A A+ A++
Україна в "ідеальному штормі" - між пониклими демократами та бадьорими республіканцями
Фото: gettyimages.com

Українське суспільство розвʼязує ребус: чому на Заході говорять про припинення підтримки України і як республіканець реалізує обіцянку швидко завершити війну?

На десятому році війни та на третьому її повномасштабної фази все очевидніше, що запит на війну переважає попит на будь-яку, навіть необхідну, цивільну продукцію. Війна все більше стає не тільки для Росії, але й для всього світу, високорентабельною і найбільш дохідною економікою.

То як у такій апетитній ситуації вестиме себе бізнесмен Дональд Трамп?

Фон на Росії

Військові чиновники обіцяють, що найближчі 5-6 місяців Україна зможе перейти до нанесення ударів в глибину території Росії крилатими та балістичними ракетами. Це впевнено звучало до виборів в Америці. Сьогодні це проглядається не так чітко.

Водночас, війська Путіна за 27 км від Дніпропетровської області. А це вже центральна Україна. Фронт не стійкий, ламається під тиском російських ударів. Західна зброя, ослаблені українські бригади і примітивні фортифікації не стримують наступальні штурмові прориви росіян. Як на сході. Так і в Курській області.

Ми всі бачимо, що Путін прискорюється. Президент України Володимир Зеленський вимагає цього і від союзників. Вони стояли біля рубікону до 6 листопада. Чи переходитимуть вони тепер?

Ми продовжуємо з передвиборчих агітаційних часів Америки слухати обіцянки нового – старого президента США Дональда Трампа швидко закінчити російсько-українську війну. Побачимо.

Виклики для Зеленського

Президент Володимир Зеленський не перестає нагадувати, що далекобійні американські, може і південнокорейські, балістичні чи німецькі крилаті ракети можуть суттєво змінити баланс воєнної сили на користь України.

Частково союзники вже ухвалили рішення. Вони виділили сукупно понад 10 млрд доларів на створення власного виробництва Україною своїх ОТРК середньої дальності. Від 500 до 1500 км. Можливо і більше.

Український президент переконаний, що у 2025 році очікувана зброя буде бити по Росії. Що попри корупцію і невігластво, йде масове виробництво українських важких безпілотників. Ще більше їх поставляють партнери, котрі мають чи не єдину можливість вдосконалювати нові технології війни на українському полігоні.

Росія підтримує гонку озброєнь для продовження війни. У бездефіцитному бюджеті Російської Федерації на наступний рік, більш, ніж половина коштів призначена на фінансування війни з Україною.

Путін не лише пристосував свою країну до стратегії тривалої війни в умовах західних санкцій, але й створив новий тип економіки в умовах значних вилучень із глобальної економічної системи з високим рівнем стійкості, низького інфляційного ризику і підвищення соціального рівня населення.

Також попри очікуване падіння і обмеження, прибуток російської економіки в 2023 році склав 19,6% ВВП. Удвічі більше, ніж у США. Передбачається, що доля зарплати у ВВП цього року виросте приблизно до 44%. 20-30 тис. доларів за підписання контракту в армії змушує російський уряд платити вдвічі більше цивільним робочим. Однак, палиця з двома кінцями: це підштовхує кремлівських економістів шукати інновації, модернізувати виробництво і зменшувати запити на робочу силу.

Сьогодні 40% росіян живе від зарплати до зарплати. Вони бідні. Однак решта – отримують від 100 тисяч рублів і більше. Вони довірили банкам понад 500 млрд рублів. Вклади застраховані і їх в будь-який час можна забрати. Тому очікувати обвал фінансової системи Росії, якщо Захід не введе торгове ембарго, не варто. Тим більше, що розрив між офіційною інновацією у 8,5% і реальною – 14% незначний. На будь-якому рівні вона нижча, ніж доходи від депозитів.

Це стало викликом одночасно і для колективного Заходу, і для президента України Володимира Зеленського. Адже потрібна серйозна і глибока зміна стратегій.

Реалізація цього планувалась після виборів у Сполучених Штатах, як перші кроки Камалли Гарріс у якості президентки.

Передбачалось, що Київ поглибить і продовжить реформи. Президент Володимир Зеленський мав перезавантажити всю систему політичної та воєнної влади. Це було необхідною умовою для збереження дружби й підтримки Вашингтоном та Брюсселем. Але ці всі завдання ставились за умови продовження президентства в Америці представниці Демократичної партії.

Заруба з республіканцями – 2022

Як тепер виглядатиме раніше намічене й чи буде взагалі подібне перезавантаження, – питання. “Накосячили” в Україні з республіканцями ще в 2022 році.

Тож конгресвумен українського походження, республіканка Вікторія Спартц, котра публічно звинувачувала главу офісу президента в особливому ставленні до країни-агресорки і отримала порцію українського лайна замість розслідування і правдивих висновків, навряд чи своє подарує. Нагадаємо, влітку 2022 року в Україні розгорівся грандіозний скандал.

Членкиня Палати представників Конгресу США Вікторія Спартц оприлюднила шість блоків звинувачень, які насправді не були новиною чи сенсацією.

Один з них – необхідність перевірити так звані “російські зв’язки” керівника офісу президента Андрія Єрмака. Окрім публікації списку претензій до нього Спартц сказала, що його прізвище не раз виринало в контексті невирішення українських проблем, тому вона наполягає, щоб президент Володимир Зеленський “вирішив проблему” Єрмака, водночас, закликавши МЗС України серйозно ставитися до її заяв.

За ще одним визначенням Спартц, при владі в Україні реваншист – заступник глави ОП – Олег Татаров, котрий узурпував вплив на судову, правоохоронну системи, на все те, куди державна влада взагалі не має права влазити.

Також у тому переліку були закиди, що українська влада відмовилась від нормальної системи контролю за виділеними США коштами та озброєнням, яку запропонували американці .

Відповідного листа Вікторія Спартц передала президенту США Джо Байдену.

Хамський пафос

Навряд чи республіканці забули якою була перша реакція української влади. На Спартц посипались тонни образ і принижень. Своєрідна подяка за те, що вона з перших днів війни вимагала від керівництва США більшої допомоги для України.

МЗС України кинув “під танки” не посадових осіб рівня міністра чи заступників, а речника – Олега Ніколенка. Йому доручили оприлюднити текст у стилі “сам дурень”. Мовляв, ти кажеш про російського агента? Та ти сама така! Бо посміла зачепити українську владу.

У хамсько-зверхньому стилі видав заяву і член спостережної ради Укроборонпрому знатний “зелений” економіст Тимофій Милованов.

Вікторія Спартц – неетичне політичне чудовисько, яке використовує Україну заради своїх політичних цілей, – написав Милованов у фейсбуці. – При цьому шкодить Україні, просуваючи російські ідеї про корупцію, невідомо куди зникаючу зброю, відсутність нагляду за допомогою Україні… Вікторія – брехлива цинічна політична тварина, яка використовує Україну заради хайпу і переобрання“.

Усе свідчить, що пригорало тоді знатно.

Що ж сьогодні? Якщо не переформатування сьогодні, то в недалекому завтра – вибори. Незважаючи ні на що. Вони – ідеальний шторм для “авторитарної демократії”. В Україні сьогодні всі при владі проти виборів. Завтра – під тиском обставин і в пошуках способів виживання та в час відчаю – всі будуть “за”.

Oryginalne źródło: ZOBACZ
0
Udostępnij na fb
Udostępnij na twitter
Udostępnij na WhatsApp

Oryginalne źródło ZOBACZ

Subskrybuj
Powiadom o

Dodaj kanał RSS

Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS

Dodaj kanał RSS
0 komentarzy
Informacje zwrotne w treści
Wyświetl wszystkie komentarze
Poprzedni artykułŚcieżki produkcji stali niskoemisyjnej dla producentów stali samochodowej
Następny artykułSeria wypadków w Białce Tatrzańskiej. Jedna osoba jest ranna