Перша за майже два роки телефонна розмова федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца із російським керівником Володимиром Путіним, зрозуміло ж, стала справжньою дипломатичною сенсацією – хоча канцлер попередньо попереджав про можливість такого контакту, пише Віталій Портніков для radiosvoboda.org.
Для Кремля ця розмова стала насамперед демонстрацією того, що ізолювати Путіна від лідерів світу – й не тільки від лідерів “глобального Півдня”, з якими у російського очільника регулярні контакти, але й від лідерів Заходу – не вдалося. А от навіщо ця розмова самому Олафу Шольцу?
По-перше, не варто недооцінювати вплив на дипломатію перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у Сполучених Штатах. Новообраний президент не приховує своєї готовності розпочати діалог з Путіним. І в цій ситуації європейські лідери можуть вважати, що мають розпочати розмову першими хоча б для того, щоб зʼясувати реальні позиції очільника РФ. Не тільки в Україні не бажають, щоб хтось щось вирішував за українців. Європейці також хотіли б цьому запобігти.
По-друге, європейські колеги можуть поступитися можливістю почати діалог із Путіним саме Шольцу тому, що, з їхньої точки зору, федеральному канцлеру просто нема чого втрачати. Правляча коаліція в Німеччині зруйнувалася буквально наступного дня після перемоги Дональда Трампа на виборах, питання недовіри чинному уряду – просто формальність, а після дострокових парламентських виборів Олаф Шольц навряд чи залишиться у кріслі канцлера та й у великій політиці взагалі. Так що, на відміну від інших провідних європейських лідерів, канцлер нічим не ризикує – то хай говорить й вислуховує знайомі образи і умови Путіна.
По-третє, сам Олаф Шольц може вважати, що така розмова якраз не створює йому проблем як канцлеру, але посилює його авторитет серед потенційного електорату соціал-демократів як людини, яка, з одного боку, допомагає Україні і не здає свої позиції у переговорах з Путіним, а з іншого боку – готовий використовувати дипломатичний потенціал. І це, так би мовити, вже передвиборчий мотив, адже соціал-демократи завжди тяжіли до діалогу з Москвою навіть у найкритичніших ситуаціях.
Але якщо канцлер хотів не просто поговорити, але й зрозуміти, як змінилися погляди Путіна на війну та врегулювання ситуації, він свого досяг. І побачив, що не сильно. Очільник РФ просто повторив у розмові з федеральним канцлером всі ті ультимативні умови, які він висуває на адресу України і Заходу з 2022 року.
Ну і щоб Щольц не розслаблявся, Путін відправив федерального канцлера вивчати промову, яку він виголосив у російському МЗС напередодні саміту миру. А цей текст є ще більш жорстким і радикальним, ніж ті умови, про які Путін розмовляв із Шольцем.
Тепер кожний західний лідер, принаймні, усвідомлює, з якою позицією очільника Росії він зіткнеться, якщо побажає поговорити з Путіним про закінчення війни. І Дональд Трамп тут – зовсім не виключення, можливо тому новообраний американський президент заговорив про “важку роботу” заради закінчення російсько-української війни.
Бо “простими” розмовами з Путіним тут явно не обійдешся.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS