“Експрес-еволюція”: вчені протягом 30 років фіксували, як морські равлики адаптуються до нових умов

Равлики Littorina saxatilis, які живуть поруч із крабами (знизу) та у середовищі з сильними хвилями (зверху)

Sophie Webster, IFLScience

Вважаєте еволюцію надто довгою, щоб за нею можна було спостерігати тут і зараз? Морські равлики доводять зворотне. Вчені задокументували їхню 30-річну “експрес-еволюцію”.

Результат дослідження опублікували у науковому журналі Science Advances, пише IFLScience.

Історія почалася у 1988 році, коли токсичні водорості знищили популяцію морських равликів Littorina saxatilis. Вони мешкали вздовж скелястих берегів Костерських островів у Швеції.

На великих островах популяції відновилися всього за кілька років, але на менших (шхерах) ситуація була не такою райдужною.

У 1992 році морський еколог з Гетеборзького університету почав повільно заселяти равликів L. saxatilis на шхери. Протягом наступних 30 років вчені пильно стежили за популяціями та їхніми змінами.

L. saxatilis зустрічаються по всьому узбережжю Північної Атлантики. Залежно від довкілля, різниться розмір, форма й колір їхніх черепашок, а також поведінка.

На Костерських островах ці равлики мають два види: одні мають товсті та безформні мушлі, які допомагають впоратися із загрозою голодних крабів, інші – менші та легші мушлі з візерунками, що можуть прилипати до скель під час ударів хвиль.

Переселені равлики належали до першого екотипу, хоча крабів на їхніх шхерах було небагато, на відміну від сильних хвиль.

Еволюція морських равликів Littorina saxatilis

Kerstin Johannesson/ISTA, IFLScience

Всього за кілька поколінь мушля популяції равликів змінилася і стала більш схожою на другий екотип. Це відображає поширення генетичних варіантів, які покращують виживання у середовищі з хвилями.

“Ми виявили, що равлики не такі повільні, як можна було б подумати. Досліджувані нами L. saxatilis були здатні швидко змінювати свої фізичні ознаки, зокрема розмір і форму мушлі”, – зазначив співавтор дослідження Шон Станковскі.

Равлики не розвинули ці риси з нуля, оскільки значна частина ДНК вже була присутня в генофонді популяції.

“Деяке генетичне різноманіття вже було доступне в початковій “крабовій популяції”, але з низьким рівнем поширеності. Це пов’язано з тим, що в недалекому минулому вид перебував у схожих умовах. Доступ равликів до великого генофонду спричинив таку швидку еволюцію”, – пояснила інша співавторка дослідження Аня Марі Вестрам.

Однак це все ще дуже схоже на приклад еволюційних змін. Адже еволюція не обов’язково передбачає розвиток нових ознак або нових видів. Вона також пояснює, як природний відбір і генетичний дрейф можуть призвести до поширення тих чи інших характеристик у популяції.

“Історія Землі показує, що коли середовище змінюється, еволюція знаходить спосіб зберегти життя. Неймовірно, які екологічні проблеми вона здатна вирішити.

Багато людей думають, що не можна спостерігати еволюцію, але ми абсолютно можемо, вона відбувається навколо нас”, – додав Станковскі.

Нагадаємо, вчені розгадали таємницю віком 400 мільйонів років – як у троянд з’явилися шипи.

Zgłoś naruszenie/Błąd