Застосовуючи антисемітську риторику проти українського керівництва, Путін розігрує карту російського шовінізму та антисемітизму в контексті агресії проти України, так само як Гітлер використав антисемітизм для мобілізації німецької нації на завоювання Європи. Оскільки антисемітські настрої в Росії набагато сильніші, ніж негативне ставлення до українців як нації, то Кремль намагається провести паралель із “єврейським питанням” та цілями Росії у війні проти України. Звідси і його спроби поставити знак рівності між владою у Києві та великою літерою “J”, яка є червоною ганчіркою для російського суспільства.
Про пише видання Robert Lansing Institute. Зазначається, що у нинішніх зовнішньополітичних умовах кремлівський антисемітизм – спосіб завоювати серця та розуми у Тегерані, еліта якого давно прагнула знищити Ізраїль і тепер сподівається на допомогу Росії у цьому питанні через нарощування військово-технічного співробітництва.
У ході економічного форуму в Петербурзі Володимир Путін озвучив слова своїх “єврейських друзів”, які вважають, що президент України Володимир Зеленський “не єврей, а ганьба єврейського народу”.
Спроба Путіна принизити українського президента, підкресливши його етнічне походження, означає, що, попри пропагандистський наратив про боротьбу Росії з нацизмом і присвоєння перемоги у Другій світовій війні, Кремль просуває відвертий антисемітизм, намагаючись змусити простих росіян повірити в те, що саме євреї винні у всіх політичних і соціальних проблем у країні. На ставлення Путіна до євреїв, які стали жертвами радянської ідеологічної машини, що розтоптала інакодумство, сильно вплинула його кар’єра в КДБ. Сьогодні офіційна політика Москви традиційно заснована на конспірологічній моделі, де антисемітизм є міцною основою для постійного підживлення теорій змови про західну загрозу.
Наприкінці 1980-х обмеження на еміграцію євреїв з СРСР і антисемітський характер радянської антиізраїльської пропаганди перетворили “єврейський світ” на запеклих критиків Москви. Робота Володимира Путіна і Миколи Патрушева в КДБ справила вирішальний вплив на нинішню позицію Кремля стосовно євреїв. Хоча Путін і побоюється будь-якої відкритої конфронтації з Ізраїлем, проте продовжує дотримуватися антисемітських поглядів.
24 травня 1945 року Сталін проголосив сумнозвісний тост “За російський народ”, який ознаменував собою початок чергової хвилі російського шовінізму, що супроводжувався антисемітизмом. За наказом Москви влада Радянської України перешкоджала поверненню євреїв у свої будинки, захоплені нацистами під час війни, а також припиняла будь-які спроби їхнього працевлаштування. За цей рутинний антисемітизм, який іноді доходив навіть до жорстоких погромів, так ніхто й не відповів. Восени 1946 року радянський уряд жорстко обмежив культ іудаїзму, заборонивши єврейські звичаї та традиції, у тому числі такі нечасті події, як випічка маци та єврейські похоронні церемонії. До 1988 року з СРСР втекло понад 300 000 євреїв.
За словами високопоставленого співробітника румунської розвідки Іона Міхая Пачепи, який утік до Сполучених Штатів, голова КДБ Юрій Андропов рекомендував розпалювати ворожнечу в нацистському стилі до євреїв в арабських країнах, розповідаючи, що Сполученими Штатами та Ізраїлем керують імперіалістичні уряди, чия політика перебуває під повним контролем казково багатих євреїв. Таким чином, попри ідеологічну критику нацизму, Кремль також традиційно займав радикальну антисемітську позицію задля досягнення деяких геополітичних цілей. Війна в Україні показала, що зараз проти українців на захоплених територіях Кремль використовує широкий спектр інструментів, які раніше використовували проти євреїв. Серед них тортури, масові страти, спалювання книг та депортація. З 2014 року московська пропаганда активно закликає росіян зневажати українців як нижчу націю — тактика, яка значною мірою запозичена з антисемітських настроїв Третього рейху.
Традиційно Кремль намагався уникати теми Голокосту, натомість заявляючи, що саме росіяни найбільше постраждали від нацистського режиму.
З царських часів антисемітизм займав центральне місце у внутрішньополітичному дискурсі, об’єднуючи російських націоналістів та стимулюючи радикалізм у політичних цілях. Це нагадує успішну ставку Гітлера на антисемітизм під час його приходу до влади.
У липні 2022 року відомий російський пропагандист Володимир Соловйов в ефірі національного телебачення перерахував імена євреїв, яких звинуватив у “відсутності патріотизму”, що стало ще однією демонстрацією того, що Кремль все частіше використовує антисемітизм як інструмент для маніпулювання масами.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS