Війна з російським агресором забрала життя 25-річного воїна Юрія Юхимюка з Волині. На початку повномасштабного вторгнення він повернувся в Україну з Німеччини, де жив і працював, щоб стати на захист Батьківщини.
Не маючи до того жодного армійського досвіду, виявився вправним навідником гармати батальйону “Вовки Да Вінчі” 67-ї ОМБр, воював на сході. Про втрату повідомила Боратинська громада (щоб переглянути фото, доскрольте новину до кінця).
Друг “Юхим” (друг – це традиційне звернення одне до одного бійців Добровольчого українського корпусу. – Ред.) був родом із села Гірка Полонка, що в Луцькому районі Волинської області. Ще кілька місяців тому непересічну історію відваги та патріотизму за життя цього молодого воїна оповідало Міністерство оборони. Тоді Герой пояснив, що повернувся з-за кордону, бо не пробачив би собі, що не воював за Україну.
До широкомасштабного вторгнення військ РФ Юрій Юхимюк мав за плечима хіба що досвід військових вишколів вдома на Волині, які організовували для молоді в Добровольчому українському корпусі. Протягом же останніх чотирьох років він жив і працював у Німеччині за контрактом із місцевим підприємцем-аграрієм.
“Закінчивши університет, я офіційно поїхав за кордон на роботу, переклав свій диплом німецькою мовою, оформив усі необхідні документи, отримав посвідку на проживання та працював в аграрному секторі на різноманітній сільськогосподарській техніці, яку за ці роки вивчив досконало”, – розповідав він в інтерв’ю.
За чотири роки Юрій повністю влився в сільську німецьку громаду, грав за місцеву футбольну команду, але постійно спостерігав за розвитком подій в Україні. Для себе особисто він давно вирішив, що в разі загострення війни на Донбасі має повернутися на Батьківщину та взяти до рук зброю.
Так і трапилося 24 лютого 2022-го – з ранкових новин дізнавшись, що в Україні розпочалися широкомасштабні бойові дії, він зібрав речі й попросив роботодавця відпустити його додому. Тоді українець взяв лише місячну відпустку, а коли приїхав додому й побачив колони авто з біженцями, які рухалися в бік кордону, зрозумів, що ця війна надовго.
“Зателефонував друзям, із ким колись проходив вишкіл у ДУК для юнаків, та дізнався, що вони збирають речі й ідуть у військкомат. Я сів у своє авто та поїхав додому – в Україну. Кілька діб намагався потрапити до місцевої тероборони, але, дізнавшись, що вони стоятимуть на блокпостах навколо селища, відмовився від цієї ідеї”, – говорив воїн.
Все ж він потрапив до лав ДУК “Правий сектор”. Спершу кілька місяців проходив тренування й бойову підготовку. Під час цього “Юхим” досконало опанував фах навідника міномета й навіть деякий час передавав свої знання іншим. Згодом опанував трофейну гаубицю Д-30. А коли ДУК увійшов до складу 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ в серпні 2022 року, він нарешті потрапив на фронт. Як талісман взяв із собою іграшковий трактор, який йому подарували ще в Німеччині.
“Найбільше мені запам’яталася наша робота під час звільнення Харківщини. Наше завдання було вражати підрозділи ЗС РФ, що намагалися відступати з Балаклії. Ми навели гармату на довгу пряму ділянку дороги, по якій тікав ворог, та розстрілювали його, як на полігоні, коригуючи вогонь лише по дальності”, – пригадував артилерист.
Згодом він уже нищив окупантів із трофейної гаубиці МСТА-Б й зазначав, що здатний бути навідником будь-якого міномета, гаубиці або й гармати радянського виробництва чи американської М-119. Для її опанування у листопаді 2022-го боєць разом із іншими військовими на шість діб їздив до Німеччини.
“На жаль, не вдалося з’їздити до селища, де я працював. Досі на зв’язку зі своїми друзями з Німеччини, мій шеф чекає на моє повернення, тож після нашої перемоги я обов’язково туди повернуся. Як складеться моє майбутнє, я ще не знаю. Можливо, я залишуся в Німеччині назавжди, а можливо, повернуся додому та відкрию власний бізнес. Твердо знаю тільки одне – вчинити по-іншому я не міг. Я б не зміг пробачити особисто собі, що не воював за Батьківщину!” – говорив молодий Герой.
Друг “Юхим” загинув 17 травня 2023 року під час виконання бойового завдання у місті Часів Яр Бахмутського району на Донеччині.
“Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого воїна, його друзям та побратимам. Неможливо знайти слова, які могли б втамувати біль від цієї гіркої втрати. Вічна пам’ять і слава нашому полеглому Герою! Нехай пам’ять про нього живе вічно у серцях земляків!” – зазначили в Боратинській громаді.
Як повідомляв OBOZREVATEL, біля Часового Яру 15 травня загинув 40-річний командир стрілецької роти Богдан Рубаха. Молодший лейтенант ЗСУ був родом із Львівської області.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!
Zgłoś naruszenie/Błąd
Pozytywnie
Neutralnie 
Negatywnie
Lubię to!
Super
Ekscytujący 
Ciekawy
Smieszny
Smutny
Wściekły
Przerażony
Szokujący
Wzruszający
Rozczarowany
Zaskoczony
Prawda
Manipulacja
Fake news
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS