Ексомбудсманка Людмила Денісова незаконно збагатилась на понад 42 млн грн

У колишньої уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової виявили ознаки незаконного збагачення на понад 42 млн грн. Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції України (НАЗК) 18 вересня.

За результатами перевірок декларацій 64-річної посадовиці за 2022 та 2023 роки співробітники НАЗК виявили в ексомбудсманки, яка на кінець 2023 року була членкинею правління Пенсійного фонду України, ознаки незаконного збагачення на майже 10 млн грн та ознаки недостовірного декларування на понад 32,4 млн грн.

«Так, за результатами перевірки декларації за 2022 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 12,4 млн грн, з яких 2,4 млн грн – не відображені відомості про дохід, користуючись з якого декларантка здійснила погашення позики перед банком, та вказала 10 млн грн, нібито отримані у позику від третьої особи. Позичальник повідомив, що його попросили оформити надання позики від свого імені декларанту, власних коштів в такому розмірі він не мав і фактично їх не передавав», – кажуть в НАЗК.

У декларації за 2023 рік зазначене фінансове зобов’язання збільшилось до 20 млн грн. Окрім того, за результатами повної перевірки декларації за 2023 рік НАЗК також встановило ознаки незаконного збагачення у зв’язку з набуттям декларанткою грошових активів з непідтверджених джерел для погашення позики перед банком, розмір яких перевищує її законні доходи на 9,9 млн грн.

У діях ексомбудсманки та ексчленкині правління Пенсійного фонду України виявлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 Кримінального Кодексу України (недостовірне декларування) та ст. 368-5 ККУ (незаконне збагачення). За матеріалами повних перевірок декларацій Національна поліція України розпочала кримінальні провадження.

Хто така Людмила Денісова

Людмила Денісова – політична та державна діячка. Обіймала посаду міністра праці та соціальної політики у другому уряді Юлії Тимошенко у 2007–2010 роках. Також була міністром соціальної політики в уряді Арсенія Яценюка з 27 лютого по 2 грудня 2014 року. У 2014-2018 роках була народною депутаткою восьмого скликання від партії «Народний Фронт».

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини з березня 2018 року по травень 2022 року. Була звільнена з посади через недовіру до неї. Раніше депутати від партії «Слуга Народу» звинуватили омбудсманку в неналежному виконанні своїх обов’язків, зокрема, вона нібито не брала участі в обміні полонених, організації гуманітарних коридорів тощо. Сама Людмила Денісова назвала це рішення не законним і повідомила, що депутати з провладної партії вирішили висловити їй недовіру після наради в президента Володимира Зеленського.

27 квітня 2022 року під час російського вторгнення в Україну, генпрокурорка України Ірина Венедіктова заявила, що Людмила Денісова не передавала до прокуратури матеріалів про зґвалтування, про які вона писала у соцмережах.

Як повідомляє Рух «Чесно», Людмила Денісова була фігуранткою двох антикорупційних розслідувань за фактом тендерних махінацій. Йдеться про погодження Мінсоцполітики тендерів на харчування за завищеними цінами та з фіктивною конкуренцією та тендер на реконструкцію будинків у Сімферополі з фіктивною конкуренцією.

У 2018 році журналісти-розслідувачі проєкту bihus.info повідомили про активи Денісової та її двох доньок в Криму. Старша, Олена Титаренко, значиться серед засновників чотирьох компаній – ООО «Севастопольмиринсервис», «Промтекстиль», «Бизнес Альянс» і «Дигаймер». Молодша, Олександра Квітко, володіє половиною ООО «Фирма “Д.Э.В.». Сама Людмила Денісова через українську ТОВ «Триора» також є однією з контролерів перереєстрованої після анексії ООО «Строительная компания “Крымжелезобетон”». Її партнерами по цьому бізнесу виявилися ще два колишніх народних депутати від партії «Батьківщина» Сергій Веліжанський і Андрій Сенченко. У спілкуванні з журналістами свою причетність до цієї компанії Денісова заперечила.

Zgłoś naruszenie/Błąd