Росію включили до податкового «чорного списку» ЄС: аналітик озвучив наслідки

Це рішення стане найважливішим кроком до антиросійської міжнародної санкційної політики

Росію було включено до Списку юрисдикцій, які не співпрацюють із ЄС у сфері оподаткування. Це по суті означає, що країна-агресор опинилась у чорному списку країн, із якими ЄС не бажає працювати у питаннях оподатування.  Окрім Росії, до нього увійшли  Британські Віргінські острови, Коста-Рика та Маршаллові Острові. Про це на своїй сторінці Facebook пише податковий аналітик, резидент Центру розумних рішень В’ячеслав Черкашин. 

За його словами, на сьогодні у світі існує три провідні міжнародні списки, що містять юрисдикції, які не співпрацюють в галузі обміну інформацією у сферах оподаткування та боротьби з відмиванням брудних грошей. Одним із таких глобальних чорних списків є, поряд зі списками ФАТФ та ОЕСР, список Європейського Союзу (повна назва «Список юрисдикцій, які не співпрацюють із ЄС у сфері оподаткування»).

«Останній це звіт про перевірку та оцінку, що містить Додаток I (власне чорний список країн, що не співпрацюють) та Додаток II (юрисдикції, які не дотримуються міжнародних податкових стандартів, але які взяли на себе достатні зобов’язання щодо впровадження принципів належного податкового управління, щоб не потрапити до списку 1 у майбутньому)»,– пише В’ячеслав Черкашин.

Двічі на рік ці обидва переліки оновлюються та переглядаються в рамках моніторингу щодо дотримання принципів податкової прозорості, неофшорності (наявність шкідливих режимів оподаткування) та впровадження заходів щодо протидії агресивному податковому плануванню (відповідність Плану BEPS).

«Станом на 14 лютого 2023 року черговий перегляд чорного списку привів до потрапляння до нього Росії, включеної туди поряд із Британськими Віргінськими островами, Коста-Рикою та Маршалловими Островами. Тепер у списку є 16 юрисдикцій, включаючи Панаму, Вануату, Гуам і Самоа», – зазначає аналітик.

Як аргументацію такого кроку по РФ було зазначено «не виконання зобов’язання щодо усунення шкідливих аспектів особливого режиму для міжнародних холдингових компаній» та «зупинення діалогу з питань, пов’язаних з оподаткуванням, після російської агресії проти України».

Наслідки статусу 

Країна, яка потрапила до «чорного списку», стикається з кількома проблемами: зниження рейтингів, негативний вплив на відносини з міжнародними банками та фінансовими установами через низьку репутацію, зокрема влучення суб’єктів господарювання до менш сприятливих комерційних умов; більш високі вимоги до відповідності та ретельніші заходи моніторингу.
Ще одним можливим наслідком може стати так званий «каскадний ефект» у вигляді потрапляння країни-агресора до інших чорних списків.

Так, на 20 лютого заплановано поточне Пленарне засідання ФАТФ у Парижі, де цілком виправданим буде порушення питання про включення Росії до чорного списку цієї організації з метою боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Підставою для цього можуть бути неналежне функціонування національного органу фінансового контролю та правоохоронної системи, погіршення з боку РФ стану міжнародного співробітництва, зокрема у площині заморожування взаємної правової допомоги та відповідей на міжнародні запити.

«Подібне рішення стане найважливішим кроком до антиросійської міжнародної санкційної політики. Репутація Росії стане максимально токсичною для будь-якого бізнесу, інвестування та допомоги (гірше, ніж Північна Корея), значно звузить поле для маневрів із країнами, які досі допомагають їй вести війну в Україні, уникаючи відповідальності та санкцій», – вважає експерт.

Zgłoś naruszenie/Błąd