Тест на незалежність наглядової ради “Укренерго”, наймасштабніша атака по енергооб’єктах

Корпоративне управління держпідприємств

Голову правління “Укренерго” Володимира Кудрицького можуть звільнити у понеділок – наглядова рада випробовується на незалежність. Хоча офіційного підтвердження на момент написання дайджесту не було, численні авторитетні ЗМІ – “Економічна правда” (“ЕП”), “Інтерфакс-Україна” та Forbes Україна – повідомили про вірогідність звільнення Кудрицького з посади керівника “Укренерго”, посилаючись на кілька джерел в уряді.

За словами джерел “ЕП” в Кабміні та одній з енергетичних компаній, однією з тем під час засідання Ставки Верховного Головнокомандувача 30 серпня 2024 року були ліквідація наслідків останньої російської атаки та захист енергетичної інфраструктури.

“Кудрицькому закидають неналежне виконання попередніх рішень Ставки та поганий захист об’єктів “Укренерго”, – повідомило джерело видання.

За інформацією джерел Forbes Україна, президент Володимир Зеленський на засіданні Ставки сказав, що Кудрицький має написати заяву про звільнення за власним бажанням найближчим часом. У Ставці аргументували це тим, що захисні споруди навколо підстанцій “Укренерго” були незавершеними, що призвело до відключення електроенергії після масованого обстрілу з боку Росії 26 серпня 2024 року, додало видання.

Однак, станом на вечір 30 серпня, Кудрицький такого бажання не виявив, повідомили співрозмовники видання. У пресслужбі “Укренерго” цю інформацію не підтвердили і не спростували.

Таким чином, рішення щодо того, чи звільняти Кудрицького, має прийняти наглядова рада компанії, додало Forbes Україна.

[Якщо вищенаведена інформація відповідає дійсності, то це ставить систему корпоративного управління держкомпаній, зокрема спроможності та незалежності наглядових рад, перед серйозним випробуванням.

Функції держави, як власника та суб’єкта управління “Укренерго” виконує Міністерство енергетики. Якщо міністерство не задоволене результатами роботи “Укренерго” і має відповідні підстави, воно має право звільнити наглядову раду – але не керівника. Керівника ж може звільнити лише наглядова рада. Кудрицького було призначено головою правління у 2020 році, і його п’ятирічний контракт діє до 2025 року.

Якщо держава доручила компанії будівництво захисних споруд, то міністерство має покласти на наглядову раду відповідальність за забезпечення належного виконання цього завдання. Якщо ж міністерство вважає, що компанія не впоралася з цим завданням, то воно як акціонер “Укренерго” має ініціювати заміну наглядової ради, яка не змогла забезпечити його виконання. Публічної інформації щодо того, чи піднімалося питання про відставку наглядової ради, немає.

Крім того, держава може вирішити, що завдання захисту енергетичної інфраструктури – яке, ймовірно, вимагає інших компетенцій, ніж ті, що необхідні для управління оператором системи передачі електроенергії, – має виконуватися або контролюватися державними органами, а не самими енергетичними компаніями.

Якщо ж держава вважає, що безпосереднє, ручне управління держпідприємством є більш доцільним у воєнний час, то вона повинна формалізувати це, ініціювавши відповідні законодавчі зміни, які або скасують наглядові ради у таких держкомпаніях, як “Укренерго”, або обмежать повноваження цих рад. Натомість, нещодавно парламент розширив повноваження наглядових рад держпідприємств, прийнявши у лютому новий закон про корпоративне управління (див. один із наших попередніх дайджестів).

Крім того, акціонер має формальне право вимагати скликання наглядової ради та включення будь-якого питання до порядку денного засідання ради. У нас немає інформації щодо того чи поршувало Міненерго перед наглядовою радою питання щодо звільнення керівника компанії, і якщо так, то як це було аргументовано.

Тепер, якщо наглядова рада прийме рішення звільнити Кудрицького, це поставить під сумнів її незалежність.

Зазначимо також, що об’єкти іншого енергетичного держпідприємства, “Укргідроенерго”, також постраждали від російських атак, що призвело до втрати понад 40% його генеруючих потужностей. Однак немає інформації про те, що “Укргідроенерго” або його керівника звинувачували у недостатньому захисті від атак. – SOE Weekly.]

За словами джерел агентства “Інтерфакс-Україна”, засідання наглядової ради, на якому буде розглядатися питання про звільнення Кудрицького, заплановане на понеділок, 2 вересня 2024 року.

“Найімовірніше, зняття відбудеться. З огляду на те, що в наглядовій раді замість семи шість членів: три незалежні й три представники держави, а Роман Піонковскі, найімовірніше, підтримує ініціатора зняття – основного акціонера в особі Міненерго”, – повідомило джерело видання 31 серпня 2024 року.

[Як ми повідомляли у червні 2023 року, станом на той момент – більше ніж через рік після припинення повноважень Деяна Остоїча у квітні 2022 року – Кабмін не обрав і не затвердив ще одного незалежного члена наглядової ради “Укренерго”. Станом на сьогодні, минуло уже більше двох роки від припинення повноважень Остоїча, але заміну йому досі не призначено.

Згідно зі статутом “Укренерго”, наглядова рада має складатися з семи членів: чотирьох незалежних членів та трьох представників держави.

Згідно з інформацією на сайті “Укренерго”, зараз наглядової рада компанії складається з шести членів: три незалежні члени (Педер Андреасен, Даніель Доббені та Роман Піонковскі) та три представники держави (Юрій Бойко, Юрій Токарський та Олександр Баранюк).

Таким чином, незалежні члени не становлять більшості у наглядовій раді, що не відповідає вимогам закону та статуту “Укренерго”. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Якби склад наглядової ради був повним, включно з четвертим незалежним членом, прийняти рішення про звільнення голови правління було би складніше. – SOE Weekly.]

У вересні 2023 року ми повідомляли, що Білий дім надіслав Україні перелік пріоритетних реформ, який, серед іншого, передбачав призначення сьомого члена наглядової ради “Укренерго”.

У квітні 2024 року ми писали, що Мінекономіки оголосило конкурс на посаду незалежного члена наглядової ради “Укренерго”. [Однак за п’ять місяців його так і не було обрано – SOE Weekly.]

[Під час перебування на посаді керівника “Укренерго” Кудрицький керував підготовкою до синхронізації енергосистеми України з енергосистемою континентальної Європи ENTSO-E та сертифікацією “Укренерго” як європейського оператора системи передачі. Синхронізацію української енергосистеми з ENTSO-E було здійснено під час повномасштабної агресії Росії проти України. За словами українського уряду, це дозволило експортувати електроенергію до Європи та імпортувати її з Європи.

З цього випливає, що якби Україна все ще була інтегрована в російську енергосистему, як це було до синхронізації з континентальною Європою, Росія могла би шантажувати Україну погрозами відключення електроенергії, використовуючи це як додатковий важіль для примусу України до капітуляції. – SOE Weekly.]

“Укренерго“ є рідкісним прикладом українського держпідприємства, яке опублікувало консолідовану фінансову звітність та звіт незалежного аудитора за 2023 рік (див. один із наших попередніх дайджестів), тоді як більшість держпідприємств у воєнний час є набагато менш прозорими.

Як ми писали раніше, 3 травня 2024 року “Укренерго“ відзвітувало про свої фінансові результати за 2023 рік, завершивши рік із доходом у 83 млрд грн (1,97 млрд євро) та прибутком у 377 млн грн (близько 9 млн євро).

З початку повномасштабної війни “Укренерго“ отримало щонайменше 1,5 млрд євро міжнародної допомоги.

Джерело “Інтерфакс-Україна“ висловило сподівання, що суспільний резонанс, особливо в енергетичних колах, а також сильна підтримка Кудрицького з боку західних партнерів допоможуть зупинити цей процес.

На думку оглядачів енергосектору, головними ініціаторами звільнення Кудрицького є Офіс Президента та міністр енергетики Герман Галущенко, які хочуть замінити його на підконтрольного їм керівника, і Галущенко вже проводить співбесіди з потенційними кандидатами.

Оглядачі припускають, що однією з причин звільнення Кудрицького є пошук фінансових джерел для корупційних схем, а “Укренерго“ з початку повномасштабної війни має до 100 млрд грн (близько 2,2 млрд євро) доходів на рік і фінансову підтримку від західних партнерів у розмірі 1,5 млрд дол.

[Зауважимо, що це не перша спроба звільнити Кудрицького та інших членів правління “Укренерго”. Як ми писали майже три роки тому, спроба змістити чи розмити чинний менеджмент “Укренерго“ була ще до призначення наглядової ради у грудні 2021 року – тобто, коли Міненерго ще виконувало повноваження наглядової ради. Тоді міністерству вдалося припинити повноваження лише двох членів правління “Укренерго“ – Андрія Немировського та Максима Юркова.

20 вересня 2023 року “Укренерго“ повідомило, що Офіс генпрокурора проводить обшуки в головному офісі компанії за ухвалою Печерського районного суду від 30 серпня 2023 року. В “Укренерго” тоді заявили, що охоче надали б слідчим усі необхідні документи без обшуку, але правоохоронці не звернулися з проханням про добровільну передачу.

Серед документів, які цікавили слідство, були деякі контракти, які Державна аудиторська служба України (ДАСУ) перевірила до березня 2023 року. За інформацією liga.net, обшук проводився в рамках кримінальної справи, відкритої Міністерством внутрішніх справ 16 вересня 2023 року за результатами цього аудиту. За даними видання, згадані договори стосуються кількох компаній, які постачали товари та послуги “Укренерго“ у 2019-2023 роках. В “Укренерго” тоді заявили, що оскаржують результати перевірки в суді, оскільки вважають їх “упередженими та непрофесійними“, а “деякі з них прямо суперечать законодавству“. – SOE Weekly.]

Енергосектор

Україна зіткнулася з найбільшою атакою РФ ракетами і дронами на об’єкти енергоінфраструктури. 26 серпня 2024 року міністр енергетики України Герман Галущенко повідомив, що Росія здійснила чергову масовану ракетну атаку на енергетичну інфраструктуру України.

Атака Росії відбулася вночі та вранці 26 серпня 2024 року. За даними Повітряних сил ЗСУ, ця атака стала наймасштабнішою і характеризувалася застосуванням комбінованого озброєння. Росія запустила 236 засобів повітряного нападу, а українська протиповітряна оборона збила 102 ракети та 99 безпілотників. Тобто, щонайменше 25 ракет і 10 безпілотників могли вразити цілі.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, загалом від атаки постраждали 15 областей України. Росія вперше атакувала енергетичні підстанції касетними ракетами, але протиповітряна оборона мінімізувала втрати, додав він пізніше.

Через атаку “Укренерго” було змушене терміново запровадити аварійні відключення електроенергії. Компанія також отримала екстрену допомогу від енергосистем Польщі та Словаччини. Протягом тижня “Укренерго” застосовувало графіки погодинних відключень.

29 серпня 2024 року Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні в офіційній ноті до Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що чотири атомні енергоблоки були тимчасово відключені від енергомережі під час ракетно-безпілотної атаки Росії 26 серпня.

У ноті йдеться, що о 08:58 були відключені енергоблоки № 1, 3 і 4 Рівненської атомної електростанції (АЕС). О 17:05 через коливання в енергосистемі України, спричинені російською атакою, також відключився енергоблок №3 Південноукраїнської АЕС. О 09:05 енергоблоки Південноукраїнської АЕС знизили потужність до 1 800 МВт.

[З 22 березня по 19 червня 2024 року Україна зазнала шести масованих ударів ракетами і дронами по об’єктах електроенергетики. Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

Внаслідок російської атаки пошкоджено Київську ГЕС. Російські ракети та безпілотники намагалися знищити Київську гідроелектростанцію (ГЕС), повідомило Forbes Україна 26 серпня 2024 року. За словами джерела видання, обстріл призвів до влучень і пошкоджень, але загрози прориву дамби або критичного пошкодження станції не було.

Пізніше голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко повідомив, що Київська ГЕС не зазнала критичних пошкоджень.

28 серпня 2024 року “Укргідроенерго” [оператор ГЕС] підтвердило факт пошкодження, але запевнило, що загрози прориву дамби чи затоплення немає.

Генеральний директор “Укргідроенерго” Ігор Сирота додав, що під час обстрілу Київської ГЕС ніхто з працівників не постраждав.

На сьогодні немає жодної станції “Укргідроенерго”, яку би не було пошкоджено. З початку повномасштабного вторгнення по станціях компанії було завдано близько 130 ударів. Втрачена Каховська ГЕС, виведена з ладу Дніпровська ГЕС. Інші ГЕС та ГАЕС компанії наразі перебувають у процесі відновлення. За словами Сироти, “Укргідроенерго” втратило більше 40% генерації.

[6 червня 2023 року “Укргідроенерго” повідомило, що Каховська ГЕС зруйнована і не підлягає відновленню після того, як росіяни влаштували потужний вибух у машинному залі. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

22 березня 2024 року російські ракети атакували найбільшу ГЕС України, ДніпроГЕС у Запоріжжі. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Під час іншої ракетної атаки, 29 березня 2024 року, ціллю російських військ стали Канівська та Дністровська ГЕС. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Як ми писали, 6 червня 2024 року, через рік після того, як російські війська підірвали Каховську ГЕС, “Укргідроенерго” повідомило, що ініціювало процедуру інвестиційного арбітражу з Росією для компенсації збитків, завданих руйнуванням ГЕС. Попередня оцінка – близько 2,5 млрд дол.

За попередніми оцінками, Каховську ГЕС можна відновити за 6-7 років.

Згодом ми повідомляли, що “Укргідроенерго” збирається найняти юристів для отримання компенсації за зруйновану Каховську ГЕС. – SOE Weekly.]

“Нафтогаз“ почав купувати газ із ЄС, але каже, що це не імпорт. 28 серпня 2024 року колишній голова правління “Оператора газотранспортної системи України“ (“ОГТСУ“) Сергій Макогон написав на своїй сторінці у Facebook, що “Нафтогаз“ почав купувати газ з ЄС для постачання в Україну, хоча раніше компанія заявляла, що не планує імпортувати газ.

Макогон зазначив, що “Нафтогазові“ треба було почати імпортувати газ для підготовки до опалювального сезону 2024/2025 років раніше, коли ціни були на 25% нижчими. За його словами, без закупівель “Нафтогаз“ не встиг би накопичити необхідні 13,2 млрд кубометрів.

У відповідь “Нафтогаз“ пояснив “ЕП“, що весь резервний запас буде закуплений за рахунок кредитних коштів ЄБРР – 200 млн євро.

[Як ми повідомляли в листопаді 2023 року, “Нафтогаз“ підписав кредитну угоду з ЄБРР на 200 млн євро. – SOE Weekly.]

“Йдеться не про імпорт газу, а про закупівлю за кошти банку обсягу блакитного палива, який зберігатиметься у режимі “митний склад” і використовуватиметься виключно за умови виникнення надзвичайних ситуацій і лише для потреб бізнесу”, – зазначили в компанії.

[Відповідно до Митного кодексу, “митний склад” – це митний режим, при якому іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем. Таким чином, він застосовується до товарів, які або ввозяться з-за кордону, або призначені для експорту. – SOE Weekly.]

Ціна за кубометр цього газу є комерційною таємницею і вона відрізняється від показників TTF, додали в “Нафтогазі”.

[Як ми писали раніше, 2 квітня 2024 року “Укртрансгаз” повідомив про завершення опалювального сезону 2023/2024 рр. та початок нового сезону закачування газу до підземних сховищ.

Також ми повідомляли, що станом на 17 червня 2024 року Україна закачала до підземних сховищ газу (ПСГ) близько 1,6 млрд куб. м, а загальний обсяг газу в ПСГ перевищив 9 млрд куб. м.

У липні ми писали, що Україна збільшила запаси природного газу в підземних сховищах до 10 млрд кубометрів. Такий темп “дозволяє оптимістично прогнозувати виконання плану, а саме 13,2 млрд кубометрів до 1 листопада 2024 року”, – сказав тоді голова правління Групи “Нафтогаз” Олексій Чернишов. – SOE Weekly.]

“Укрнафта“ залучає кредит на 4 млрд грн для інвестицій у нову генерацію електроенергії. 30 серпня 2024 року “Укрнафта“ повідомила, що підписала кредитну угоду з “Укргазбанком“ на суму 4 млрд грн (88 млн євро) для реалізації інвестиційної програми компанії, яка включає збільшення видобутку нафти і газу та реалізацію проєктів когенерації.

Ця програма включає буріння нових свердловин, а також будівництво та введення в експлуатацію сучасних газопоршневих установок, додали в компанії.

Як ми повідомляли раніше, “Укрнафта“ має намір побудувати понад 1 тис. МВт газових електростанцій за 1 млрд дол.

Приватизація

Земельний банк оголосив перші аукціони з оренди держземель сільгосппризначення. 30 серпня 2024 року “Державний земельний банк”, яким управляє Фонд державного майна України (ФДМУ), оголосив перші 16 аукціонів на Prozorro.Продажі з оренди державних земель сільськогосподарського призначення. Вони відбудуться наприкінці вересня 2024 року.

За словами ФДМУ, йдеться про земельні ділянки у Вінницькій області загальною площею 1 075 га.

Наступні аукціони буде оголошено на земельні ділянки у Хмельницькій, Кіровоградській, Київській та Запорізькій областях, повідомив голова ФДМУ Віталій Коваль.

До кінця 2024 року ФДМУ планує виставити на аукціони близько 100 тис. га державних земель сільськогосподарського призначення у 20 областях.

[Як ми повідомляли у червні 2023 року, ФДМУ розробляє плани централізації управління державною власністю, які передбачають створення Земельного банку.

Згодом ми писали, що 11 серпня 2023 року Кабмін передав ФДМУ 25 держпідприємств, які раніше перебували в управлінні Національної академії аграрних наук.

Пізніше Кабмін забрав у держпідприємств 2 764 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею понад 104 тис. га. Контроль над ними передали Аграрному інвестиційному фонду під управлінням ФДМУ (докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів).

Після цього ФДМУ оголосив, що підготовку до створення Земельного банку завершено. Наступним кроком була корпоратизація Аграрного інвестиційного фонду, щоби той міг виступати оператором земельних аукціонів.

Пізніше ми писали, що ФДМУ завершив корпоратизацію Аграрного інвестиційного фонду, створивши на його базі ТОВ “Державний земельний банк”. Голова ФДМУ Віталій Коваль також розповів про плани Фонду оголосити перші аукціони.

Починаючи з 1 липня 2021 року, громадяни України можуть законно купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення. Проте купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності залишається під забороною. – SOE Weekly.]