В останньому турі Ліги націй збірна України спромоглася переграти Албанію 2:1 та зберегла прописку в Дивізіоні В із потенційним підвищенням до еліти. За рахунок швидких голів ми дотисли суперника і зберегли ворота недоторканими. Але не тільки влучні голеадори стали запорукою перемоги – це нарешті мікс кількох факторів, які спрацювали, коли було треба. Розповідає OBOZ.UA.
Албанія: Стракоша, Балью, Ісмайлі, Аєті, Мітай, Аслані, Рамадані, Лачі, Асані, Даку, Мучі
Україна: Трубін, Миколенко, Матвієнко, Забарний, Конопля, Калюжний, Зінченко, Судаков, Мудрик, Гуцуляк, Яремчук
Україна почала із пресингу, з високими позиціями латералів. Конопля та Миколенко піднімалися для створення кількісної переваги та розвитку атаки флангами. Оновивши половину складу, Ребров одразу спробував нав’язати агресивну гру – і це вийшло. Албанці пасивно сиділи на своїй половині, що дозволило Зінченку знайти відскок та з лету пробити точнісінько в кут воріт Стракоши. А вже за кілька хвилин Яремчук чудово скористався поганою грою захисника, відкрився під скидання Коноплі та запхав м’яча в рамку. Україна зробила 0:2 за десять хвилин, здивувавши абсолютно всіх.
На що ми дивилися – чи витримає команда тиск переваги. Жовто-сині часто втрачають ініціативність, коли забивають зі старту. Однак в перші 45 хвилин Албанія вирішила, що гра піде інакше. У їх захисті було пожежонебезпечно: центрові двічі начудили з голами і впродовж всього тайму погано тримали оборонні редути. Вирівнювати положення взявся Асллані – півзахисник балканців відчайдушно кидався в ноги, в дотик робив переведення на фланг і не цурався самостійно піти в дриблінг. Хоча вже після 25-ї хвилини не було з ким діяти попереду – агресії албанців вистачило на короткий період, а далі їх поглинув шок.
Перший тайм – це про командність, помножену на індивідуальні дії. Зінченко допомагав пресингувати, часто провокуючи воротаря на помилки при виносах. Яремчук відходив до кола, щоб більшістю допомогти розпочати атаку. Калюжний бігав “бокс-ту-бокс”, закриваючи підступи до воріт і одночасно розганяючи атаки пасами на просування. Ну і, звісно, пара центрбеків: Матвієнко та Забарний зарекомендували себе як розкішна зв’язка в матчі проти Грузії і так само якісно стримували Даку з Мучі.
Україна не показала надфутбол – ми грали так, як і мали проти Албанії. От тільки після двох голів команда знову перестала бити по воротах суперника. Збірна грала без поспіху, почувалася господарями на чужій половині. Ми вигравали другий темп і знову починали штурм – та безрезультативно. За перебігом подій взагалі не було помітно, що рахунок 0:2. Відтак у фанатів тільки посилювався страх, що після перерви ми знову будемо будувати автобус.
Із перших хвилин Албанія стартувала як Грузія: оновлення атакувальної ланки додало їм активності і тепер агресивність дійсно запрацювала. Без м’яча наші суперники почали рухатися щільніше, через що побільшало відборів перед карним. Українці не відсижувалися біля власних воріт і Судаков спробував пробити голкіпера, але далі замовкнуть аж до кінця тайму. Кураж балканського старту вдалося приборкати за 10 хвилин – та ненадовго.
Гра українців в атаці, особливо в другому таймі, будувалася через двох людей. Мудрик отримував м’яч, коли треба було швидко вибігти на оперативний простір чи накрутити кількох захисників. Зінченко ж мав розібратися в епізоді, коли албанці сідали в блок і пройти далі дозволяв тільки точний розрізний пас. Допомагав у цьому Яремчук, який такій збірній пасує набагато більше, аніж Довбик. Роман повертався за центральну лінію, відтягував на себе захисників та активніше рухався у пошуках вільної зони. Після заміни цієї трійці, Україна стала слабшою в атаці та поступово втрачала контроль.
Бажання команд виграти стало однаково рівним і це заважало українцям. Матвієнко та Забарний, які в першому таймі активно виходили аж до чужого карного на передгольовий пас, лишилися вдома. Так само як і Калюжний – той відігравав лише чистого опорника. Ми знову сіли назад, чим активізували албанський режим нескінченної навали. В одному з епізодів Трубін кидається в ноги Узуні, але збиває нападника, що призводить до пенальті. Байрамі розвів голкіпера та м’яч по кутах – і запустив найскладніші останні хвилини цієї Ліги націй.
Програний підбір, хаос, плутанина в елементарних діях і фоли там, де вони не потрібні – за фінальні хвилини Україна показала все проблемне, чим була відома впродовж турніру. Будь-хто з балканців, отримавши м’яч, шукав Асллані для його коронного удару здалеку – зіркового албанця не встигали накривати. Побільшало браку в діях жовто-синіх, особливо на значних відстанях, що призводило до втрати на рівному місці та поновлення штурму наших воріт. Україна в останні 20 хвилин забула, що таке остання третина поля – вихід Таловєрова підкріпив зміну схеми на глибоку оборону. “Богдан” україно-ребровського виробництва цього разу, на щастя, був запаркований у потрібному місці та з усіма важливими деталями.
2:1 – в абсолютно полярних таймах Україна здобуває перемогу над Албанією і забирає 3 очки в останньому турі Ліги націй. Підопічні Реброва знову боялися втратити зручний результат і віддали м’яч, що стало критичною помилкою. Вдача у поєднанні з невезінням суперника допомогли нам зберегти мінімальну перевагу. Попереду стикові матчі за право підвищення в Дивізіон А. Але чи воно нам потрібне?
Zgłoś naruszenie/Błąd
Pozytywnie
Neutralnie 
Negatywnie
Lubię to!
Super
Ekscytujący 
Ciekawy
Smieszny
Smutny
Wściekły
Przerażony
Szokujący
Wzruszający
Rozczarowany
Zaskoczony
Prawda
Manipulacja
Fake news
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS