на проблемні питання освіти в умовах воєнного стану, які найбільше хвилювали учасників освітнього процесу. Список питань і відповідей був опублікований на сайті Освітній омбудсмен України.

Ключових питань, які стосувалися мови і хвилювали людей було декілька:

1. Як відмовитися від вивчення російської мови? Хто має приймати рішення щодо викладання російської мови під час війни?
2. Що робити студентам – майбутнім викладачам російської мови? Чи будуть зміни в університетських програмах?

Відповіді були такі:

(1) До кінця навчального 2022/2023 року оголосити простій для вчителів російської мови через неможливість викладати мову агресора. На наступний навчальний рік – замінити у навчальних планах на інші, більш корисні предмети: наприклад, історію України, математику, англійську мову тощо. Стосовно можливостей працювати для вчителів російської мови і літератури, то важливо враховувати, що під час навчання у педагогічному закладі вищої освіти вони вивчали і українську мову, і українську літературу, і зарубіжну літературу. Тому ці колеги цілком можуть пройти навчання, перекваліфікуватися і викладати інші спеціальності, передбачені дипломом про педагогічну вищу освіту.

(2) Студенти, які наразі вивчали російську мову, щоб стати її викладачами, можуть викладати інші предмети, передбачені їхніми спеціальностями за дипломом. Необхідно переглянути ліцензовані обсяги щодо підготовки вчителів російської мови відповідно до потреб та запитів на навчання російською мовою.

В Київських закладах вищої освіти пішли далі. У Національному університеті «Києво-Могилянська академія» студентам, викладачам та адміністрації заборонили використовувати російську мову у закладі.

Нову норму прописали у Правилах внутрішнього розпорядку НаУКМА, повідомив голова Наглядової ради НаУКМА Геннадій Зубко.

«Якщо викладання російською не ведеться в університеті вже дуже давно, то тепер заборона стосується і спілкування між собою мовою окупантів у Могилянці. Це стосується абсолютно всіх: викладачів, студентів, адміністративного персоналу», – написав Зубко.

Цю інформацію також підтвердив президент НаУКМА Сергій Квіт.

«Оновлені Правила внутрішнього розпорядку були прийняті одноголосно Академічною конференцією, тобто Загальними зборами колективу. Це означає, що за них також проголосували студенти», – прокоментував він.

Але після публікації цього допису, саме серед студентів та викладачів розпочалася жвава дискусія.

Facebook:

Катерина Шмигельская Розвивати українську свідомість, я вважаю, потрібно шляхом створення умов та стимулюванням використання української. Якщо ж ми оберемо шлях заборон, цькування та репресій, то чим ми будемо кращі за р@шиків?

Marynkevych Illia Как студент 4 курса Киево-Могилянской академии я должен говорить на украинском на самих парах. Что касается общения между студентами, то ни одно внутреннее правило не должно противоречить Конституции Украины. А это решение напрямую противоречит Конституции.

Demyanyuk Natalya Все правильно! Молодці! Задаєте правильний тон іншим! Геть рашистське!

І подібних коментарів було безліч. А вже наступного дня після гучної заяви голови Наглядової ради НаУКМА Геннадія Зубка, президент НАУКМА Сергій Квіт в коментарі «ВВС Україна» повідомив, що жодних покарань для викладачів і студентів Національного університету «Києво-Могилянська академія» за використання російської мови не передбачено, незважаючи на заборону, прописану в оновлених правилах внутрішнього розпорядку.

«Це питання не покарання, а культурних змін. Сенс не в покаранні, а в тому, щоб змінювати нашу внутрішню корпоративну культуру. Ніхто не буде підслуховувати студентів, але внутрішня громадська думка буде такою, що це сприятиме тому, щоб «Могилянка» повністю була україномовним університетом», – вважає Квіт.

Він упевнений, що таке рішення вплине на ситуацію з російською мовою в університеті, повідомляє Інтерфакс-Україна.

При цьому в університеті відділили норму про заборону російської від освітнього процесу та наукових досліджень. Тобто, якщо є потреба у використанні унікальних російськомовних наукових джерел у роботах, їх можна використовувати, повідомляє espreso.tv.

На питання, чи готовий університет до судових позовів щодо мови й нових правил, Квіт відповів: «До всього готові».

Юлія Мусташ

Zgłoś naruszenie/Błąd