24 листопада 2024 року у Румунії відбудеться перший тур президентських виборів, на 8 грудня намічено другий тур. Агітаційна кампанія зі старту виявилася скандальною. Ще у жовтні Конституційний суд там відсторонив від перегонів лідерку партії “SOS Romania” і депутатку Європарламенту Діану Шошоаке через зв’язки з впливовими росіянами. Йшлося зокрема і про посла РФ у Румунії.
Шошоаке відома як ультраправа політикиня, котра транслює проросійські тези і закликає до виходу з Євросоюзу. Набула популярності під час пандемії ковіду своїми протестами проти вакцинації. Її зняття з перегонів, однак, не вирішило проблеми російського втручання. Цими днями тема отримала продовження.
Сітки, “свої люди”, тези
Румунський телеканал Digi24 з посиланням на свої політичні джерела заявив про те, що Росія продовжує впливати на румунські вибори. Вже відомо про декілька способів.
1. Фінансування через афілійовані структури “потрібних людей”, структури й організації, окремих кандидатів.
2. Кібератаки, котрі паралізують фінансові операції, роботу певних структур.
3. Мережі акаунтів і пов’язаних із ними тролів, ботів, котрі працюють на користь або проти конкретних кандидатів у соцмережах.
Телеканал Digi24 не уточнив, навколо яких саме кандидатів активізувалися умовно проросійські структури. Водночас журналістка телеканалу Єлена Крингашу звернула увагу на пильну увагу румунської розвідки (SRI) до російських громадян на території Румунії, а також до політиків: чи не ставить, бува, хтось під сумнів євроатлантичну інтеграцію країни. А міністр цифровізації Румунії підтвердив наявність мережі акаунтів і тролів, котрі генерують або використовують відповідний контент.
Повідомлення у ЗМІ стали пусковим механізмом скандалу – у парламенті Румунії розглянули вірогідність не лише російського впливу і висловили занепокоєння тим, що він може вплинути не лише на процес, але й на результати перегонів.
Хто ще?
Голова парламентської комісії по нагляду за діяльністю румунської розвідки Іоан Киртеш звернувся до розвідників із запитом, чи виявлені внутрішні або іноземні структури, котрі могли б вплинути на вибори у Румунії. Перед цим сенатор Даніель Фенекіу запитав у парламентської комісії, чи займається вона такою проблематикою. Кіртеш, надсилаючи запит розвідці, розширив перелік країн, котрі хотіли б вплинути на румунські вибори: Китай, Північна Корея і деякі близькосхідні країни.
Але навіщо їм витрачати кошти і ресурс на виборах у Румунії?
Троє з чотирнадцяти
У виборчий бюлетень будуть внесені 14 кандидатів. За даними низки соцопитувань, у другий тур (якщо він відбудеться) з високою вірогідністю можуть пройти незалежний кандидат, колишній міністр закордонних справ та чинний заступник генсека НАТО Румунії Мірча Джоан. Він конкуруватиме з чинним прем’єром Румунії Марчелом Чолаку, а також зі спікером Сенату, генералом у відставці Ніколае Чуке.
Найзапекліша боротьба очікується між цим трьома кандидатами. Чинний прем’єр (соціал-демократ) акцентує увагу на стабільності, на соціальних виплатах. Він лідирує за витратами на передвиборчу агітацію, віддає перевагу відеороликам. Йому на п’яти наступає Мірча Джоан, котрий окреслює свою мету як “Сильну Румунію”, що, насамперед, буде забезпечене тіснішою співпрацею у межах НАТО. Спікер Сейму Ніколае Чуке агітує своїм військовим досвідом і, за великим рахунком, виступає за ті ж цілі, що і Джоан, але на рівні румунського соціуму. Джоан і Чуке популярні, передовсім, серед міської молоді. Можна сказати, що вони конкурують із Чолаку, котрий робить ставку на молодих людей у містах, на середній клас і на робітників старшого віку.
Кампанія чинного прем’єра схожа на агітацію “Грузинської мрії” у значно м’якшому варіанті, та акценти ті самі: економічний розвиток, добробут і доходи.
Отже, умовно простий вибір: гроші або геополітика.
На словах “за”
Та, на відміну від Грузії та Молдови, у Румунії жоден з кандидатів офіційно не ставить під сумнів членство країни у ЄС чи НАТО. Ті, які мають сумнів у європейському майбутньому Румунії діють хитріше.
Електоральну нішу Шошоаке частково зайняв кандидат від партії “Альянс за об’єднання румунів” Джордже Сіміон, котрий зосередився на правах румунської нацменшини в Україні та на негативах Євросоюзу без закликів вийти з нього. Зовні все пристойно.
Але у 2023 році Сіміон став фігурантом гучного скандалу: закликав “віддати Росії” вже анексовані нею українські території заради припинення війни і, як стверджували джерела, мав зустріч із резидентом російської ФСБ. Ще Сіміон хотів забрати території на півдні України та Молдови, за його твердженнями, румунські. Тому йому заборонено відвідувати як Молдову, так і Україну. За результатами соцопитувань, Джордже Сіміон входить до п’ятірки фаворитів.
Угорський чинник і парламентський паритет
На додачу, у президенти балотується висуванець угорців у Румунії (“Демократичний альянс угорців Румунії”) Хунор Келемен, котрий, щоправда, говорить лише про представлення позиції нацменшини на вищих щаблях румунської влади. Це звична тактика Угорщини за кордоном. Наприклад, на президентських виборах у Словаччині угорці зіграли важливу роль у перемозі Петера Пелегріні. У Румунії, за результатами соцопитувань, угорський кандидат не входить до першої п’ятірки. Але він може балотуватися заради просування проугорської партії на виборах до парламенту, які відбудуться 1 грудня 2024 року.
На парламентських перегонах сюрпризів не очікується: правляча Соціал-демократична партія хоч і втрачає у популярності та залишається лідеркою симпатій. За нею з відривом у 10% – Національна ліберальна партія. Але їй на п’яти наступає “Альянс…” Сіміона. І хоча удвох соціал-демократи з лібералами можуть набрати більше 50% голосів, чого достатньо для формування коаліції, суперстійкою її не назвеш. Немов би відчуваючи це, лідер партії “Дія і солідарність” Ігор Гросу 11 листопада 2024 року заявив про підтримку Національної ліберальної партії.
Тому період у політичному житті Румунії делікатний і вразливий для зовнішнього втручання.
Залпи фейкометів
Нині пристрасті у Румунії киплять переважно у соцмережах, особливо у Telegram, де численні анонімні канали поширюють фейки про кандидатів у президенти. Найбільше дістається Мірчі Джоану. Переважно повідомляється про вірогідне погіршення відносин із Росією, оскільки Джоану виступає за зближення з НАТО. Іншими словами, Румунія нібито може повторити долю України.
Про те, що це не марення і не порожні погрози, опосередковано свідчить спільна пресконференція Ніколае Чуке зі спікером парламенту Ігорем Гросу, під час якої вони заявили: атаки Росії на безпеку і демократію у Молдові варто розглядати “у контексті парламентських і президентських виборів у Румунії”.
Значення перегонів
Країна до цих виборів підійшла сильно розділеною між ультраправими та ультралівими, зауважив експерт Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Богдан Попов. “Обидва рухи є найпопулярнішими в країні й активно спонсоруються з-за кордону“, – наголосив він.
Румунія також є важливою складовою логістики на західному кордоні України. Як країна-член НАТО Румунія може стати запорукою безпеки східного кордону Альянсу, якщо буде рішення збивати російські ракети і БпЛА над територією України. Порушення російськими дронами повітряного простору Румунії стало підставою для заклику Рютте до Бухареста “швидше та ефективніше реагувати”. Саме про Румунію йшлося під час зустрічі генсека НАТО Марка Рютте з президентом Франції Емманюелем Макроном у Єлисейському палаці 12 листопада. “Фортеця Альянсу міцнішає із розгортанням французьких сил у Румунії та в Естонії”, – заявив Макрон.
Тому у Росії більш ніж достатньо підстав атакувати румунські вибори. Зв’язок із КНДР теж не дивує, з огляду на вправність північнокорейських “загонів хакерів” зламувати сайти і мережі, а також плодити фейки за допомогою штучного інтелекту. До слова, 12 листопада 2024 року КНДР, у свою чергу, ратифікувала договір про поглиблене стратегічне партнерство з РФ.
×
Zgłoś naruszenie/Błąd
Pozytywnie
Neutralnie 
Negatywnie
Lubię to!
Super
Ekscytujący 
Ciekawy
Smieszny
Smutny
Wściekły
Przerażony
Szokujący
Wzruszający
Rozczarowany
Zaskoczony
Prawda
Manipulacja
Fake news
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS