Одним із головних побоювань при переході на українську мову є страх отримати багато критики за використання русизмів. Це справді сильно демотивує і розчаровує. Розвіяти цей страх може розуміння, що ніхто не починає говорити незвичною мовою одразу без помилок і певна допомога з найбільш складними моментами.
OBOZREVATEL зібрав список із кількох поширених русизмів. Їх важливо розуміти та уникати при мовленні, щоби поліпшити свою українську
В українській мові існують обидва слова. Але значення вони мають різне. Документ, який дає право входу кудись (у транспорт, в театр, на концерт, тощо) це “квиток”. Також це документ, який посвідчує приналежність людини до певної соціальної групи – військовий, студентський, учнівський квиток. А “білет” найчастіше вживають на позначення картки з екзаменаційними питаннями.
На позначення місця проживання чи місцезнаходження в українській мові вживається слово жіночого роду – “адреса”. Відповідник чоловічого роду (“адрес”) – це русизм, якого варто уникати.
У діловому мовленні часто можна зустріти формулювання “приймати до уваги”. Це калька з російського “принимать во внимание”. Українській мові притаманне вживання у цьому словосполученні дієслова “брати”.
Звиклим до російської мови може здаватись логічним, що висловлення своєї думки можна описати виразом “я рахую”. Але в українській мові для цього існує спеціальне слово “вважати”. Щонаймеше у цьому аспекті вона багатша за російську, де слово “считать” має кілька значень, тоді як в українській побутують різні варіанти для різних дій – висловлення думки та підрахунку.
В український мові різні форми дієслова “вибачати” вживаються з іменником/займенником у давальному відмінку, тобто зі словами, які відповідають на запитання “кому? чому?”. Отже, просити пробачення слід словами “вибачте мені”, а пробачати словами “я пробачаю вас”. Родовий відмінок (“кого? чого?”) тут буде русизмом.
Тим, хто звик “принимать меры”, часто хочеться скалькувати цей вираз, переклавши його як “приймати міри”. Але слово “міра” в українській мові має відношення до вимірювань. А от певні цілеспрямовані дії краще позначати іменником “заходи”. І поєднувати їх із дієсловом “вживати”.
Так само звичним чином недосвідчені мовці перекладають “в таком случае”, як “в такому випадку”. Але українській мові більш властиве формулювання “в такому разі”. Також варто запам’ятати словосполучення “у кожному разі”, “у всякому разі”, “іншим разом”, “в жодному разі”, тощо.
Тут все просто, пари слів будуть такими: “исключение” – “виняток” і, відповідно, утворений від цього іменника прикметник “исключительный” – “винятковий”. Слово “виключення” в українській мові найчастіше використовується на позначення вигнання когось з певної спільноти – “виключення зі школи/партії/числа”. До речі, процес припинення роботи чогось краще описувати словом “вимикати”. Тут українська теж виявляється багатшою за російську.
Раніше OBOZREVATEL розповідав, чому слово “відтак” часто вживають у неправильному значенні, і як виправити свою помилку.
Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Pozytywnie
Neutralnie 
Negatywnie
Lubię to!
Super
Ekscytujący 
Ciekawy
Smieszny
Smutny
Wściekły
Przerażony
Szokujący
Wzruszający
Rozczarowany
Zaskoczony
Prawda
Manipulacja
Fake news
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS