«Видовище це було жалюгідне та сумне»
Все це дійство мені дуже нагадало історію 1985 р.
Білоруські ЗМІ показали «живого» Лукашенка після майже тижневої його відсутності в інформаційному полі.
У ситуації, коли білоруси звикли щодня бачити свого начальника в різних офіційних ракурсах, його багатоденна відсутність, та ще й після явно нездорового стану на заходах 9 травня у Москві та Мінську, викликала хвилю чуток, домислів, конспірологічних версій. Мабуть, мінські пропагандисти вирішили спростувати негативну інформацію і показали Лукашенка на бойовому посту, як він керує своїми військовими та забезпеченням безпеки повітряного простору Білорусі.
Але видовище це було жалюгідне та сумне. Явно хвора людина з кам’яною маскою на обличчі близько хвилини говорила щось глухим і сиплим голосом, важко і тихо. Контраст із колишнім «бодрячком» Лукашенка був дуже очевидним. Хотіли, напевно, показати, що Лукашенко живий і здоровий, а ефект виявився прямо протилежним.
До речі, зверніть увагу, що Лукашенко сидить не в офісному кріслі, як військові поруч із ним, а на чомусь, що нагадує крісло-каталку.
Все це дійство мені дуже нагадало історію 1985 р., коли радянське телебачення показало Костянтина Черненка, тодішнього Генсека ЦК КПРС, який проголосував під телекамери (у лікарняній палаті, задекорованій під виборчу дільницю) на виборах до Верховної Ради РРФСР, важко сказав кілька привітань. За два дні він помер.
З того часу минуло вже майже 40 років, а пропагандистські стандарти «совка» діють, як і раніше. Знову згадую Черномирдіна: «хотіли якнайкраще, а вийшло як завжди».
Zgłoś naruszenie/Błąd
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS