На фронті загинув історик та археолог зі Львова. Згадаймо Юрія Реверу

Історик за освітою і покликанням, Юрій Ревера з перших днів повномасштабного вторгнення Росії став на захист України

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Юрія Реверу. 

На війні проти російських окупантів у Донецькій області 27 серпня загинув 51-річний оператор БПЛА Юрій Ревера (Граф). Захисник України був істориком за освітою, 14 років працював у Науково-дослідному центрі «Рятувальна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України. Про смерть захисника повідомив Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба». 

Юрій Ревера народився 20 червня 1973 року народився 20 червня 1973 року у Львові. Навчався у школах №76 та №54 міста Львів (випуск 1990 року). Після цього три роки працював на заводі факсимільно-телеграфної апаратури в бюро промислової естетики. 

Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка на історичному факультеті за спеціальністю «Історія України» (1992-1998). Ставши студентом змінив робітничу професію маляра на наукову – бібліотекаря у відділі періодики Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника Національної академії наук України (1993-1994), на останніх курсах навчання – перейшов до Музею історії університету своєї альма-матер, де наступні 14 років працював художником (1995 – 2009).

Історик за освітою і покликанням, Ревера став співробітником Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України у 2008 році і працював тут до початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року. Обіймав посади історика, археолога, молодшого наукового співробітника.

Юрій Ревера був співробітником Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України

фото: Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба», Facebook

Володів ґрунтовними знаннями у сфері нумізматики, яка стала його головним покликанням впродовж останніх десятиліть. Через його руки пройшла не одна монета з досліджень Центру «Рятівна археологічна служба». 

Мав хист і до археологічних досліджень – у складі експедицій брав участь у розкопках та розвідках чи не у всіх куточках України.

Ревера у складі експедицій брав участь у розкопках та розвідках чи не у всіх куточках України

фото: Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба», Facebook

Ревера мав хист до археологічних досліджень

фото: Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба», Facebook

Науково-дослідні проєкти Центру «Рятівна археологічна служба», у яких Юрій Ревера брав активну участь:

• 2008 – обстеження ділянки облаштування нового Бескидського тунелю (Львівська, Закарпатська області).
• 2009-2011 – розвідки і розкопки різночасових пам’яток в межах будівництва шахти «Любельська № 1-2» (Львівська область).
• 2009-2010, 2020-2021 – обстеження ділянок проєктованого будівництва Великої кільцевої дороги навколо Києва (Київська область).
• 2009, 2011-2012 – розвідкові і рятівні археологічні дослідження давніх пам’яток на трасі будівнитцва нової ПЛ 750 кВ від Рівненської АЕС до ПС 750 кВ Київська (Рівненська, Житомирська, Київська області).
• 2011, 2019 – пам’яткоохоронні роботи в межах будівництва ПЛ 330 кВ Західноукраїнська – Богородчани (Львівська, Івано-Франківська області).
• 2012 – обстеження траси майбутньої ПЛ 330 кВ Луцьк північна – Тернопільська (Волинська, Рівненська, Тернопільська області).
• 2016 – розвідки в межах проєктування нового магістрального газопроводу-інтерконектору «Дроздовичі – Більче – Волиця» (Львівська область).
• 2017 – рятівні дослідження поселень і могильника черняхівської культури у складі Попівської археологічної експедиції під час реконструкції газопроводу «Уренгой – Помари – Ужгород» (Вінницька область).
• 2018 – розкопки пам’яток під час облаштування Локачинського газового родовища (Волинська область); обстеження території майбутнього будівництва ПЛ 330 кВ Побузька – Тальне – Поляна (Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська області); дослідження решток кургану скіфського часу Гайсинською археологічною експедицією (Вінницька область).
• 2019, 2021 – розвідкові і рятівні дослідження Мелітопольської археологічної експедиції в зоні будівництва ПЛ 330 кВ Азовська ВЕС – ПС «Молочанськ» (Запорізька область).
• 2019-2020 – рятівні археологічні дослідження курганів і поселень у складі Кобеляцької і Решетилівської археологічних експедицій під час реконструкції автомобільної дороги Н-31 Дніпро-Царичанка-Решетилівка (Полтавська область).
• 2020 – дослідження багатошарового поселення Чаньків у складі Дунаєвецької археологічної експедиції під час будівництва автодороги в обхід м. Дунаївці (Хмельницька область).
• 2021 – обстеження і розкопки давніх пам’яток у складі Ямпільської археологічної експедиції під час будівництва прикордонного мостового переходу через річку Дністер (Вінницька область).
• 2022 – обстеження автомобільної дороги «Північний під’їзд до м. Рівне».

Юрій Ревера був співробітником Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України

фото: Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба», Facebook

Ревера у складі експедицій брав участь у розкопках та розвідках чи не у всіх куточках України

фото: Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба», Facebook

Експедиція поблизу Рівного завершилася у переддень початку повномасштабного вторгнення РФ, і стала останньою для здібного науковця.

Ревера був істориком за освітою і покликанням

фото: Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба», Facebook

Експедиція поблизу Рівного завершилася у переддень початку повномасштабного вторгнення РФ, і стала останньою для здібного науковця

фото: Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба», Facebook

З перших днів повномасштабної війни Юрій Ревера став до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Згодом продовжив службу у 414-у окремому полку ударних безпілотних авіаційних систем Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Як оператор «пташок», ніс службу у найгарячіших місцях на лінії фронту, повідомила Львівська обласна державна адміністрація.

З перших днів повномасштабної війни Юрій Ревера став до лав Львівської тероборони та Збройних сил України

фото: Львівська обласна державна адміністрація, Facebook

Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».

Загинув 27 серпня 2024 року виконуючи бойове завдання на Донеччині.

«Юрій Ревера був душею колективу, будь-якої компанії, життєлюбом і оптимістом, інколи – навіть авантюристом. Любив Карпати і добрий гумор. Друзі і колеги жартівливо називали його – Граф Реверський, а побратими просто й поважно – Граф. Активний учасник Революції Гідності. І хоч не мав військової освіти чи досвіду служби, не залишився осторонь і у 2022 році. З перших днів став до лав Львівської тероборони та Збройних сил України. Як оператор «пташок», ніс службу у найгарячіших місцях на лінії фронту. Працював… Служив… Був … Боляче писати в минулому часі про людину, яка ще могла б багато зробити і досягти…», – згадують Реверу його колеги з Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба».

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Zgłoś naruszenie/Błąd