Ельфи, мольфари і благородні олені: що оглянути в Яремчі, крім гір та водоспаду

Яремче, без сумніву, є одним з найпопулярніших міст серед любителів відпочинку у горах. Карпатське свіже повітря, ліси, гори та річка з водоспадом заманюють туди мандрівників не одне століття. Однак туристична інфраструктура і пропозиції у різні роки змінюються. Про історію курорту ZAXID.NET писав тут, а сьогодні розповімо про те, що ще можна оглянути у Яремчі, крім природних локацій.

Музей мольфарства

Приватний музей створили жителі Яремча – сім’я Будейчуків, які багато років їздять в етнографічні експедиції Карпатами та збирають різьблені скрині, давні ікони, вишиванки, все, що стосується минулого гуцулів та їхньої культури, традицій і побуту. Про свої мандрівки автори знімають відео, їх можна переглянути на YouTube-каналі «Гуцулендія». Серед речей музею – предмети, які використовували карпатські мольфари: громовий камінь, законсервовані змії, ритуальні речі. Відвідувачам розповідають містичні історії та перекази.

Етнографічна збірка музею мольфарства (фото ZAXID.NET)

Вартість квитків – 80 грн.

Адреса: вулиця Свободи, 278 в, телефон: 093 219 7555.

Ґедзьо-парк

Казкове містечко облаштоване за фентезійним твором Толкіна «Володар перснів». Персонал у казкових ковпаках і з вушками ельфів проводить гостей хатинками гобітів під давню ірландську музику. У кожну споруду можна увійти, відвідати паб, кондитерську, сувенірну крамничку та пообідати над озером. Стиль локації дуже намішаний – тут і гобітон, і бібліотека Гаррі Поттера і будівля, схожа на буддистський храм, але все просякнуто карпатською магією і етнографією. Там дуже атмосферно, 100%-інстаграмно і затишно. Яремчанське казкове містечко називається Обінор, його господарем є таємничий пан Ґедзьо Бурбеля.

Вартість квитків: дорослий 250 грн, дитячий 200 грн (до 12 років), діти до 6 років та учасники бойових дій – безкоштовно.

Адреса: вулиця Івана Петраша, 6А (за ринком біля водоспаду). Телефон: 098 888 0280.

Карпатська архітектура в мініатюрі

Усі найвизначніші будівлі карпатського національного природного парку відтворені у зменшених копіях і експонуються у музеї «Карпати в мініатюрі». Це фактично скансен, музей просто неба, прогулюючись яким можна побачити, як виглядає вокзал у Татарові, обсерваторія на горі Піп Іван, церкви і монастирі карпатського регіону та залізниця з тунелями та кам’яними віадуками Ворохти. Парк-музей «Карпати в мініатюрі» налічує близько 18 об’єктів.

Відтворений вокзал у Татарові та карпатська залізнична копія (фото ZAXID.NET)

Вартість квитків: 50 грн дорослий, 20 грн дитячий.

Адреса: вул. Грушевського, 29, урочище біля джерела Жонка на території Карпатського НПП. Телефон: 380986296055

Розташування вольєрного господарства та музею мініатюр (для збільшення карти клікніть по ній)

Звіринець

Поруч з цим музеєм розташоване вольєрне господарство. У ньому на площі 5,3 га відтворюють популяцію парнокопитних на території Карпатського національного природного парку. Там туристи можуть побачити благородних оленів, козуль, диких кабанів. Для тварин створили умови, наближені до природних. Поруч є озеро, де плавають лебеді, лелеки, нутрії та качки. А поруч прогулюються фазани, кучеряві голуби, павичі.

Олень, популяцію якого відтворюють у Карпатському парку (фото вольєрного господарства)

Вартість квитків: 80 і 40 грн.

Адреса: вул. Грушевського. Телефон: +38096941 19 92.

Фермерське господарство «Полонина Маковиця»

Знайомство з гуцулами не буде повноцінним, якщо не скуштувати їхньої кухні. На горі Маковиця, яка є популярним місцем відпочинку туристів, працює фермерське господарство «Полонина Маковиця». Там частують шістьма сирами власного виробництва і медом. Власники господарства розводять карпатську породу овець, з молока яких виготовляють будз, вурду, бринзу за давніми традиціями. Дегустацію проводять на терасі з гарними гірськими краєвидами.

Вартість дегустації: 100 г сиру – 50 грн.

Господарство розташоване на схилі гори Маковиця. Телефон : +38 (067) 344 38 77.

Сироварня на горі Маковиця (фото Go-to.rest)

Більше локацій для туризму і відпочинку шукайте у рубриці «Краєзнавство»

Zgłoś naruszenie/Błąd