Сховатись від спеки у горах. Маршрути нацпарками Прикарпаття

Останні тижні серпня природа відчайдушно намагається нагадати нам про літо, яке вже закінчується. Не всі легко переносять таку погоду, тому найкращий варіант рятуватися від спеки на природі серед гір, річок та водоспадів. Пропонуємо маршрути найбільш гірською частиною України – Івано-Франківщиною. Раніше ZAXID.NET розповідав про стежки національних парків Львівщини, Тернопільщини та Закарпаття.

Національний природний парк «Синьогора»

Полонина Ріпна (фото нацпарку)

Він охороняє екосистему найвищих вершин Ґорґанського гірського масиву висотою понад 1800 м. Там можна побачити водоспади, залишки оборонних споруд Першої світової війни, криївку УПА, витоки Солотвинської Бистриці, урвище Пекло.

У парку «Синьогора» можна відвідати пішохідні маршрути на гори Ігровець та Сивулю. Вони промарковані, різної складності. Довкола є готелі й котеджі, альтанки, водойми з питною водою, мінеральні джерела.

Дводенна пішохідна програма «На гору Сивуля (1836 м)» (протяжність маршруту – 18 км в одну сторону). Початок маршруту – автостанція в с. Стара Гута. На його шляху є такі природні атракції:

Гора Сивуля (фото нацпарку)

Річка Кузьминець Великий. За залізним мостом праворуч є місце для відпочинку з альтанкою, мангалом. Тут можна поставити намет.

Водоспад Малий Кузьминець. Через 500 м від попередньої зупинки буде дерев’яний місточок через річку Малий Кузьминець. Перед ним треба звернути ліворуч, за кілька метрів буде водоспад заввишки 5 метрів. Тут також є мангал та альтанка.

Водоспад Малий Кузьминець (фото нацпарку)

Гора Журавлева Клива. Ще через 2,5 км від праворуч буде гора висотою 1061 м. Поруч є колодязь, тут зручно поставити намет.

Будинок мисливця. Через 1,5 км буде Будинок мисливця. Раніше його використовувала єгерська служба, але зараз він зачинений. Проте біля будинку є місця для наметів, альтанки, мангал. Неподалік є річка.

Будинок мисливця (фото нацпарку)

Урочище Межиріки. Далі за маршрутом туристи проходять сінокоси, потічки з підніжжя хребта Студеного, руїни лісопункту «Межиріки». У 1960-1980-х там було лісництво, працювала кузня, гуртожиток, їдальня, магазин, клуб.

Полонина Рущина. Це останнє місце відпочинку перед підйомом на гору Сивуля. Тут видно, звідки бере початок річка Солотвинська Бистриця. Ці топоніми, за легендою, з’явилися під час нападів турецько-татарської орди.

Початок річки Солотвинська Бистриця. Звідси стартує підйом на гору Сивуля. Це досить складний маршрут, для фізично підготовлених туристів. Під Сивулею є руїни вартового приміщення.

Початок річки Бистриця Солотвинська (фото нацпарку)

Дводенна пішохідна програма «На гору Ігровець» (15 км в одну сторону, для підготовлених туристів). Початок маршруту – автобусна зупинка в с. Стара Гута. Минувши річки Кузьминець Великий і Малий, треба звернути праворуч на маршрут із чорною маркою.

Полонина Плаєк восени (фото нацпарку)

Полонина Плаєк уздовж маршруту встелена барвінком, з неї можна помилуватися горами Сивуля Велика, Сивуля Мала та Ігровець.

Руїни оборонних споруд на г. Ігровець. З полонини Плаєк маршрут пролягає на північний захід, до гори Ігровець. Там красиві краєвиди та залишки фортифікацій часів Першої світової війни.

Оборонні фортифікації на горі Ігровець (фото нацпарку)

Поза цими маршрутами на території парку та неподалік можна відвідати полонину Ріпну, водоспад під Комином верхній, Манявський Скит та водоспад біля нього, Малиновище, історичний музей та грязьовий вулкан.

Національний природний парк «Верховинський»

Чивчино-Гринявські гори (фото нацпарку)

Територія парку лежить у Чивчино-Гринявських горах. Зарослі хвойними лісами скелі, праліси, полонини, гірські ріки з водоспадами та австрійськими кляузами є гарним місцем для відпочинку. Тут пропонують пройтися кінним маршрутом. Однак парк розташований біля українсько-румунського кордону, тому чоловіки призовного віку для візиту в парк повинні мати дозвіл прикордонної служби.

Без дозвільного документа прикордонників можна відвідати всі екологічні стежки та маршрути: «Стежками Лесі Українки», «Монастирський», «Від джерела до джерела», «Цісаревича Рудольфа», «Перкалаба — Пробійнівка».

Кінний туристичний маршрут «Від джерела до джерела», що можна пройти і пішки (вартість 1 години прогулянки конем — 60 грн). Маршрут найкраще почати із с. Перкалаба, по дорозі будуть такі зупинки:

Кляуза «Крон принца Рудольфа» (дерев’яна гребля на гірській річці), з воротами-шлюзами, її використовували для сплавляння лісу. Споруджена вона в 1879 році, у природному вузькому місці на річці Перкалаб біля її правої притоки – потоку Прелучний у верхів’ях Білого Черемошу і названа на честь сина австро-угорського імператора Франца Йосифа.

Кляуза кронпринца Рудольфа (фото нацпарку)

Мінеральне джерело «Сірководневе» з глибиною свердловини понад 60 м. На полонині Прелучний можна перепочити та придбати місцеві молочні продукти – сир, вурду, бринзу, масло. Випас худоби триває з червня до жовтня. Ще одна полонина Хітанка розташована біля гори Василькова до полонини Веснарка.

Дорога на полонину Прелучний (фото нацпарку)

Гора Палениця – найвища точка маршруту та найбільше плоскогір’я українських Карпат. Звідси добре видно Чивчино-Гринявські та Румунські гори: Мармарощину та Роднянські гори, Чорногірські хребти.

На горі Команова (1731 м) є «Скала Баби» висотою 10-12 метрів. На території Чивчино-Гринявських гір є кілька дохристиянських святилищ під назвою «Баби». На території північно-східних схилів гори Коман та гори Команова бере початок річка Чорний Черемош.

Високогірне урочище Брюсний (фото нацпарку)

Полонини Пір’є Велике та Мале Пір’є відкривають гірські краєвиди, зокрема панораму гори Чивчин – однієї з небагатьох вершин Українських Карпат, де є виходи на поверхню найдавніших порід вулканічного походження. На полонині Брюсний б’є джерело мінеральної води «Буркут». А полонина Попадя – гарне місце для нічлігу у наметі.

Другий день варто присвятити мандрівці довкола гори Чивчин (1769 м), на ній можна побачити порфірити – найдавніші породи вулканічного походження.

Гора Чивчин (фото нацпарку)

Полонина Прелучний, село Буркут, де Леся Українка написала драми «Одержима» і «В пущі». Село Шибене – найвіддаленіше село Прикарпаття, останнє на карті пішохідних маршрутів перед сходженням на Піп Іван Чорногірський. Через село протікає річка Чорний Черемош, де влітку можна займатися рафтингом.

Гора Писаний Камінь, яка височіє недалеко від села Верхній Ясенів. Скелі з пісковика простягаються майже на 100 метрів, звідки зручно милуватися пейзажем.

В Еколого-освітньому візит-центрі нацпарку «Верховинський» можна дізнатися про тварин і рослини Карпат, почути звуки птахів і відчути себе посеред лісу у 3D-окулярах. Для дітей там є навчально-ігрова зона.

Карпатський національний природний парк

Маковиця (фото нацпарку)

Карпатський національний природний парк оберігає природні комплекси та гірські системи Чорногори та Ґорґан. Туристичні шляхи парку різного рівня складності і відкривають гірські панорами, де можна одночасно побачити найвищі вершини України: Говерлу, Бребенескул, Піп Іван Чорногірський, Гутин Томнатик і Ребра.

Карпатський національний природний парк має широку мережу еколого-освітніх стежок загальною протяжністю 158 км. У найпопулярніших ділянках парку облаштували місця та зони для відпочинку.

У межах парку в Яремчі є 90-метрова скеля «Слон» на схилі гори Маковиця. У візит-центрі парку у вольєрному господарстві живуть фазани, павичі, канюки, цесарки, срібні лофури, орли-могильники, кролі, єнот-полоскун, морські свинки, нубійські кози, дикі кабани, олені.

Скеля Слон (фото нацпарку)

Також можна пройтися стежкою Довбуша (2 км), відпочити біля водоспаду Пробій на річці Прут і купити сувеніри на ринку. Із села Татарів можна піднятися на гору Хом’як (1542 м) і водоспад Гук (висота 15 м) біля сіл Татарів і Яблуниця.

На стежках туристи проходять урочища, зокрема в Вередівському росте мішаний і хвойний ліс, згодом стежка виводить на мальовничу полонину Бараня. Трапляються кам’янисті розсипи із гірською сосною та карликовою березою. Через криволісся сосни можна дістатися до вершини гори Хом’як, вкритої величезними кам’яними брилами, порослими сірим і червоним лишайником.

Хом’як (фото нацпарку)

На Говерлу (2061 м) можна піднятись із урочища Завоєла у Ворохті. На зворотному шляху можна повернути на болото Рудяк площею 100 га вздовж дороги до селища Ворохта. Воно покрите суцільним килимом моху, тут ростуть смереки висотою 1-4 м.

Національний природний парк «Гуцульщина»

Полонина Росохата (фото нацпарку)

Парк розташований у лісистій частині Покутсько-Буковинських Карпат, тут мешкають олені, козулі, кабани, зрідка трапляються бурі ведмеді, рисі, лісові коти. Територія парку має багато річок — Лючка, Пістинька, Рибниця, Черемош. У гірській місцевості вони утворюють перекати, плеса, водоспади, які місцеві називають «гуками» через гуркіт і шум. Крім природних локацій, у парку можна ознайомитися з етнічними та історико-культурними традиціями гуцулів.

У національному парку «Гуцульщина» можна відвідати 9 еколого-освітніх стежок, веломаршрут, науково-просвітницький центр із кімнатами-музеями природи, маєток Святого Миколая та пасіку. Велосипеди можна орендувати в місті Косів.

У межах парку варто відвідати Косівський сувенірний ринок, який працює щосуботи до 12:00. На території науково-просвітницького центру розводять коней аборигенної гуцульської породи.

Еколого-освітня стежка «До оглядового майданчика на г. Острий» (1,5 км) пролягає лісами, влітку можна поласувати малиною та ожиною. Вздовж маршруту є відпочинкові зони з альтанками, лавочками, місцями для вогнищ. Повечеряти можна у форельному господарстві «Хата рибака» біля підніжжя г. Острий. Ще одне господарство «Еко-форель» є у с. Яворів.

Гора Острий (фото нацпарку)

Еколого-освітня стежка «На полонину Росохата» (1,2 км). починається із села Шешори, пролягає через річку Пістиньку до печери Довбуша. Печера має два тунелі довжиною 7 і 27 м. Висота тунелів – 2-4 м, ширина – 1-1,5 м. З глибини тунелю витікає джерело.

Шешорські гуки або Сріблясті водоспади – каскад водоспадів на річці Пістинька в межах села Шешори. Річка утворює каскад водоспадів, нижче утворилося плесо. Особливо мальовничими водоспади бувають в морозну пору, коли потоки води роблять крижані «нарости». Пістинька вище водоспадів мілководна, тому влітку вода в ній добре прогрівається. Там є доволі глибокі заглибини-басейни, у яких можна пірнати і плавати.

Водоспади Шешори (фото Сергія Канциренка)

У с. Пістинь можна оглянути дерев’яну церкву Успіння Богородиці і Маєток святого Миколая.

Галицький національний природний парк

Урочище Ворониця–Сімлин (фото нацпарку)

Парк розташований вздовж Дністра на колишніх княжих землях. Тому крім букових лісів з карстовими скелями та печерами, урочищами й водоймами тут збереглися історично-архітектурні пам’ятки — церкви, мости, музеї, криниці доби середньовіччя.

Варто відвідати заповідник «Давній Галич», а звідти – туристичний маршрут «Княжа криниця – Замкова гора». (довжина – 7,4 км).

В урочищі Качків збережений курган. Автор Галицько-Волинського літопису (початок ХІІІ ст.) назвав його «Галичиною могилою». На стінах Успенського собору є численні графіті – написи, видряпані на камені, датовані ХІІ-ХІІІ ст. Поруч – княжа криниця. Зберігся Старостинський (Галицький) замок ХІV ст

Старостинський замок XIV ст (фото ZAXID.NET)

Музей архітектури та побуту «Прикарпаття просто неба» розташований на першій лінії оборонних валів. На площі 6,8 гектарів візуалізовані мікросела чотирьох етнографічних районів Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля.

Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин приймає хворих і скалічених тварин, які не можуть самостійно вижити в дикій природі.

Центр реабілітації тварин (фото нацпарку)

Можна об’їхати велосипедом Бурштинське водосховище, охолоджувач Бурштинської ТЕС. Маршрут: м. Бурштин – с. Коростовичі – Касова Гора (9 км). Старт в місті Бурштин, у селі Коростовичі є оглядова вежа для спостереження за птахами Бурштинського водосховища.

Навесні на оглядовому майданчику у лісі можна спостерігати за колонією сірих чапель. На Касовій горі —рідкісне поєднання скелястих горбів і гіпсових скель, вкритих реліктовою степовою рослинністю.

Лебеді на Бурштинському водосховищі (фото нацпарку)

Загалом працівники національних парків та заповідників України напрацювали 20 туристичних маршрутів безпечними регіонами України. Кожна програма дає корисні поради, контакти, готелі, ресторани з місцевими стравами. За допомогою цих рекомендацій можна спланувати собі самостійну мандрівку на вихідні або замовити супровід працівників парків. Усю інформацію зібрав сайт Wownature.

Zgłoś naruszenie/Błąd