A A+ A++

Національна енергосистема вистояла варварські ракетні атаки окупантів і тепер більшість країни живе з постійним електропостачанням. Однак шкоду, нанесену росіянами, доведеться виправляти ще багато років. УНІАН розбирався, як альтернативна енергетика підвищить гнучкість та надійність української енергомережі.

Вітчизняна енергосистема через війну втратила значну частину генерації. До російської агресії проти України уся потужність електростанцій нашої країни становила близько 56 гігаватів. Зараз нам доступно лише 15,5 гігаватів. Зрозуміло, що для подальшого післявоєнного відновлення економіки та великої хвилі повернення громадян додому таких обсягів електроенергії може бути недостатньо. І з цим треба щось робити.

Україна, як велика індустріальна та аграрна країна з гарним географічним розташуванням, все більше дивиться у галузь розвитку відновлювальної енергетики. Чиновники та енергетичні експерти запевняють, що у держави є великий потенціал розвитку сонячних та вітрових парків, а також інших видів генерації з альтернативних джерел.

Тим більше розвиток вуглецево-нейтральної енергетики допоможе частково замінити зруйновані електростанції, а також ті, які згодом вийдуть з експлуатації через вичерпання технологічного ресурсу. Розвиток нової енергетики також додасть більше гнучкості усій національній системі.

“Шлях України полягає у тому, щоб відмовитися від застарілих типів електростанцій і у перспективі замінити їх на мікс, який буде характерним для України”, – заявив голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький.

Важливість розвитку альтернативних джерел енергетики також пов’язана з тим, що ця система є більш розгалуженою, а відтак і більш стійкою до ракетних та дронових ударів рашистів. Тобто вивести повністю з ладу значну частину такої генерації нашим ворогам буде складно.

Які ж у нас є перспективи у напрямку розвитку відновлювальної енергії та як це вплине на національну енергетичну мережу?

Звичайною розбудовою сонячних та вітрових парків не обійтись / фото ua.depositphotos.com

Споживаємо енергію сонця та вітру

Існує декілька видів відновлювальної енергетики: гідростанції, біогазові установки, сонячні та вітрові об’єкти генерації. Так склалося, що більшість електростанцій, які працюють від сонця та вітру, розташована на окупованій частині півдня України. Вже відомо, що велика кількість з цих об’єктів або зруйновані, або вкрадені російськими загарбниками. Тому після війни багато генерації доведеться відновлювати наново.

Розвиток вітрової та сонячної енергетики – це, насправді, добра річ, бо така генерація зменшує шкідливі викиди, – сприяє більш екологічному виробленню електроенергії, якщо порівнювати з вугіллям. Але при цьому має велике “але”: без сонця та вітру вона не працює. І навряд чи допоможе в ситуації, коли споживачі потребують електропостачання у певний, конкретний момент.

“Вам завжди потрібно мати якусь потужність, яка може у будь-який момент включитися і цю вашу відновлювальну генерацію в системі замістити. Бо прийшла хмара і сонячна електростанція перестала генерувати. Вітер стих – вітрова ферма відключилась”, – розповів агенції УНІАН директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

Тому зрозуміло, що звичайною розбудовою сонячних та вітрових парків на півдні, чи інших регіонах країни не обійтись. Країні треба думати про створення потужних систем накопичення енергії – таких собі великих акумуляторів, які б могли допомогти енергосистемі у часи піків споживання. Багато розвинутих країн світу зараз активно розвивають цей напрямок.

“Індустріальні батареї нам теж потрібні й для енергосистеми треба 500-700 МВт цих батарей, але це взагалі окрема історія, яка спрямована дуже сильно на підтримку відновлювальної енергетики. Бо саме батареї дозволяють вирівнювати графіки роботи сонячних і вітрових станцій”, – сказав експерт Харченко.

За його словами ця система працює наступним чином: стоїть сонячна ферма з акумуляторами, сонце сховалось за хмару, й батареї починають видавати енергію споживачам. Або ж сонце світить, але значного споживання в системі немає, і тоді акумулятори заповнюються і відповідно використовуватимуться, коли будуть потрібні. Такі комплекси є надзвичайно ефективними і дозволяють зробити використання відновлювальної енергії більш гнучким і ефективним.

Україна може бути лідером Європи по виробництву біогазу / фото REUTERS

Розвиток виробництва біогазу

Виробництва біогазу для нашої великої аграрної країни є надзвичано привабливим напрямком. Історично і географічно так склалося, що ми маємо одні з найродючіших земель у Європі й наша сільскогосподарська галузь залишається одним із найважливіших секторів економіки України – займає значну частину трудових ресурсів та є важливим експортним напрямком.

“Ми можемо бути лідерами Європи по виробництву біогазу. Біометан ми можемо закачувати в газопровід, так само як природний газ: для виробництва тепла, електроенергії або експортувати. Потенціал розвитку виробництва біометану складає понад 21 мільярд кубометрів на рік”, – розповів у коментарі УНІАН голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

Наша країна до війни щорічно споживала близько 30 мільярдів кубометрів природного газу. З них приблизно 20 мільярдів ми покривали власним видобутком, а ще 10 – імпортували. Але наразі споживання цього виду палива значно впало через військові дії. І тепер якщо вдасться оперативно налагодити власне вироблення значних об’ємів біометану, то ми з країни імпортера можемо перейти у статус країну експортера. І це стане дуже важливим кроком для національної економіки.

До 2050 року країни Євросоюзу поставили за ціль виробляти й споживати 120 млрд біометану на рік. Це означає, що Україна, зі своїм виробничим потенціалом, цілком може закрити частину попиту європейців, на чому зможе заробляти великі гроші.

Зрозуміло, що може й не увесь вироблений біогаз піде на експорт. Тоді його можна використати для власних газових електростанцій. Вони, навіть і без серйозної модернізації, зможуть працювати на природному метані так само як і на викопному газі. Але для виробництва біометану потрібні спеціальні установки, розгалуження яких потребуватиме значні інвестиції і не один рік будівництва.

“Я думаю, що правильний шлях такий: будувати сонячні й вітрові станції й маневрові потужності на природному газі, поки не з’явиться можливість використовувати біометан. Так ми можемо повністю декарбонізувати нашу електроенергію. І саме від такої системи енергія буде найдешевша”, – розповів Георгій Гелетуха.

Енергосистема України продовжить базуватися на атомній генерації / фото УНІАН, Андрій Кримський

Маневрова генерація

Не має сумнівів, що майбутня післявоєнна енергосистема України буде продовжувати базуватися на атомній генерації, яка має найбільшу частку національного виробництва електроенергії. Але проблема її полягає у тому, що нею складно маневрувати. Тобто, якщо різко, за короткий період часу, зросте попит на енергію, то на атомних станціях не можна буде різко збільшити виробництво. На допомогу можуть прийти маневрові електростанції на біометані та біомасі.

“І коли ми кажемо про цей напрямок, то те, що стосується біомаси, скажімо, відходів виробництва сільського господарства, то в нас сотні мільйонів тонн соломи. Залишки кукурудзи просто спалюються у полях, що шкодить екології. В нас люди вперто це продовжують робити замість того, щоб підібрати з полів і використати як паливо у відповідних електростанціях”, – розповів експерт Харченко.

Але ця робота потребує відповідної техніки: як для самого підбору залишків рослинного виробництва, так й для зберігання залишків. Розвиток біогазового та біомасових напрямків буде потребувати часу та належних умов для інвестицій.

За прогнозом Олександра Харченко, більше ніж 2 гігавати генерації подібного типу у горизонті 5-7 років в Україні побудувати не вийде.

Читайте також:

Проблема ускладнюється тим, що у майбутньому, протягом наступних десяти років, більшість вугільної генерації потрібно буде виводити з експлуатації. Тому потрібно думати: чим іх замінити. Енергетичний експерт рекомендую звернути уваги на розвиток газової генерації.

“Нам потрібні газові станції в кількості десь 1,5 Гігавати, для того, щоб швидко в пікові години можна було їх запускати й з мінімальним споживанням газу саме в пікові години покривати споживання”, – зазначає експерт Харченко.

Наразі газові технології у світі дуже популярні, і за умови правильного фінансування придбати їх закордоном для України не буде проблемою. Це також допоможе замінити потужності, які були частково зруйновані через російські ракетні атаки.

На АЕС не можна різко збільшити виробництво в піковий момент / фото УНІАН, Олександр Синиця

Створюємо умови для розвитку

Для відновлювальних джерел енергетики ще у 2009 році було введено спеціальний “зелений тариф”, при якому держава купувала електроенергію з альтернативних джерел за підвищеною ціною. Але річ у тім, що зараз, при будівництві будь-якого виду вуглецево-нейтральної генерації, він вже не працює.

І ті підприємці, які вирішать будувати біоелектростанції, будуть продавати енергію на ринкових аукціонах. Наразі для індивідуальних побутових споживачів тариф становить 1,44 гривні за кіловат-годину при споживанні до 250 кіловат та 1,68 гривень – якщо понад 250 кіловат-годин на місяць. Промислові споживачі платять в рази більше.

Вже багато років в Україні відкладають болюче питання підняття тарифів на електроенергію для населення: суттєво вони не змінюються з березня 2017 року.

Для власників біогазових або біомасових установок такі ціни не дозволяють сподіватись на отримання прибутку та не виправдовують інвестицій.

“В нас ціни на електроенергію на нашому ринку обмежені зверху. Регулятор встановлює верхню планку, а ви там вже собі торгуйтеся, конкуруйте як хочете. Але не вище зазначеної ціни. І фактично – це адміністративна модель, коли зверху обмежили ціни й кажуть інвестору будуватися під них, а інвестор відповідає, що йому нецікаво”, – розповів експерт Гелетуха.

Читайте також:

Експерт впевнений, що зараз важливо “відкрутити гайки” та дати більше свободи цінам на електроенергію, щоб їх формування залежало від попиту і пропозиції. До того ж за експортну електроенергію з Європи ми платили у 2-3 рази більше вітчизняних цін, що виглядає не цілком логічно.

“Зараз ми не можемо отримати більше ніж 3,2 гривні, коли ми купуємо закордоном, то це 6-10 гривень за кіловат-годину, а є компромісне рішення: піднімемо стелю до 5 гривень, будуть будуватися нові електростанції в Україні, а ми не будемо платити по 6-10 гривень”, – пропонує енергетичний експерт.

Важливо почати рух у цьому напрямку, бо у майбутньому Україна ризикує зіткнутися із дефіцитом електроенергії. Станеться це тоді, коли до країни повертатимуться громадяни і національна економіка піде у ріст. А для того, щоб підприємці вкладалися у будівництво нової генерації, навіть звичайної, потрібні належні економічні умови.

В Україні відкладають болюче питання підняття тарифів на електроенергію для населення / фото УНІАН

Нова генерація

Наша країна знаходиться на етапі вибору шляху подальшого розвитку національної енергетики. За останній рік усі ми змогли зрозуміти ключову значимість цього сектору для нашого життя та функціонування держави. Настає час поступово почати замінювати енергетику Радянського типу на сучасну, технологічну та максимально дружню до екології.

“Враховуючи те, що у нас є деякі потужні речі, як атомні електростанції, то до поки ми не будемо будувати нові електростанції, ми будемо продовжувати строк дії старих реакторів АЕС”, – розповів агенції УНІАН голова правління Асоціації “Нафта і Газ України” Андрій Закревський.

Перше, що треба зробити, щоб розпочати процес, створити умови для продажу електроенергії за ринковими цінами разом з посиленням соціального захисту малозабезпечений громадян. Справжні ринкові ціни на електроенергію дозволять створити фінансові стимули розвитку галузі, яка буде потребувати масштабного відновлення після нашої великої Перемоги.

Друге, потрібно активно розвивати відновлювальні джерела енергетики. Південь України може стати гарним місцем для великих сонячних та вітрових парків, а українська сільськогосподарська галузь – джерелом ресурсу для біогазових електростанцій. До того ж, це дозволить зменшити вартість виробництва електрики.

“Якщо подивитися на собівартість виробленої енергії з різних видів електростанцій, то сонце і вітер, напевне, найдешевші. Якщо взяти капітальні та операційні витрати. І вони ще й із кожним роком стають дешевшими, тобто у них є низхідна крива вартості технології”, – пояснив очільник “Укренерго” Володимир Кудрицький.

Генерація з альтернативних джерел може стати важливою та невід’ємною частиною національної енергосистеми, що допоможе зробити її більш гнучкою і надійною. Природних ресурсів у нашої країни достатньо. Залишилося лише правильно ними скористуватися.

Артур Крижний

Oryginalne źródło: ZOBACZ
0
Udostępnij na fb
Udostępnij na twitter
Udostępnij na WhatsApp

Oryginalne źródło ZOBACZ

Subskrybuj
Powiadom o

Dodaj kanał RSS

Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS

Dodaj kanał RSS
0 komentarzy
Informacje zwrotne w treści
Wyświetl wszystkie komentarze
Poprzedni artykułНорвегія передала ЗСУ танки
Następny artykułZajechał drogę, rzucił się z pięściami na samochód i zbił szybę – uciekł gdy zauważył, że jest nagrywany