A A+ A++

«Населення легше контролювати, коли воно не має прав на такий базовий документ, як паспорт, – говорить Дарія Маттінґлі. – Але була у рішення не видавати селянам паспорти й економічна складова. Попри увесь тогочасний примус та репресії, робочої сили у селі бракувало. Саме тому пізніше, у період застою, звичною практикою стало залучати студентів, науковців, робітників міських установ до збору урожаю тощо. Це називалося «поїхати на картошку»… Від 1930-х і до 1970-х років влада будь-яким способом намагалася утримати селян у колгоспах».

«Крім того, радянська влада вбачала у селянах небезпечних індивідуалістів, які були зацікавлені у примноженні власних статків, а це було несумісно з ідеями комунізму. Між тим в Україні власні кордони оспівані ще «Кайдашевою сім’єю». У нас не було традицій колективної праці, і комуни, які були створені наприкінці Визвольних змагань, охоплювали лише до 2% орної землі», – додає вона.

На змінку – працівники меблевого цеху займаються виконанням прямих обов’язків – збирають картоплю. 1978 рік

На змінку – працівники меблевого цеху займаються виконанням прямих обов’язків – збирають картоплю. 1978 рік

фото: wikipedia.org

Зрештою радянська влада виявилася напрочуд недалекоглядною. Колективізація і голод вбили сільське господарство, тож первісна мета – затримати селянина біля землі та змусити його бути ефективним – провалилася.

У колгоспників був відсутній стимул працювати на державу, а тим паче із введенням трудоднів. Трудоднем називалася система оплати праці в умовних одиницях, які наприкінці сільськогосподарського року могли бути обміняні на гроші та залишки продуктів. За денну норму найпростішої праці селянинові записували 0,5 трудодня.

Якщо перевести це у хліб, то його виявиться менше, аніж та пайка, яку отримували ленінградці під час блокади.

«Сидить баба на рядні

та й рахує трудодні.

Працювала вісім день,

заробила трудодень.

А від того трудодня,

голодую я щодня», – йшлося в «антирадянському» фольклорі.

Робота у колгоспі ділилася на дев’ять розрядів. Перший (умовно найлегший) розряд давав лише пів трудодня за робочу зміну

Робота у колгоспі ділилася на дев’ять розрядів. Перший (умовно найлегший) розряд давав лише пів трудодня за робочу зміну

фото: wikipedia.org

«Механізація радянського села була дуже низькою. Тож навіть такі незернові країни, як Ірландія, з гектара збирали більше, ніж Україна. А скільки всього губили на полях і під час збору урожаю, і під час його транспортування! Командна система роботи не сприяла розвитку сільського господарства. Про це навіть писала стахановка Надія Заглада у журналі «Огоньок». І хоча її стаття була про відсутність трудового ентузіазму у колгоспників, фактично була піднята інша проблема – колективне господарювання є неефективним», – розповідає Маттінґлі.

Oryginalne źródło: ZOBACZ
0
Udostępnij na fb
Udostępnij na twitter
Udostępnij na WhatsApp

Oryginalne źródło ZOBACZ

Subskrybuj
Powiadom o

Dodaj kanał RSS

Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS

Dodaj kanał RSS
0 komentarzy
Informacje zwrotne w treści
Wyświetl wszystkie komentarze
Poprzedni artykułWciągający thriller oparty na prawdziwej historii do zobaczenia na kanapie. Netflix zaprasza na nowości
Następny artykułZawodowe awanse puławskich nauczycieli |#LPU24.pl