У 5-му турі Ліги націй Україна зіграла внічию з Грузією на її полі. Чи не найкращий тайм у виконанні жовто-синіх із автоголом знову контрастує із жахливою ультразахисною схемою по перерві. Якісні контратаки, яких так не вистачало, дали нам тільки один гол і як підсумок – мирову в передостанньому турі ЛН. Що пішло не так у переможній грі? Аналізує OBOZ.UA.
Грузія: Мамардашвілі, Лочошвілі, Кашія, Кверквелія, Шенгелія, Какабадзе, Кочорашвілі, Кітейшвілі, Чакветадзе, Кварацхелія, Зівзівадзе
Україна: Трубін, Миколенко, Матвієнко, Забарний, Конопля, Бражко, Шапаренко, Судаков, Мудрик, Зубков, Довбик
Україна свідомо почала гру другим номером: треба було вивчити план суперників на гру. Активна перебудова та розташування по зонах не давали грузинам швидко пройти оборонні лінії. Але це були нервові 6 хвилин, коли здалося, що ми знову покладатимемося на випадок. Удар Кварацхелії став найвищою точкою напруги, коли Трубіну довелося тягнути з-під поперечки. Контратака почалася через Судакова із запуском Мудрика флангом. Той двічі накрутив Чакветадзе та прострілив у карний. Наче рятівний рикошет від Квірквелії стає зрізкою у ворота. Спрацювала та ж зв’язка, що відмінно працювала в іншому матчі проти Грузії.
Ребров випустив основу, в якій нарешті читався заряд на перемогу із перших хвилин. Цікавим був і вертикальний футбол, яким в один-два дотики через Миколенка ми починали наступну навалу. Попри те, що Грузія більше володіла м’ячем, в останній третині акцентованої гри від господарів майже не було. І це теж заслуга команди, яка сконцентрувалася на кожному клаптику поля та була готова диктувати свої правила. А головне – Мудрик став частиною команди, чого не було за всі матчі до цієї Ліги націй.
Що не працювало – закидання; із цим елементом досі проблеми. Жовто-сині якісно виходили з-під пресингу і так само якісно оминали центральну зону через адресні паси, переважно короткі. А от коли Миколенко чи Трубін намагалися вибити подалі, Зубков і Довбик не могли зачепитися за м’яч. Артему взагалі було складно знайти себе. Зробивши 18 дотиків за 45 хвилин, нападник за своєю роллю не створив нічого небезпечного. Натомість став класним асистентом, коли центрфорварда фактично відігравав Мудрик. Лише сейв Мамардашвілі залишив перевагу України мінімальною.
Цей кураж, який ми зловили після швидкого голу, допоміг придушити грузинське прагнення зрівняти рахунок. Особливо вмикався той же Квірквелія, який після автоголу багато виходив уперед і намагався тиснути. Червоним допомагали спортивна злість, гучні трибуни та навіть залите поле – правим флангом було не так багато доступного простору. Окрему увагу українці приділили Хвічі – під час вмикань вінгера, контроль за ним передавали один одному і завжди була підстраховка, через що за перший тайм у нього був лише один момент.
Цікава, впевнена гра без поспіху стала характеристикою України в першому таймі. Випадково знайдений автогол – теж гол, це наслідок тиску всієї команди та наполегливої гри Мудрика. Михайло вчергове очолив наступ збірної та створив левову частку моментів. От тільки один вінгер не має вивозити на собі обидва фланги. Від Зубкова, Шапаренка та Довбика вимагалося більше активності та продуманої гри попереду, чого було менше, ніж браку чи втрат. У роздягальню футболісти йшли з гарним настроєм і поганою статистикою.
Від самого початку тайму Грузія будувала гру на мегаактивності Кварацхелії. Саме йому якомога швидше намагалися доставити м’яч, щоб той самотужки вирішував ситуацію або біг на фланг із подальшим прострілом. Схема вийшла робоча, кілька разів італізований вінгер знаходив свіжого Давіташвілі; новачку забракло точності в потужних ударах. Та й уся грузинська команда стала агресивнішою, жорсткіше кидалася у відбори, закриваючи зони біля своїх воріт. Хвічі вдавалося все більше – Конопля вже не встигав закривати пересування.
Коли обидва тренери зрозуміли, як іде гра, почалися масштабні заміни. В України виходять на підсилення правої ланки Криськів і Гуцуляк, Грузія стріляє потрійною заміною. Під таке оновлення жовто-сині відмовилися від мінливих флангів: раніше Мудрик і Зубков постійно мінялися місцями, плутаючи латералів. Після виходу Гуцуляка цього більше не було, кожен наш вінгер отримав тримав свій напрям. Хоча все більше в обороні.
Після замін відповідальність за результат в обох команд була покладена на свіжих гравців. Вони були тим неочікуваним другим номером, який страхував і захист, і атаку. Наприклад, коли Судакова закривали на підбирання, м’яч намагався забрати Гуцуляк. Якщо Мудрика зрізали в газон, Криськів був готовий закривати зону. Сміливо по м’ячу грав кожен із українців і це дійсно надихало. Із таким же натхненням вийшли на фланги і новенькі гравці суперника – і це дало тріщину найслабшій зоні другого тайму України. Відчутно зріс тиск на наших крайніх захисників, вони не встигали проти вінгерів, кількість загроз від Хвічі та Давіташвілі все зростала. Родзинкою цієї тактики став гол Мікаутадзе, він теж вийшов із лави. Ніхто не встиг закрити футболіста – і рахунок зрівнявся.
На останні хвилини у нас вийшли два гравці на роботу одразу в обох площинах: Яремчук для свіжого дихання в атаці і Калюжний для переваги перед карним. Назаренко, який з’явився пізніше, прийшов дати збірній той креатив, який показує в УПЛ. Свій шанс він мав – і не вийшло. Коли Мудрик втомився працювати “бокс-ту-бокс”, в атаці зламалося все. Удар Довбика у стійку та промах Зубкова – все, що можна згадати за 45 хвилин. Україна все ще не навчилася бути однаково сильною впродовж всієї гри, а не тільки в одному таймі. Аж два удари у ствір сталися на 92(!) хвилині! Але якщо наш крутезний випад проспали всі грузини, то Мамардашвілі відчайдушно закрив ворота від подвійного удару.
1:1 – закономірна за грою нічия, яку Україна отримала подарунком. По голу на тайм – логічний підсумок 45-хвилинок. Попри гру другим номером, до перерви ми виглядали дуже солідно. Однак посилений тиск Грузії одразу із роздягальні зламав настрій та мотивацію. Україна лишається на останньому щаблі таблиці і тепер все залежить від 6-го туру, де все буде максимально непередбачувано.
Після того, як Албанія та Чехія зіграли внічию 0:0, для української команди все стало очевидним. Якщо команда Реброва у заключному матчі не виграє у Тирані, вона опускається у дивізіон С. Гостьова перемога над албанцями та непрограш чехів у поєдинку проти Грузії відправляє “синьо-жовтих” до плей-оф за вихід до еліти. А якщо наша збірна обіграє балканців, а грузини переможуть в Оломоуці, то українцям доведеться зіграти за виживання у дивізіоні.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Pozytywnie
Neutralnie 
Negatywnie
Lubię to!
Super
Ekscytujący 
Ciekawy
Smieszny
Smutny
Wściekły
Przerażony
Szokujący
Wzruszający
Rozczarowany
Zaskoczony
Prawda
Manipulacja
Fake news
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS