Мурал із Залужним. Історія про червону лінію етики та здорового глузду

Мурал із Залужним, якому всі так раділи, доведеться стерти… І ось чому

2 травня провідні ЗМІ хором відрапортували: У Києві з’явився рекордний мурал із зображенням ексголовнокомандувача Валерія Залужного…

Світлинами портрета генерала радісно ділилися соцмережі, а представники Книги рекордів України посилили ефект, негайно вручивши художникам дипломи за найшвидше створення найбільшого у країні стінопису із Залужним.

«Главком» порадів з усіма, але дізнавшись адресу цього творіння, задумався і вирушив милуватися цим витвором вуличного мистецтва на власні очі…

І ось тут з’ясувалася дуже делікатна обставина: гігантський портрет Валерія Федоровича розташовано на стіні… інтернату для дітей з особливими ментальними потребами. Точніше на задній стіні однієї з його будівель. Поруч – психоневрологічний диспансер.

Далі починається історія про тонку червону лінію етики та здорового глузду.

Деякі наслідки цього творіння вже починають розуміти і його автори: «Багато охочих сфотографуватися лізуть через паркан – на закриту територію, і це травмує дітей. Поруч – територія жіночого психоневрологічного диспансеру». Тому портрету Залужного там довго не висіти.

Але й це ще не все…

Історія з Залужним на стіні має врешті поставити ребром питання: що і де можна малювати у наших містах і хто має право це робити?

Київ мав би показати приклад цивілізованого підходу до цієї проблеми. Але поки що бачимо лише спроби сховати голову у пісок.

Zgłoś naruszenie/Błąd