A A+ A++

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що нові цілі військового потенціалу НАТО, представлені Естонії у липні, означають, що витрати на оборону можуть зрости до 4,5-5% відсотків від валового внутрішнього продукту.

Як передає Укрінформ, про це він сказав в інтерв’ю національному мовнику ERR.

У липні Естонія та інші країни-члени НАТО отримали нові цілі щодо посилення військової потужності, засновані на нових планах оборони НАТО.

«Якщо ми захочемо виходити тільки з того, що записано в планах, то я ризикнув би припустити <…> що в довгостроковій перспективі витрати на оборону мають бути приблизно в діапазоні 4,5-5% ВВП, щоб у нас були всі бажані можливості», – сказав Певкур.

Нові плани НАТО розраховані до 2044 року. На засіданні уряду у четвер міністр оборони розповість, як необхідні для закупівлі кошти буде розподілено за роками. 

Якщо поєднати плани оборони Альянсу з планом дій з державної оборони країни, стає зрозуміло, що Естонії необхідні нові види військових можливостей, наголосив міністр. Це, наприклад може стосуватися захисту від хімічної та біологічної зброї. Інші приклади Певкур відмовився наводити.

Проте він навів приклади варіативності в пошуку посилення оборонних можливостей з меншим використанням коштів. «Насправді ми бачимо, що набагато ефективніше застосовувати FPV-дрони та баражуючі боєприпаси (ніж бойові гелікоптери, – ред.), щоб отримати той же результат, що істотно змінює цю суму», – пояснив міністр.

Читайте також: У Польщі затвердили бюджет на наступний рік, майже 5% ВВП – на оборону

Водночас голова парламентської комісії з держоборони Калєв Стойческу зазначив, що у союзників Естонії «чимало гелікоптерів, і вони могли б розмістити їх у рамках передового базування, перевести у цей (балтійський, – ред.) регіон; нам не треба все робити самим».

І Певкур, і Стойческу погодилися з тим, що наразі критично важливим є посилення можливостей ППО. Сили оборони забезпечені засобами прикриття від повітряного нападу малої дальності і незабаром отримають озброєння ППО середньої дальності з урахуванням IRIS-T. «Дефіцит, який насправді є великою проблемою для всіх країн НАТО, – це можливість захисту від балістичних ракет, тобто здатність збивати ракети на висоті до 20 км і на відстані 150-200 км», – зазначив Певкур.

Як повідомляв Укрінформ, в березні глава естонського МЗС Маргус Цахкна під час візиту до США заявив, що Естонія має намір найближчими роками вкладати в оборону понад 3% ВВП.

Фото: Minister of Defence Estonia

Oryginalne źródło: ZOBACZ
0
Udostępnij na fb
Udostępnij na twitter
Udostępnij na WhatsApp

Oryginalne źródło ZOBACZ

Subskrybuj
Powiadom o

Dodaj kanał RSS

Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS

Dodaj kanał RSS
0 komentarzy
Informacje zwrotne w treści
Wyświetl wszystkie komentarze
Poprzedni artykułPierwszy taki wniosek ws. rzezi wołyńskiej wpłynął do Zełenskiego. Złożyła go Polka
Następny artykułAkcja ratunkowa pod Tarnowem. Strażacy ściągali z drzewa nieprzytomnego mężczyznę