“Росіяни” стало лайкою: громадяни РФ у Грузії намагаються видати себе за українців

За словами грузинського політолога Бакура Квашилави прихильними до росіян залишилися не більше 10 відсотків грузинів.

Грузинська влада не там шукає ворога: так МЗС України відреагувало на заяву прем’єра Грузії. Раніше Іраклій Гарібашвілі розкритикував президента України Володимира Зеленського та інших політиків за підтримку масових протестів у Тбілісі. Речник нашого МЗС заявив, що це дослівна теза російської пропаганди, йдеться в ТСН. 

Тбілісі – місто парадокс. Синьо-жовті прапори на кожному кроці. Місцеві кажуть, що їх більше за грузинських.  З багатьох стін росіянам зичать пошвидше забиратися додому. Водночас, російську мову знає більшість, для багатьох це досі єдина спільна мова з вихідцями з пострадянських країн. “Вони бачать в нас продовження Росії. Вони намагаються змусити нас говорити російською, влаштовують звичний для росіян галас – в чергах, в магазинах. Знаєте, це особливий російський стиль повної відсутності культури”, – каже колишній голова адміністрації президента Грузії Андро Барнові. 

На протестах, що минулого тижня збурили Грузію і за три доби примусили правлячу партію скасувати ухвалений в першому читанні репресивний закон про іноагентів, «росіяни» – стало лайкою. До цього йшло давно.

В 2008 Росія напала на Грузію, створивши невизнані світом республіки Абхазію та Південну Осетію. Російські танки встали в шістдесяти кілометрах від Тбілісі, та не минуло кількох років, як росіяни знову стали їздити сюди, наче нічого не сталося. Зустрічали їх так само. Грузія – туристична країна, звідси є, що експортувати і бізнес переміг.

Зараз авіасполучення між Грузією і Росією припинене, хоча останнім часом і від Москви, і від місцевої партії влади, яку зібрав олігарх Бідзина Іванішвілі – звучать сигнали: чи не відновити його. Утім, відсутність прямих рейсів не завадила більше сотні тисяч росіян за останній рік перебратися до Грузії. Для Тбілісі, де усього живе трохи більше мільйона людей – це надзвичайно багато. “Вони відкривають бізнеси, куди не беруть росіян, влаштовують якісь свої вечірки”, – розповідає місцева журналістка. 

Колишня киянка Олена до великої війни прожила тут чотири роки, у неї своя кав’ярня, двоє дітей, дві економічні освіти і кондитерська справа для душі. Вони відправили до України перший літак гуманітарки на сорок тонн, грузини допомагали з усім – складами, бензином – якого дали аж сімнадцять тонн. Але найбільше Олену вражав не великий бізнес, а прості люди, які постійно приходили і приносили геть усе. В її кав’ярні знаходять роботу біженки з України. 

24 лютого, каже Олена, зупинилося її життя. Перше фото в кондитерському інстаграмі з’явилося лише позавчора. Київський торт із новозаснованої пекарні “Рідне”, але з клієнтами теж доводиться поки що спілкуватися російською, грузинської вона так досконало не знає. Каже, є грузини, що принципово відмовляються говорити мовою окупанта, хоч і знають її. “Треба постійно доводити: як українка, якщо я спілкуватимуться українською – ви мене не зрозумієте. А от щойно одна жінка мені сказала: а я вчу українську мову”, – каже Олена. 

За словами грузинського політолога Бакура Квашилави прихильними до росіян залишилися не більше 10 відсотків грузинів. Для інших вони – п’ята колонна, особливо зараз. Синьо-жовті прапорці, значки та браслетки користуються в Грузії попитом ще з минулого лютого, а тепер і поготів. 

Александр Ткемаладзе продає їх зовсім поруч із парламентом і каже, росіяни – його часті клієнти. “Вони беруть прапори, значки, щоби думали, що вони українці”, – каже продавець.

Читайте також:

Лише ангели, та не боги: медики на передовій роблять дива для військових, які боронять фронт

Росіяни вже не ділять в’язнів з “Вагнером”: скільки можуть задіяти нових сил

Чи може РФ зірвати український контрнаступ і звільнення Криму: відповідь експерта

Zgłoś naruszenie/Błąd