51-річний Іван “Моджахед” Ванчишин прийшов на відкриття ветеранського хабу в Городку з дружиною Оксаною. Потребує допомоги юриста щодо грошових виплат, оформлення пільг.
51-річний Іван “Моджахед” Ванчишин прийшов на відкриття ветеранського хабу в Городку з дружиною Оксаною. Потребує допомоги юриста щодо грошових виплат, оформлення пільг.
( Пів року не платять
пенсію за інвалідністю )
Я пішов до війська добровольцем 2023 року. Воював на запорізькому напрямку у 117-й бригаді. Втратив ногу на фронті. Розірвалася граната, яку випустили з гранатомета, коли сідав до БМП. Тепер пересуваюся з протезом. Ще в нозі залишилося три уламки. Їх не витягували, щоб зберегти чутливість.
Втратив ногу 7 листопада торік, та досі не отримав ніяких виплат. Мав отримати одноразову грошову допомогу, але кажуть, що немає коштів. Від травня також не платять пенсію за інвалідністю. Дружина мусила піти з роботи, щоб мені допомагати. Тож фактично ми залишилися без засобів до існування. Добре, що діти допомагають.
Ще став у чергу на отримання автомобіля. Обіцяли, що прийде лист, але так і не дочекався його.
Рішення:
Під час візиту до ветеранського простору Івану Ванчишину призначають зустріч із юристом. Спеціаліст вивчає наявні документи та консультує, щоб справа просувалася швидше.
Ветеран, 62-річний Ігор “Ярославович” Моргаль, потребує допомоги у вирішенні побутових питань для комфортного проживання.
( У аварійному будинку
живуть п’ять ветеранів )
На початку війни як офіцер одразу пішов у військкомат. Тоді якраз формувалася 45-та артилерійська бригада. Спочатку тренувалися в навчальному центрі в Яворові. Як звідти виїхали, то на другу ніч прилетіла ракета в корпус, де ми спали.
Був на фронті. Тоді запропонували посаду начальника штабу в Івано-Франковому на Львівщині. Нині демобілізувався через вік. Живу у старому двоповерховому будинку на 18 квартир. Серед мешканців є ще четверо ветеранів. Потребуємо допомоги з ремонтом комунікацій у будинку. Бо труби всі іржаві, протікають. Тиску води немає.
Рішення:
У ветеранському хабі Ігор Моргаль отримує можливість поспілкуватися щодо ремонту будинку з головою Городоцької ОТГ Володимиром Ременяком. Домовляються, що громада буде шукати кошти на ремонт комунікацій будинку, де живуть ветерани. По підтримку звертаються до Благодійного фонду “МХП-Громаді”.
Олег “Одуван” Владичка допомагає цивільним учитися краще розуміти військових, ділиться з ними корисними навичками. Наприклад, у ветеранському просторі в Жовкві він проводив заняття з тактичної медицини для місцевих школярів.
А “Об’єднання добровольців” допомагає Олегу відновити справедливість і покарати вбивць його пса Барона.
( Військовому допомагають відновити справедливість )
Намагаюся бути корисним, поки вдома. Нині проходжу реабілітацію після поранення. До захисту України долучився 2015 року. 2022-го брав участь у боях за Гостомель, воював також у Херсонській, Миколаївській, Донецькій областях. Відзначений орденом “За мужність”.
У мене власної сім’ї немає. Мама живе у США. Коли виїздила, передала через волонтерів пса Барона. Він був дуже вірний. Любив САУшки (самохідні артилерійські установки. – Ред.). Коли я приїжджав із чергування, а Барона ніде немає, то заводив САУ – і собака прибігав на цей звук. Знав, що я повернувся. Він пройшов зі мною бої за Гостомель і Бахмут.
Після поранення повернувся в рідне село Купичволя біля Жовкви. Якось односельці влаштували дискотеку. Посеред дійства була гра: хто перший вибіжить на середину й закричить “Я живий”, тому наливали горілки. Не міг цього стерпіти: ми воюємо, а вони тут танцюють, напиваються. Вирішив зі знайомими поїхати в клуб та все культурно пояснити. Але коли повернувся додому, Барона не було. Хоч перед від’їздом я його прив’язав. Згодом пса знайшли з вогнепальним пораненням на подвір’ї одного із сусідів.
Рішення:
В “Об’єднанні добровольців” Олегу Владичці надають юридичну підтримку. Тварину відвезли на судмедекспертизу. З’ясували, хто в селі має зброю, з якої стріляли у пса. Слідство ще триває.
37-річний Віктор “Шайтан” Семенченко з Білозерки на Херсонщині потребував допомоги
з документами, оформленням соціальних виплат.
( Зміг оформити виплати завдяки юридичній підтримці)
Мене не одразу мобілізували, бо не мав пальця. Чотири військкомати відмовили. У Кліщіївці Бахмутського району втратив ногу. Прилетіла міна, троє побратимів загинули. Командир виніс мене на собі. До лікарні пробув добу у стабілізаційному пункті. Ногу ампутували вище коліна. Тепер повернувся додому після лікування і протезування. Мене підтримують мати, сестра, дядько, тітка.
Пів року не отримував жодних виплат. Бо оформлення документів, щоб отримати групу інвалідності, зайшло в глухий кут. Потрібна була довідка від сімейного лікаря, а він просив направлення з військкомату в Білозерці на Херсонщині. Там усі документи пропали. На війні я втратив паспорт. У госпіталі зробив новий, але дали без додатка з пропискою.
Вирішити всі питання з інвалідністю та виплатами зміг тільки завдяки юридичній допомозі “Об’єднання добровольців”. Тепер маю 17 тисяч 800 гривень пенсії. За поранення виплатили 980 тисяч гривень. Але цього всього могло й не бути без юридичної підтримки ветеранів.
Нині мешкаю в Херсоні. Намагаюся бути корисним у цивільному житті. З волонтерами розвожу гуманітарну допомогу тим, хто потребує.
Іван “Ірокез” Коваленко планує відкрити на Львівщині власний бізнес, пов’язаний із розвагами для дітей: катання на поні та інша взаємодія з тваринами.
( Ветеран мріє
про власний бізнес )
Служив у 92-й штурмовій бригаді. 26 квітня отримав поранення в Андріївці під Бахмутом. Евакуював пораненого й наступив на вибухівку. Мені пощастило – відірвало лише стопу. У стабілізаційному пункті пробув добу. Мав турнікетний синдром і значну крововтрату. Відмовився від загальної анестезії, оперували з місцевою.
Уже бігаю на протезі, плаваю, присідаю на одній нозі. За період лікування мені виплатили зарплату, а от премію затримали на пів року. Тільки минулого місяця отримав перші 100 тисяч і посвідчення “Учасник бойових дій”. Допомогло розібратися з документами “Об’єднання добровольців”.
З дружиною та п’ятирічним сином плануємо переїхати жити на Львівщину, придбати житло й почати власний бізнес.
Рішення:
У ветеранському просторі військовому надали юридичну підтримку. Також проконсультували щодо подання заявки на конкурс бізнес-ідей “Роби своє” від Фонду “МХП-Громаді”
За даними Мінветеранів, нині в Україні є понад 1 млн 300 тис. ветеранів і ветеранок.
( Нова ветеранська
політика )
Ветерани та ветеранки, що брали участь у опитуваннях, наголошують на негативному досвіді взаємодії з державними установами. Пояснюють це застарілими підходами до повернення демобілізованих військових до цивільного життя.
Наприкінці серпня в Києві відбувся VІІ Міжнародний ветеранський форум “Україна. Ветерани. Єдність”, під час якого Президент України Володимир Зеленський доручив уряду затвердити Національну стратегію ветеранської політики та Стратегію переходу від військової служби до цивільного життя.
“Будь-яка нація, яка пройшла шлях трансформації та здобула своє місце серед справжніх лідерів світу, спиралась на цьому шляху на ті чи ті ключові спільноти в суспільстві. Спільноти змін. Тепер у нашій державі такою спільнотою можуть стати саме ветерани”, – зазначив Володимир Зеленський.
Нова стратегія, зокрема, передбачає формування мережі ветеранських просторів по всій країні.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Pozytywnie
Neutralnie 
Negatywnie
Lubię to!
Super
Ekscytujący 
Ciekawy
Smieszny
Smutny
Wściekły
Przerażony
Szokujący
Wzruszający
Rozczarowany
Zaskoczony
Prawda
Manipulacja
Fake news
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS