Лєда Космачевська розповідає одну з сотень історій, в яку від початку війни потрапили пари, які мають стосунки без офіційної печатки РАЦСу: “В нього немає близьких родичів, тобто, жодної людини, яка матиме право його розшукувати, відвідувати в реанімації, приймати рішення. Нема кому упізнати його в разі чого. Його родина – це його партнер, з яким він живе 15 років разом і має спільне життя і побут. Але юридично ця людина не має жодних прав для захисту свого партнера, який наразі на війні”.
“Дуже часто виникають такі проблеми, якщо один з партнерів призваний до армії, або навіть обидва”, – зауважує Андрій Кравчук, експерт з адвокації правозахисного ЛГБТ-центру.
“У незареєстрованих цивільних партнерів виникають ті самі проблеми, що і у одностатевих. Вони не можуть скористатися своїми правами”.
То що робити, якщо ваш коханий або кохана опинились на війні?
“Мене теж мобілізували, – каже Андрій Кравчук. – Коли я мав йти до військкомату, я зрозумів, що мій чоловік, з яким ми прожили 25 років, з яким поділяли ми всі наші радості та лиха, – він абсолютно чужа для мене людина з точки зору нашої держави. І в разі чого він залишиться без нічого – з того, що маю я”.
“Дуже багато на війні і бі, і лесбійок, і геїв. Дуже багато в кого є пари, деякі служать навіть разом в одному батальйоні, – стверджує військовослужбовець Олег. – На жаль, я знаю такі історії, коли люди вмирали. І ти не можеш забрати тіло, ти нічого не можеш, тому що ти ніхто, до побачення”.
“Я, гетеро-жінка, опинилися в ситуації, коли я змушена була приймати рішення, чи вступити в шлюб зі своїм знайомим, а не чоловіком, з яким у мене відносини. Дуже важке було питання для мене морально”, – зізнається Лєда Космачевська.
“Якщо ви потрапите до лікарні з обмеженим доступом, до реанімації, то головний лікар має обов’язок допустити до хворого лише обмежене коло людей. Серед яких найближчі родичі, юристи, священик і медичні працівники – все. Він може допустити інших людей на свій розсуд, а може не допустити. Досить часто у нас зустрічаються гомофобні люди, які не хочуть дозволяти те, що від них не вимагає закон”, – зауважує Андрій Кравчук.
Аби привернути увагу до цього юридичного тупику, Лєда, яка таки згодилася підтримати друга-гея, написала про своє рішення в соцмережах. І ледь не пошкодувала: “Я за перші три дні отримала скільки хейту, що я не уявляю собі взагалі, як можна витримувати таке ставлення суспільства протягом років. І я вважаю, що дуже велика сміливість в нашій країні зараз робити камінг-аути і публічно заявляти про те, що ти представник ЛГБТ-спільноти”.
“На жаль, українське суспільство є ще досить гомофобним, тому переважна більшість українських ЛГБТ-людей готові про це говорити в особистих розмовах, але не готові вести відкритий спосіб життя, щоб про це знали всі інші”, – зауважує Андрій Кравчук.
Але в ЗСУ знайшлися ті, хто наважився заявити про власну нетрадиційну орієнтацію.
“Мій батальйон і я зараз працюємо на напрямку Донецької області, – розповідає Олег. – Мій глобальний камінг-аут стався на початку березня 2022 року. Це вийшло випадково, я просто поєднав два фото. Одне фото було з моєї фотосесії на підборах, а інше – у військовій формі. І це фото завірусило всі соцмережі”.
“Я не знаю, чи робив мій друг публічний камінг-аут, – каже Лєда. – Він підтримує те, що я комунікую публічно про цю історію, він сподівається, що це якимось чином вплине і на суспільство, і на зміну законів, і на забезпечення рівних прав для всіх. Але розкривати свою особистість або особистість свого партнера до закінчення служби Збройних силах він не буде”.
“Це образливо, тому що коли медик з ЛГБТ-спільноти на передовій когось рятує, він не дивиться, кого він дістає: лесбійку, гея чи натурала, – обурюється військовослужбовець Олег. – Він жертвує своїм життям і виносить людей всіх підряд”.
“У нас немає питання про сексуальні вподобання, коли людина йде на захист своєї країни. І дуже багато хто це робить добровільно, а іноді йдуть навіть парами. Чому цим людям не можна забезпечити необхідний соціально-юридичний захист для них і їхніх партнерів?”, – ставить вкрай важливе питання Лєда Космачевська.
У 2022-му петиція до Президента щодо легалізації одностатевих шлюбів набрала 25 тисяч голосів. Її розглянув Володимир Зеленський та відповів, що змінювати Конституцію в умовах воєнного стану не можна. То що робити тим, хто просто зараз захищає Україну, але не може захистити свої права?
“Є альтернативна форма у вигляді реєстрованого партнерства. Фактично, це теж форма шлюбу, але вона має трохи інший набір прав та обов’язків”, – дає підказку експерт з адвокації правозахисного ЛГБТ-центру.
Ще один лайфхак – документально зафіксувати права вашого партнера.
“Якщо ви хочете, щоб найближча для вас людина, яка не є вашим родичем згідно закону, гарантовано отримала інформацію про вас і могла виконати вашу останню волю, не соромтеся, звертайтеся до своїх командирів, – радить Андрій Кравчук. – Скажіть, що у випадку, якщо з вами щось станеться, треба повідомити таку-то людину. Якщо у вас є волевиявлення, тобто ви або в заповіті, або в іншому зареєстрованому нотаріусом документі прописали, що ви довіряєте людині отримати інформацію про вашу загибель, отримати ваше тіло і організувати його поховання, нічого больше не потрібно. Це прописано в законодавстві і ви матимете всі права. Тобто, не треба одружуватися”.
Заповіт стане в нагоді і військовим, які хочуть в разі загибелі залишити партнеру власність.
“У випадку, якщо вони отримають у спадок це майно, вони мають платити 5% митного збору та військовий збір”, – зауважує Андрій Кравчук.
Різностатеві пари, які не перебували в шлюбі, також можуть відстояти права на майно або дітей. Але спершу мають підтвердити факт спільного проживання у суді.
“Такі партнери мають три права, передбачені сімейним кодексом. Перше – це право на спільне володіння майном. Друге – це право на утримання одного з партнерів у випадку, наприклад, непрацездатності. І третє – це право на спільне усиновлення дітей”, – пояснює Андрій Кравчук.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS