Європейці не готові захищати свої країни.
Лише третина громадян ЄС готова боронити свої країни в разі вторгнення ворожого війська. Про це свідчить опитування, проведене торік міжнародним центром “Ґеллап”. Після вторгнення Росії до України окремі європейські армійці та міністри оборони вирішили – настав час про всяк випадок готувати суспільство до оборони. Для молоді влаштовують цілі канікули в лавах збройних сил.
Як дівчата та хлопці у країнах ЄС опановують армійську справу та чи готові давати відсіч агресору – в сюжеті Оксани Ткаченко.
Чеські студенти – звичайні хлопці та дівчата, які вирішили провести цілий місяць замість літнього відпочинку на пляжі в спеку, вивчаючи основи військової справи. Вишкіл триває у спеціальній зоні за майже сто кілометрів від Праги.
Цю пілотну програму чеські збройні сили створили для популяризації армії серед молоді.
“Носіння цієї уніформи викликає почуття гордості, особливо у молоді. І з огляду на все, що відбувається в світі, я вважаю, що Міністерство оборони та уряд вирішили створити цю програму, і це, безперечно, хороша ідея”, – каже 18-річний студент старшої школи Джон Дунка.
В Чехії роками не могли досягти цільових показників рекрутингу. До прикладу, 2021 року армія була укомплектована лише на 56 відсотків. Після повномасштабного вторгнення Росії до України цей показник підскочив на 30 відсотків, але все ще не дотягує до 100. Потенційна загроза Кремля змушує Прагу активізувати свої зусилля та готувати населення давати відсіч агресорові.
“У нас є мобілізаційний вид війська. Тому якщо в майбутньому станеться щось не так, ми маємо бути готовими як нація, не лише, як солдати, а як нація”, – каже інструктор чеської армії Міхал Бака.
У Польщі програма дуже нагадує чеську, а називається “Канікули з армією”. Протягом 28 днів усі громадяни віком від 18 до 35 років незалежно від статі можуть пройти базову військову підготовку. Один з інструкторів курсу, командир взводу польської армії Віктор Маргаш, розповідає, що тепер охочих доєднатися до армії побільшало.
“Молодь йде на військову службу з різних причин. Вони у всіх різні. Але фінансово це виявляється доволі привабливо”, – каже Віктор Маргас.
Кристіан Длубіш і Наталія Малкевич – студенти цієї літньої програми – зізнаються, що однією з причин долучитися до лав збройних сил стала саме війна в Україні.
Варшава вже збільшила витрати на оборону до 5 відсотків ВВП, на відміну від попередніх 3-х. На третину планує збільшити і кількість армії – з двохсот до 300 тисяч солдатів. Але критики ініціативи вже висловлюють сумніви щодо реалістичності цієї ідеї. Лише торік службу в збройних силах Польщі залишили рекордні 9 тисяч професійних солдатів. І ця тенденція зберігається в багатьох західних країнах.
Міжнародна асоціація “Ґеллап” провела опитування в 45 країнах і дійшла таких висновків. Стати на захист батьківщини в Штатах готові менш ніж половина опитаних. І лише третина – в країнах ЄС. Найнижчі показники – менше 30 відсотків – у Німеччині, Італії, Австрії, Іспанії та Болгарії. Для порівняння – в Індії цей показник сягає 73 відсотків. У Вірменії – 96, а в Саудівській аравії – 94 проценти.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Новини ТСН 12:00 9 вересня. ДТП з військовими на Львівщині. Покровськ ЗАРАЗ
Читайте також:
Zgłoś naruszenie/Błąd
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS